LIETUVOS RESPUBLIKOS VYRIAUSYBĖS IR KONSTANTINOPOLIO EKUMENINIO PATRIARCHATO SUSITARIMAS DĖL BENDRADARBIAVIMO Lietuvos Respublikos Vyriausybė (toliau - Lietuva), atstovaujama Lietuvos Respublikos Ministrės Pirmininkės J. E. p. Ingridos Šimonytės, ir Konstantinopolio ekumeninis patriarchatas (toliau - Ekumeninis patriarchatas), atstovaujamas Jo Šventenybės Baltramiejaus, Konstantinopolio-Naujosios Romos arkivyskupo ir ekumeninio patriarcho, (toliau kartu - Šalys, o atskirai - Šalis); pripažindamos XIII amžių siekiančias gilias stačiatikybės istorines šaknis Lietuvoje, taip pat Stačiatikių Bažnyčios indėlį į dvasinę tradiciją, istorinę raidą, kultūros paveldą ir religinių konfesijų įvairovę, kurie šimtmečiais buvo ir šiandien yra neatskiriama Lietuvos tapatybės dalis; atsižvelgdamos į tai, kad XIV amžiuje stačiatikių metropolitas Lietuvoje, priklausantis Konstantinopolio ekumeninio patriarchato jurisdikcijai, veikė Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje ir kad nuo XIV amžiaus Lietuvos stačiatikiai buvo Kijevo ir visos Rusios stačiatikių metropolijos, kuri pripažino Konstantinopolio bažnyčią kaip savo Motiną ir priklausė Švenčiausiojo Konstantinopolio Apaštališkojo Sosto jurisdikcijai, dalis, pripažinusi ekumeninio patriarcho bažnytinę valdžią; atsižvelgdamos į 1458 m. Konstantinopolio įvykdytą Kijevo metropolijos reorganizaciją, po kurios Vilnius ir šiandieninė Lietuvos teritorija liko Kijevo, Haličo ir visos Rusios metropolinės diecezijos sudėtyje, Ekumeninio patriarchato bažnytinėje jurisdikcijoje; atsižvelgdamos į tai, kad po 1596 m. bažnytinės unijos stauropegiją turėję Lietuvos stačiatikių unijos stačiatikių brolijos ir vienuolynai liko ištikimi Konstantinopolio Motinai Bažnyčiai ir ekumeniniam patriarchui; atsižvelgdamos į kanoninius trūkumus 1686 m. Patriarcho ir Sinodo akto („laiško“), kuriuo Maskvos patriarchui duotas leidimas tik įšventinti išrinktą Kijevo metropolitą, kaip nurodyta 1924 m. lapkričio 13 d. Lenkijos Stačiatikių Bažnyčios autokefalijos tomose, ir palankiai vertindamos tai, kad 1686 m. laišką Ekumeninio patriarchato Švenčiausiasis Sinodas atšaukė 2018 m. spalio 9-11 d.; remdamos Lietuvos stačiatikių kunigų ir tikinčiųjų grupės, atstovaujančios įvairioms etninėms bendruomenėms Lietuvoje, siekį vadovautis savo sąžine ir atkurti istorinį teisingumą praktikuojant savo religiją Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančioje bažnyčioje; turėdamos omenyje ir įsipareigodamos remti Lietuvos Respublikos Konstitucijoje, Visuotinėje žmogaus teisių deklaracijoje ir 2016 m. Šventojo ir Didžiojo Kretos Stačiatikių Bažnyčios Susirinkimo enciklikoje įtvirtintą teisę į sąžinės ir religijos laisvę, taip pat būtinybę remti Lietuvos stačiatikių tikinčiųjų teisę laisvai ir pagal savo sąžinę melstis; pripažindamos, kad Stačiatikių Bažnyčia, vykdydama savo religinę ir visuomeninę veiklą, prisideda prie tautinių mažumų, istoriškai susijusių su savo Motina Bažnyčia, atitinkamų gimtųjų kalbų ir kultūros vertybių išsaugojimo; remdamosi išreikšta Ekumeninio patriarchato valia ir pasirengimu atkurti savo veiklą Lietuvoje, bei atsižvelgdamos į ypatingas Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje veiklos atnaujinimo aplinkybes bei siekdamos sudaryti sąlygas sklandžiai jos veiklos pradžiai; norėdamos stiprinti ir plėtoti dvišalius Lietuvos ir Ekumeninio patriarchato santykius, susitarė: 1 straipsnis Susitarimo tikslas Šio Susitarimo tikslas – stiprinti ir plėtoti Šalių santykius ir bendradarbiavimą abiem Šalims svarbiose srityse, įskaitant klausimus, susijusius su Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios vietinės Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje steigimu, institucionalizavimu ir veikimu, ir taip palengvinti sąžinės ir religijos laisvės įgyvendinimą stačiatikių konfesijos tikintiesiems, siekiantiems praktikuoti savo religiją Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančioje Stačiatikių Bažnyčioje. 2 straipsnis Šalių santykiai 1. Šalys pripažįsta, kad Lietuvos ir Ekumeninio patriarchato ir (arba) bet kurio Lietuvos Respublikoje įsteigto jo jurisdikcijai priklausančio juridinio asmens teisinius santykius reglamentuoja Lietuvos Respublikos Konstitucija, Lietuvos Respublikos religinių bendruomenių ir bendrijų įstatymas, kiti įstatymai ir teisės aktai bei Rytų Stačiatikių Bažnyčios kanoninės tradicija, taip pat atsižvelgiama į Lietuvos Respublikos tarptautinius įsipareigojimus. 2. Lietuva pripažįsta Stačiatikių Bažnyčią tradicine religine bendruomene Lietuvoje, kuri yra Lietuvos istorinio, dvasinio ir socialinio palikimo dalis ir turi teisę savo veiklai gauti valstybės finansavimą, skiriamą visoms tradicinėms religinėms bendruomenėms ir bendrijoms Lietuvos Respublikoje vadovaujantis atitinkamais įstatymais ir kitais teisės aktais. 3. Šio Susitarimo nuostatos Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančioms religinėms bendruomenėms ir bendrijoms taikomos jas įsteigus ir įtraukus į Juridinių asmenų registrą teisės aktų nustatyta tvarka. Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančioms religinėms bendruomenėms ir bendrijoms Lietuva užtikrins tokias pat teises, valstybės apsaugos teikiamą naudą ir kitas jų veiklai būtinas sąlygas, kokios suteikiamos kitoms tradicinėms religinėms bendruomenėms ir bendrijoms Lietuvoje vadovaujantis Lietuvos Respublikos religinių bendruomenių ir bendrijų įstatymo, kitų įstatymų ir kitų teisės aktų nuostatomis bei tarptautiniais įsipareigojimais, įskaitant, bet neapsiribojant: a) teisę laisvai organizuotis pagal savo hierarchinę ir institucinę struktūrą ir tvarkyti savo vidaus gyvenimą pagal savo kanonus, statutus ir kitas normas; b) galimybę įstatymų ir kitų teisės aktų nustatyta tvarka gauti finansinę ir kitokią paramą iš valstybės ir savivaldybių biudžetų; c) teisę laisvai atlikti religines apeigas ir ceremonijas maldos namuose ir kitose privačiose bei viešose vietose, kaip apibrėžta atitinkamuose teisės aktuose, jei tos apeigos nepažeidžia viešosios tvarkos, žmonių sveikatos ir dorovės arba kitų asmenų teisių ir laisvių; d) galimybę nuosavybės teise turėti maldos namus, gyvenamuosius namus ir kitus pastatus bei statinius, taip pat kitą veiklai reikalingą turtą; šis turtas bus valdomas, juo naudojamasi ir juo disponuojama vadovaujantis Lietuvos Respublikos įstatymais; e) galimybę turėti savo konfesines kapines arba savo teritoriją bendrose kapinėse savivaldybės nustatyta tvarka; f) teisę mokyti ortodoksų (stačiatikių) tikybos maldos namuose, valstybinėse, savivaldybių ir nevalstybinėse mokyklose, taip pat kitose patalpose bei vietose pagal atitinkamas taisykles; g) teisę įstatymų ir kitų teisės aktų nustatyta tvarka steigti ir turėti bendrojo ugdymo mokyklas ir kitas mokyklas ir kultūros įstaigas, taip pat mokyklas dvasininkams ir tikybos mokytojams rengti; h) galimybę užsiimti labdara, dalyvauti gailestingumo veikloje, teisę įstatymų nustatyta tvarka užsiimti leidybos, gamybine ir ūkine veikla; i) teisę įstatymų nustatyta tvarka steigti visuomenės informavimo priemones, gydymo įstaigas, labdaros įstaigas, fondus ir kitokias organizacijas; j) religinių bendruomenių, bendrijų ir centrų (aukštesniųjų valdymo institucijų), jų įsteigtų įmonių (organizacijų) pajamų, taip pat religinių bendruomenių, bendrijų ir centrų (aukštesniųjų valdymo institucijų) dvasininkų, religinių apeigų patarnautojų ir aptarnaujančio personalo pajamų apmokestinimą Lietuvos Respublikos mokesčių įstatymų nustatyta tvarka; k) dvasininkų ir kitų atitinkamuose įstatymuose nurodytų asmenų socialinį ir sveikatos draudimą valstybės lėšomis įstatymų nustatyta tvarka ir sąlygomis, taip pat pagal darbo sutartis religinėse bendruomenėse ir bendrijose dirbančių asmenų socialinį ir sveikatos draudimą įstatymų nustatyta tvarka ir sąlygomis, šiems asmenims pagal įstatymus taikomas lengvatas; l) teisę savarankiškai užmegzti ir palaikyti tarptautinius ryšius bei kontaktus, dalyvauti tarptautinių organizacijų ir jų organų veikloje, keistis informacija, gauti iš užsienio valstybių, tarptautinių organizacijų ir privačių asmenų religinius reikmenis, literatūrą ir labdarą; galimybes savo narius siųsti mokytis į kitas valstybes, organizuoti dvasininkų ir maldininkų keliones į užsienį, taip pat kitais būdais bendradarbiauti su užsienio valstybėse esančiomis religinėmis organizacijomis. 4. Atsižvelgdama į ypatingas Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje veiklos atnaujinimo aplinkybes ir siekdama sudaryti sąlygas sklandžiai jos veiklos pradžiai, Ekumeninio patriarchato prašymu Lietuvos Respublikos Vyriausybė, esant galimybei, dės visas reikiamas pastangas, kad, vadovaujantis valstybei priklausančio turto valdymą ar jo perdavimą neatlygintinai naudotis reglamentuojančiais įstatymais ir bendrai tokio turto perdavimui taikomomis Vyriausybės nustatytomis sąlygomis ir tvarka, Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios religinės bendruomenės ir bendrijos Lietuvoje būtų aprūpintos turtu, įskaitant žemę ir pastatus, būtinu jų teisėms, ypač nurodytoms šio straipsnio 3 dalies c ir e punktuose, įgyvendinti. 3 straipsnis Bendradarbiavimo sritys 1. Šalys bendradarbiauja abiem Šalims svarbiose srityse, kurios visų pirma apima, bet jomis neapsiriboja: a) Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje įsteigimo ir institucionalizavimo klausimus; b) atitinkamų valdžios institucijų ir stačiatikių religinių organizacijų santykių klausimus, taip pat keitimąsi informacija apie įvairių valstybių geriausią praktiką; c) dialogo palaikymą ir keitimąsi informacija apie dabartinę religinę situaciją pasaulyje ir Lietuvos stačiatikybę; d) indėlį į socialinius, kultūrinius ir švietimo projektus, kuriuos Šalys pagal kompetenciją galėtų inicijuoti įgyvendindamos Susitarimą; e) kitos bendros veiklos, skirtos Susitarimo įgyvendinimui, organizavimą; f) bet kokios kitos bendros ar individualios veiklos pagal Susitarimą koordinavimą, kai gali iškilti toks poreikis. 2. Šalys konsultuojasi tarpusavyje siekdamos nustatyti prioritetines bendradarbiavimo sritis ir kitas galimas abiem Šalims svarbias bendradarbiavimo sritis. 3. Vadovaudamasi šio Susitarimo nuostatomis, Lietuva, įvertinusi ypatingas Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje veiklos atnaujinimo aplinkybes ir įvertinusi lygiateisiškumo principą: a) užtikrina teisę įgyvendinti sąžinės ir religijos laisvę stačiatikių konfesijos tikintiesiems, siekiantiems praktikuoti savo religiją Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančioje Stačiatikių Bažnyčioje, taip pat - palankias sąlygas jos religinių bendruomenių ir bendrijų steigimui ir veikimui teisės aktų nustatyta tvarka; b) prireikus teikia institucinę paramą Ekumeninio patriarchato atstovams įsigyjant reikiamus su migracija susijusius dokumentus pagal Įstatymo dėl užsieniečių teisinės padėties ir kitų atitinkamų įstatymų bei kitų teisės aktų nuostatas; c) pagal atitinkamus įstatymus ir kitus teisės aktus teikia paramą Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančiai Stačiatikių Bažnyčiai Lietuvoje priklausantiems paminklams, meno kūriniams ir kitoms kultūros paveldo vertybėms išsaugoti ir restauruoti. 4. Vadovaudamasis Susitarimo nuostatomis, Ekumeninis patriarchatas: a) skatina Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje institucionalizavimą po jos įsteigimo remiantis Ekumeninio patriarchato kanoninėse normose nustatytais sprendimais; b) skatina Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje aktyvų bendradarbiavimą su kitose valstybėse esančių Stačiatikių Bažnyčių atstovais ir kitų religinių bendruomenių ir bendrijų Lietuvoje atstovais; c) atstovauja Ekumeninio patriarchato interesams ir pozicijai vykstant Ekumeninio patriarchato jurisdikcijai priklausančios Stačiatikių Bažnyčios Lietuvoje institucionalizavimo procesams. 4 straipsnis Konsultacijos Šalys konsultuojasi visais klausimais, susijusiais su šio Susitarimo taikymu ar įgyvendinimu. 5 straipsnis Baigiamosios nuostatos 1. Šis Susitarimas nesukuria Šalims jokių teisių ir pareigų pagal tarptautinę teisę. 2. Šis Susitarimas nedaro poveikio kitų Lietuvos religinių bendruomenių ir bendrijų valstybiniam pripažinimui ar teisiniam statusui. 3. Šis Susitarimas įsigalioja jo pasirašymo dieną ir galioja neribotą laiką, nebent yra nutraukiamas Šalių abipusiu rašytiniu sutikimu arba bet kurios iš Šalių iniciatyva bet kuriuo metu jai raštu informavus kitą Šalį likus trims mėnesiams iki numatomos nutraukimo dienos. 4. Šio Susitarimo nutraukimas nedaro poveikio vykdomai veiklai ir projektams, dėl kurių abi Šalys jau priėmė sprendimą iki jo nutraukimo, nebent Šalys abipusiu susitarimu susitaria kitaip. 5. Šis Susitarimas gali būti iš dalies keičiamas Šalių abipusiu rašytiniu sutikimu. Pakeitimai įsigalioja pagal šio straipsnio 3 dalį ir tampa neatskiriama šio Susitarimo dalimi. TAI PATVIRTINDAMI, toliau nurodyti asmenys pasirašė šį Susitarimą dviem originaliais egzemplioriais lietuvių ir anglų kalbomis, kurių abu tekstai yra autentiški. Esant neatitikimams, vadovaujamasi tekstu anglų kalba. PASIRAŠYTA 2023 m. kovo 21 d. Vilniuje. Lietuvos Respublikos Vyriausybės vardu Ministrė Pirmininkė Ingrida Šimonytė Konstantinopolio ekumeninio patriarchato vardu + BALTRAMIEJUS Konstantinopolio-Naujosios Romos arkivyskupas ir Visuotinis patriarchas

AGREEMENT BETWEEN THE GOVERNMENT OF THE REPUBLIC OF LITHUANIA AND THE ECUMENICAL PATRIARCHATE OF CONSTANTINOPLE ON COOPERATION The Government of the Republic of Lithuania (hereinafter referred to as “Lithuania”), represented by the Prime Minister of the Republic of Lithuania H.E. Ms Ingrida Šimonytė, and the Ecumenical Patriarchate of Constantinople (hereinafter referred to as “Ecumenical Patriarchate”), represented by His All-Holiness Bartholomew, Archbishop of Constantinople-New Rome and Ecumenical Patriarch (hereinafter jointly referred to as the “Parties” and separately as the “Party”); Acknowledging the deep historical roots of the Orthodoxy in Lithuania which go back to the 13th century, as well as the contribution of the Orthodox Church to the spiritual tradition, historical development, cultural patrimony, and diversity of religious confessions constituting an inalienable part of the Lithuanian identity for centuries as well as today; Having regard to the fact that in the 14th century the Orthodox Metropolitan in Lithuania, under the jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate of Constantinople, carried out the activities in the Grand Duchy of Lithuania, and that since the 14th century the Lithuanian Orthodox believers have been part of the Orthodox Metropolis of Kyiv and the whole Rus, which recognised the Church of Constantinople as its Mother Church and was under jurisdiction of the Most Holy Apostolic Throne of Constantinople, recognising the ecclesiastical authority of the Ecumenical Patriarch; Having regard to the reorganisation of the Metropolis of Kyiv by the Constantinople in 1458, after which Vilnius and today’s territory of Lithuania remained within the Kyiv, Halich, and the entire Rus metropolitan diocese under the ecclesiastical jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate; Having regard to the fact that after 1596 the Orthodox fraternities and monasteries of the Lithuanian Orthodox Union, which had the Stavropegiony of the Ecclesiastical Union, remained loyal to the Mother Church of Constantinople and the Ecumenical Patriarch; Taking into account the canonical shortcomings of the Patriarchal and Synodal Act (“Letter of Issue”) of 1686 which granted to the Patriarch of Moscow the permission only to ordain the elected Metropolitan of Kyiv, as stipulated in the Tomos of autocephaly of the Orthodox Church of Poland on 13 November 1924; and welcoming the revocation of the Letter of Issue of 1686 by the Holy and Sacred Synod of the Ecumenical Patriarchate on 9-11 October, 2018; Supporting the aspiration of the group of Lithuanian Orthodox priests and believers representing various ethnic communities in Lithuania to follow their conscience and to restore historical justice by practising their religion in a church under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate; Mindful of and in full commitment to the right to freedom of conscience and religion enshrined in the Constitution of the Republic of Lithuania, Universal Declaration of Human Rights, and the Encyclical of the 2016 Holy and Great Council of the Orthodox Church in Crete, as well as the need to support the right of the Lithuanian Orthodox believers to worship freely and in conformity with their conscience; Recognizing the fact that by performing its religious and public activities the Orthodox Church contributes to the preservation of the respective mother tongues and cultural values of the national minorities historically linked to their Mother Church; Relying upon the expressed will and readiness of the Ecumenical Patriarchate to restore its activities in Lithuania as well as taking into account the exceptional circumstances for renewing the activities of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate and with a view to creating conditions for a smooth start of the activities thereof; Desirous to strengthen and develop bilateral relations between Lithuania and the Ecumenical Patriarchate, Have agreed as follows: Article 1 Purpose of the Agreement The purpose of this Agreement is to strengthen and develop relations and cooperation between the Parties in the areas of mutual interest, including on issues concerning the establishment, institutionalisation, and operation of the local Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate and hereby to facilitate the implementation of freedom of conscience and religion for believers of Orthodox confession seeking to practise their religion in the Orthodox Church under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate. Article 2 Relations between the Parties 1. The Parties shall recognise that legal relations between Lithuania and the Ecumenical Patriarchate and/or any legal entity under its jurisdiction established in the Republic of Lithuania shall be governed by the Constitution of the Republic of Lithuania, the Law on Religious Communities and Associations of the Republic of Lithuania, other laws and regulations, as well as by the canonical tradition of the Eastern Orthodox Church, and taking into account international obligations of the Republic of Lithuania. 2. Lithuania shall recognise the Orthodox Church as a traditional religious community in Lithuania, which shall comprise a part of Lithuania’s historical, spiritual and social legacy, and be entitled for its activities to state funding provided for all traditional religious communities and associations in the Republic of Lithuania in accordance with relevant laws and regulations. 3. The provisions of this Agreement shall apply to the religious communities and associations under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate upon their establishment and inclusion in the Register of Legal Entities in accordance with the procedure laid down in legislation. Lithuania will ensure for the religious communities and associations under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate the same rights, benefits of state protection and other conditions necessary for their operation as those granted to other traditional religious communities and associations in Lithuania under the provisions of the Law on Religious Communities and Associations of the Republic of Lithuania, other laws and regulations, and international obligations, including, but not limited to: a) the right to freely organise based on their hierarchic and institutional structure, and manage their inner life according to their canons, statutes and other norms; b) the possibility to receive financial and other support from the state and municipal budgets in accordance with the procedure established by laws and regulations; c) the right to free performance of religious rites and ceremonies in houses of prayer and in other private and public locations as defined in the relevant legislation, if those rites are not in violation of public order, people’s health and morality, or the rights and freedoms of other individuals; d) the possibility to hold by the right of ownership houses of prayer, residential houses and other buildings and structures, as well as other assets necessary for the activities; such assets will be managed, used and disposed of in accordance with the laws of the Republic of Lithuania; e) the possibility to have own denominational cemeteries or own territory within common cemeteries in accordance with the procedure set forth by a municipality; f) the right to teach the Orthodox religion in houses of prayer, state, municipal and non-state schools, as well as other premises and locations in accordance with the relevant regulations; g) the right to establish and have general education schools and other schools and cultural establishments, as well as schools for training clergy and religion teachers in accordance with the procedure established by laws and regulations; h) the possibility to engage in charity, participate in benevolent activities as well as the right to engage in publishing, production and economic activities in accordance with the procedure established by laws; i) the right to establish mass media, medical institutions, charity bodies, foundations and other organisations in accordance with the procedure established by laws; j) taxation of the income of religious communities, associations and centres (higher governing bodies), and enterprises (organisations) established by them, as well as the income of the clergy, servers at religious rites and service staff of religious communities, associations and centres (higher governing bodies) in accordance with the procedure set forth in tax legislation of the Republic of Lithuania; k) social and health insurance of clergy and other persons specified in relevant laws provided by means of State resources in accordance with the procedure and conditions established by the laws as well as social and health insurance of persons employed under the employment contracts by the religious communities and associations provided in accordance with the procedure and conditions established by the laws, benefits available to such persons under the laws; l) the right to independently establish and maintain international relations and contacts, participate in the activities of international organisations and their bodies, exchange information, receive religious necessities, literature and charity from foreign states, international organisations and private individuals; possibilities to send members to other states for training, organise clergy and pilgrim journeys abroad, as well as, in other ways, cooperate with the religious organisations located abroad. 4. Taking into account the exceptional circumstances for renewing the activities of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate and with a view to creating conditions for a smooth start of the activities thereof, the Government of the Republic of Lithuania shall, at the request of the Ecumenical Patriarchate, whenever possible, make all necessary efforts so that acting in accordance with the laws governing the management of state-owned property or its transfer for gratuitous use as well as conditions and procedure generally applicable to the transfer of such property laid down by the Government, the religious communities and associations under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate are provided with property in Lithuania, including land and buildings, necessary for the fulfilment of their rights, in particular those referred to in points (c) and (e) of paragraph 3 of this Article. Article 3 Areas of Cooperation 1. The Parties shall cooperate in the areas of mutual interest which shall include in particular, but not be limited to, the following: a) issues on the establishment and institutionalisation of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate; b) issues on relations between the relevant public authorities and Orthodox religious organisations, as well as exchange of information on existing best practices of different countries; c) maintenance of dialogue and exchange of information on the current religious situation in the world and Lithuanian Orthodoxy; d) contribution to social, cultural, and educational projects that could be initiated by the Parties for the realisation of the Agreement, within the scope of their competence; e) holding of other joint activities targeted at the implementation of the Agreement; f) coordination of any other joint or individual activities within the framework of the Agreement, when such a need may arise. 2. The Parties shall consult with each other to identify the priority cooperation areas and other possible cooperation areas of mutual interest. 3. In accordance with the provisions of this Agreement Lithuania shall, having assessed the exceptional circumstances for renewing the activities of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate and the principle of equality: a) ensure the right to exercise the freedom of conscience and religion for believers of Orthodox confession seeking to practise their religion in the Orthodox Church under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate as well as conditions favourable to the establishment and functioning of its religious communities and associations in accordance with the procedure laid down in legislation; b) provide, wherever needed, institutional support to the representatives of the Ecumenical Patriarchate in the process of acquiring necessary migration related documents in accordance with the provisions of the Law on the Legal Status of Foreigners and other relevant laws and regulations; c) provide support, in accordance with the relevant laws and regulations, for the preservation and restoration of the monuments, works of art and other values of cultural heritage owned by the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate. 4. In accordance with the provisions of the Agreement, the Ecumenical Patriarchate shall: a) promote institutionalisation of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate after its establishment, on the basis of the canonically prescribed decisions of the Ecumenical Patriarchate; b) promote active cooperation of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate with the representatives of the Orthodox Churches in other countries and representatives of other religious communities and associations in Lithuania; c) represent interests and position of the Ecumenical Patriarchate during the institutionalisation processes of the Orthodox Church in Lithuania under jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate. Article 4 Consultations The Parties shall hold consultations on any issue relating to the application or implementation of this Agreement. Article 5 Final Provisions 1. This Agreement shall not create any rights and obligations to the Parties under international law. 2. This Agreement shall not affect the recognition by the State or legal status of other religious communities and associations of Lithuania. 3. This Agreement shall come into effect on the day of its signing and remain in force indefinitely unless terminated by mutual written consent of the Parties or by either Party at any time which shall notify the other Party in writing three months prior to the intended day of termination. 4. The termination of this Agreement shall not affect ongoing activities and projects that both Parties have already decided upon prior to its termination unless the Parties mutually agree otherwise. 5. This Agreement may be amended by mutual written consent of the Parties. The amendments shall come into effect in accordance with paragraph 3 of this Article and constitute an integral part of this Agreement. IN WITNESS WHEREOF, the undersigned have signed this Agreement in two originals, each in the Lithuanian and English languages, both texts being equally authentic. In case of divergence, the English text shall prevail. DONE at Vilnius on this 21st day of the month of March in the year 2023. For the Government of For the Ecumenical Patriarchate of the Republic of Lithuania Constantinople _______________________________ ________________________________ Prime Minister Ingrida Šimonytė + BARTHOLOMEW Archbishop of Constantinople-New Rome and Ecumenical Patriarch

ΣΥΜΦΩΝΙΑ ΜΕΤΑΞΥ Η ΚΥΒΕΡΝΗΣΗ ΤΗΣ ΔΗΜΟΚΡΑΤΙΑΣ ΤΗΣ ΛΙΘΟΥΑΝΙΑΣ ΚΑΙ ΤΟ ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟ ΚΩΝΣΤΑΝΤΙΝΟΥΠΟΛΗΣ ΠΕΡΙ ΣΥΝΕΡΓΑΣΙΑΣ Η κυβέρνηση της Δημοκρατίας της Λιθουανίας (εφεξής αναφερόμενη ως «Lithuania»), εκπροσωπούμενη από τον Πρωθυπουργό της Δημοκρατίας της Λιθουανίας H.E. Η κα Ingrida Šimonytė και το Οικουμενικό Πατριαρχείο Κωνσταντινουπόλεως (εφεξής αναφέρεται ως «Οικουμενικό Πατριαρχείο»), εκπροσωπούμενο από τον Παναγιώτατο Βαρθολομαίο, Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως-Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης (εφεξής από κοινού αναφέρονται ως «Μέρη» και χωριστά ως «Μέρος»)· Αναγνωρίζοντας τις βαθιές ιστορικές ρίζες της Ορθοδοξίας στη Λιθουανία που πάνε πίσω στον 13ο αιώνα, καθώς και η προσφορά της Ορθόδοξης Εκκλησίας στα πνευματικά παράδοση, ιστορική εξέλιξη, πολιτιστική κληρονομιά και ποικιλομορφία θρησκευτικών ομολογιών αποτελούν αναπαλλοτρίωτο μέρος της λιθουανικής ταυτότητας για αιώνες όπως και σήμερα· Έχοντας υπόψη το γεγονός ότι τον 14ο αιώνα ο Ορθόδοξος Μητροπολίτης σε Η Λιθουανία, υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου Κωνσταντινουπόλεως, έφερε έξω από τις δραστηριότητες στο Μεγάλο Δουκάτο της Λιθουανίας, και ότι από τον 14ο αιώνα ο Λιθουανοί Ορθόδοξοι πιστοί υπήρξαν μέρος της Ορθόδοξης Μητρόπολης Κιέβου και της ολόκληρη η Ρωσία, η οποία αναγνώριζε την Εκκλησία της Κωνσταντινούπολης ως Μητέρα Εκκλησία της και ήταν υπό τη δικαιοδοσία του Παναγιωτάτου Αποστολικού Θρόνου Κωνσταντινουπόλεως, αναγνωρίζοντας την εκκλησιαστική εξουσία του Οικουμενικού Πατριάρχη· Έχοντας υπόψη την αναδιοργάνωση της Μητρόπολης Κιέβου από τον Κωνσταντινούπολη το 1458, μετά την οποία παρέμεινε το Βίλνιους και το σημερινό έδαφος της Λιθουανίας εντός της μητροπολιτικής επισκοπής Κιέβου, Χαλίχ και ολόκληρης της Ρωσίας υπό την εκκλησιαστική δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου· Έχοντας υπόψη ότι μετά το 1596 οι Ορθόδοξες αδελφότητες και μοναστήρια της Λιθουανικής Ορθόδοξης Ένωσης, που είχε το Σταυροπηγείο του Εκκλησιαστικού Ένωση, παρέμεινε πιστή στη Μητέρα Εκκλησία της Κωνσταντινούπολης και στην Οικουμενική Πατριάρχης; Λαμβάνοντας υπόψη τις κανονικές ελλείψεις της Πατριαρχικής και Συνοδικής Πράξης («Επιστολή έκδοσης») του 1686 που παρείχε στον Πατριάρχη Μόσχας την άδεια μόνο να χειροτονήσει τον εκλεγμένο Μητροπολίτη Κιέβου, όπως ορίζει ο Τόμος της αυτοκεφαλίας του την Ορθόδοξη Εκκλησία της Πολωνίας στις 13 Νοεμβρίου 1924· και χαιρετίζοντας την ανάκληση του η εκδοτική επιστολή του 1686 από την Ιερά και Ιερά Σύνοδο του Οικουμενικού Πατριαρχείου στις 9-11 Οκτωβρίου 2018. Υποστήριξη της φιλοδοξίας της ομάδας Λιθουανών Ορθοδόξων ιερέων και πιστών εκπροσωπώντας διάφορες εθνοτικές κοινότητες στη Λιθουανία για να ακολουθήσουν τη συνείδησή τους και να αποκαταστήσουν την ιστορική δικαιοσύνη ασκώντας τη θρησκεία τους σε μια εκκλησία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικό Πατριαρχείο; Με επίγνωση και με πλήρη δέσμευση για το δικαίωμα στην ελευθερία της συνείδησης και θρησκεία που κατοχυρώνεται στο Σύνταγμα της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, Οικουμενική Διακήρυξη Ανθρωπίνων Δικαιωμάτων, και της Εγκυκλίου της Αγίας και Μεγάλης Συνόδου 2016 των Ορθοδόξων Εκκλησία στην Κρήτη, καθώς και την ανάγκη στήριξης του δικαιώματος των Λιθουανών Ορθοδόξων οι πιστοί να προσκυνούν ελεύθερα και σύμφωνα με τη συνείδησή τους· Αναγνωρίζοντας το γεγονός ότι ασκώντας τις θρησκευτικές και δημόσιες δραστηριότητες της Η Ορθόδοξη Εκκλησία συμβάλλει στη διατήρηση των αντίστοιχων μητρικών γλωσσών και πολιτιστικές αξίες των εθνικών μειονοτήτων που συνδέονται ιστορικά με τη Μητέρα Εκκλησία τους· Στηριζόμενη στην εκφρασμένη βούληση και ετοιμότητα του Οικουμενικού Πατριαρχείου να αποκαταστήσει τις δραστηριότητές της στη Λιθουανία καθώς και λαμβάνοντας υπόψη την εξαιρετική συνθήκες για την ανανέωση των δραστηριοτήτων της Ορθόδοξης Εκκλησίας στη Λιθουανία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου και με σκοπό τη δημιουργία προϋποθέσεων για α ομαλή έναρξη των δραστηριοτήτων του· Επιθυμώντας να ενισχύσει και να αναπτύξει τις διμερείς σχέσεις μεταξύ της Λιθουανίας και της Οικουμενικό Πατριαρχείο, Συμφώνησαν ως εξής: Άρθρο 1 Σκοπός της Συμφωνίας Σκοπός της παρούσας Συμφωνίας είναι η ενίσχυση και ανάπτυξη σχέσεων και συνεργασία μεταξύ των μερών σε τομείς αμοιβαίου ενδιαφέροντος, μεταξύ άλλων σε θέματα σχετικά με την ίδρυση, θεσμοθέτηση και λειτουργία των τοπικών Ορθοδόξων Εκκλησία στη Λιθουανία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου και δια του παρόντος προς διευκολύνουν την εφαρμογή της ελευθερίας συνείδησης και θρησκείας για τους πιστούς Ορθόδοξη ομολογία που επιδιώκει να ασκήσει τη θρησκεία τους στην Ορθόδοξη Εκκλησία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου. Άρθρο 2 Σχέσεις μεταξύ των Μερών 1. Τα μέρη αναγνωρίζουν ότι οι νομικές σχέσεις μεταξύ της Λιθουανίας και της Οικουμενικό Πατριαρχείο ή/και οποιοδήποτε νομικό πρόσωπο της δικαιοδοσίας του που είναι εγκατεστημένο στην Η Δημοκρατία της Λιθουανίας διέπεται από το Σύνταγμα της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, ο Νόμος για τις Θρησκευτικές Κοινότητες και Ενώσεις της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, άλλα νόμους και κανονισμούς, καθώς και από την κανονική παράδοση της Ανατολικής Ορθόδοξης Εκκλησίας, και λαμβάνοντας υπόψη τις διεθνείς υποχρεώσεις της Δημοκρατίας της Λιθουανίας. 2. Η Λιθουανία θα αναγνωρίσει την Ορθόδοξη Εκκλησία ως παραδοσιακή θρησκεία κοινότητα στη Λιθουανία, η οποία θα περιλαμβάνει ένα μέρος της ιστορικής, πνευματικής και κοινωνική κληρονομιά, και να δικαιούται για τις δραστηριότητές της σε κρατική χρηματοδότηση που παρέχεται για όλα τα παραδοσιακά θρησκευτικές κοινότητες και ενώσεις στη Δημοκρατία της Λιθουανίας σύμφωνα με σχετικούς νόμους και κανονισμούς. 3. Οι διατάξεις της παρούσας Συμφωνίας εφαρμόζονται στις θρησκευτικές κοινότητες και συλλόγους δικαιοδοσίας του Οικουμενικού Πατριαρχείου κατά την ίδρυσή τους και ένταξη στο Μητρώο Νομικών Προσώπων σύμφωνα με την προβλεπόμενη διαδικασία στη νομοθεσία. Η Λιθουανία θα εξασφαλίσει για τις θρησκευτικές κοινότητες και ενώσεις υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου τα ίδια δικαιώματα, ευεργετήματα κρατικής προστασίας και άλλες προϋποθέσεις που είναι απαραίτητες για τη λειτουργία τους όπως αυτές που παρέχονται σε άλλους παραδοσιακούς θρησκευόμενους κοινότητες και ενώσεις στη Λιθουανία σύμφωνα με τις διατάξεις του νόμου περί θρησκευτικών Κοινότητες και Ενώσεις της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, άλλοι νόμοι και κανονισμοί, και διεθνείς υποχρεώσεις, συμπεριλαμβανομένων, ενδεικτικά,: α) το δικαίωμα να οργανώνονται ελεύθερα με βάση την ιεραρχική και θεσμική τους δομή, και να διαχειρίζονται την εσωτερική τους ζωή σύμφωνα με τους κανόνες, τους νόμους και άλλους κανόνες τους. β) τη δυνατότητα λήψης οικονομικής και άλλης στήριξης από το κράτος και δημοτικούς προϋπολογισμούς σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζουν οι νόμοι και κανονισμούς· γ) το δικαίωμα ελεύθερης εκτέλεσης θρησκευτικών τελετών και τελετών σε σπίτια του προσευχής και σε άλλους ιδιωτικούς και δημόσιους χώρους όπως ορίζονται στη σχετική νομοθεσία, εάν αυτές οι τελετές δεν παραβιάζουν τη δημόσια τάξη, την υγεία των ανθρώπων και την ηθική ή τα δικαιώματα και τις ελευθερίες άλλων ατόμων· δ) η δυνατότητα κατοχής με δικαίωμα ιδιοκτησίας οικιών προσευχής, κατοικίας σπίτια και άλλα κτίρια και κατασκευές, καθώς και άλλα περιουσιακά στοιχεία απαραίτητα για τις δραστηριότητες· τέτοια περιουσιακά στοιχεία θα αποτελούν αντικείμενο διαχείρισης, χρήσης και διάθεσης σύμφωνα με με τους νόμους της Δημοκρατίας της Λιθουανίας· ε) τη δυνατότητα να έχουν δικά τους ομολογιακά νεκροταφεία ή δική τους επικράτεια εντός κοινών νεκροταφείων σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζει α δήμος? στ) το δικαίωμα διδασκαλίας της ορθόδοξης θρησκείας σε οίκους προσευχής, κρατικούς, δημοτικούς και μη κρατικά σχολεία, καθώς και άλλες εγκαταστάσεις και τοποθεσίες σύμφωνα με την σχετικοί κανονισμοί· ζ) το δικαίωμα να ιδρύουν και να έχουν σχολεία γενικής εκπαίδευσης και άλλα σχολεία και πολιτιστικά ιδρύματα, καθώς και σχολεία εκπαίδευσης κληρικών και θρησκειών εκπαιδευτικούς σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζεται από νόμους και κανονισμούς· η) τη δυνατότητα συμμετοχής σε φιλανθρωπία, συμμετοχή σε φιλανθρωπικές δραστηριότητες καθώς και το δικαίωμα συμμετοχής σε εκδοτικές, παραγωγικές και οικονομικές δραστηριότητες σε σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζει ο νόμος· θ) το δικαίωμα ίδρυσης μέσων μαζικής ενημέρωσης, ιατρικών ιδρυμάτων, φιλανθρωπικών οργανισμών, ιδρύματα και άλλους οργανισμούς σύμφωνα με τη διαδικασία καθιερώνεται από νόμους· ι) φορολόγηση του εισοδήματος θρησκευτικών κοινοτήτων, συλλόγων και κέντρων (υψηλότερη διοικητικά όργανα), καθώς και επιχειρήσεις (οργανισμοί) που ιδρύθηκαν από αυτά ως το εισόδημα του κλήρου, των διακομιστών στις θρησκευτικές τελετές και του υπηρεσιακού προσωπικού των θρησκευτικών κοινότητες, συλλόγους και κέντρα (ανώτατα όργανα διοίκησης) σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζεται στη φορολογική νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας· ια) κοινωνική και υγειονομική ασφάλιση κληρικών και άλλων προσώπων που ορίζονται στους σχετικούς νόμους που παρέχονται με κρατικούς πόρους σύμφωνα με τη διαδικασία και προϋποθέσεις που ορίζονται από τους νόμους καθώς και κοινωνική και ασφάλιση υγείας του άτομα που απασχολούνται βάσει των συμβάσεων εργασίας από τις θρησκευτικές κοινότητες και σωματείων που παρέχονται σύμφωνα με τη διαδικασία και τις προϋποθέσεις που καθορίζονται από τους νόμους, παροχές που διατίθενται σε αυτά τα πρόσωπα σύμφωνα με τους νόμους· ιβ) το δικαίωμα να δημιουργεί και να διατηρεί ανεξάρτητα διεθνείς σχέσεις και επαφές, συμμετέχουν στις δραστηριότητες διεθνών οργανισμών και αυτών φορείς, ανταλλάσσουν πληροφορίες, λαμβάνουν θρησκευτικά είδη ανάγκης, λογοτεχνία και φιλανθρωπία από ξένα κράτη, διεθνείς οργανισμούς και ιδιώτες· δυνατότητες αποστολής μελών σε άλλα κράτη για εκπαίδευση, οργάνωση κληρικών και προσκυνηματικά ταξίδια στο εξωτερικό, καθώς και με άλλους τρόπους συνεργασία με τους θρησκευτικούς οργανισμούς που βρίσκονται στο εξωτερικό. 4. Λαμβάνοντας υπόψη τις εξαιρετικές περιστάσεις για την ανανέωση των δραστηριοτήτων του η Ορθόδοξη Εκκλησία στη Λιθουανία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου και με σκοπό τη δημιουργία συνθηκών για την ομαλή έναρξη των δραστηριοτήτων του, η Η κυβέρνηση της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, κατόπιν αιτήματος της Οικουμενικής Το Πατριαρχείο, όποτε είναι δυνατόν, καταβάλλει όλες τις απαραίτητες προσπάθειες ώστε να ενεργεί σύμφωνα με τους νόμους που διέπουν τη διαχείριση της κρατικής περιουσίας ή τη μεταβίβασή της για τη δωρεάν χρήση καθώς και τους όρους και τη διαδικασία που ισχύουν γενικά για τη μεταβίβαση τέτοια περιουσία που ορίζεται από την κυβέρνηση, τις θρησκευτικές κοινότητες και ενώσεις υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου παρέχεται περιουσία στη Λιθουανία, συμπεριλαμβανομένων των γαιών και των κτιρίων, που είναι απαραίτητα για την εκπλήρωση των δικαιωμάτων τους, ιδίως αυτών που αναφέρονται στα στοιχεία γ) και ε) της παραγράφου 3 του παρόντος άρθρου. Άρθρο 3 Τομείς Συνεργασίας 1. Τα μέρη συνεργάζονται στους τομείς αμοιβαίου ενδιαφέροντος που περιλαμβάνουν ιδίως, αλλά χωρίς να περιορίζεται στα ακόλουθα: α) Θέματα για την ίδρυση και θεσμοθέτηση της Ορθοδόξου Εκκλησίας στην Λιθουανία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου. β) θέματα σχέσεων μεταξύ των αρμόδιων δημοσίων αρχών και των Ορθοδόξων θρησκευτικές οργανώσεις, καθώς και ανταλλαγή πληροφοριών για τα υφιστάμενα καλύτερα πρακτικές διαφορετικών χωρών· γ) διατήρηση του διαλόγου και ανταλλαγή πληροφοριών για τα τρέχοντα θρησκευτικά κατάσταση στον κόσμο και Λιθουανική Ορθοδοξία· δ) συμβολή σε κοινωνικά, πολιτιστικά και εκπαιδευτικά έργα που θα μπορούσαν να ξεκινήσουν από τα Μέρη για την υλοποίηση της Συμφωνίας, στο πλαίσιο των ικανότητα? ε) διεξαγωγή άλλων κοινών δραστηριοτήτων που στοχεύουν στην υλοποίηση της Συμφωνία? στ) τον συντονισμό οποιωνδήποτε άλλων κοινών ή μεμονωμένων δραστηριοτήτων στο πλαίσιο της της συμφωνίας, όταν μπορεί να προκύψει τέτοια ανάγκη. 2. Τα μέρη διαβουλεύονται μεταξύ τους για να προσδιορίσουν τη συνεργασία προτεραιότητας τομείς και άλλους πιθανούς τομείς συνεργασίας αμοιβαίου ενδιαφέροντος. 3. Σύμφωνα με τις διατάξεις της παρούσας συμφωνίας, η Λιθουανία έχει εκτίμησε τις εξαιρετικές συνθήκες για την ανανέωση των δραστηριοτήτων της Ορθοδόξου Εκκλησίας στη Λιθουανία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου και την αρχή της ισότητας: α) διασφάλιση του δικαιώματος άσκησης της ελευθερίας της συνείδησης και της θρησκείας για τους πιστούς Ορθοδόξου ομολογίας που επιδιώκουν να ασκήσουν τη θρησκεία τους στην Ορθόδοξη Εκκλησία υπό τη δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου καθώς και προϋποθέσεις ευνοϊκή για την ίδρυση και λειτουργία των θρησκευτικών της κοινοτήτων και ενώσεις σύμφωνα με τη διαδικασία που ορίζει η νομοθεσία· β) παρέχει, όπου χρειάζεται, θεσμική υποστήριξη στους εκπροσώπους της Το Οικουμενικό Πατριαρχείο στη διαδικασία απόκτησης των απαραίτητων σχετικών με τη μετανάστευση έγγραφα σύμφωνα με τις διατάξεις του Νόμου για το νομικό καθεστώς του Αλλοδαποί και άλλοι σχετικοί νόμοι και κανονισμοί· γ) παρέχει υποστήριξη, σύμφωνα με τους σχετικούς νόμους και κανονισμούς, για την διατήρηση και αποκατάσταση των μνημείων, έργων τέχνης και άλλων αξιών του πολιτιστική κληρονομιά που ανήκει στην Ορθόδοξη Εκκλησία στη Λιθουανία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου. 4. Σύμφωνα με τις διατάξεις της Συμφωνίας, η Οικουμενική Το Πατριαρχείο θα: α) προώθηση της θεσμοθέτησης της Ορθόδοξης Εκκλησίας στη Λιθουανία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου μετά την ίδρυσή του, με βάση τις κανονικά προβλεπόμενες αποφάσεις του Οικουμενικού Πατριαρχείου· β) να προωθήσει την ενεργό συνεργασία της Ορθόδοξης Εκκλησίας στη Λιθουανία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου με τους εκπροσώπους της Ορθόδοξες Εκκλησίες σε άλλες χώρες και εκπρόσωποι άλλων θρησκευτικών κοινότητες και ενώσεις στη Λιθουανία· γ) εκπροσωπούν συμφέροντα και θέση του Οικουμενικού Πατριαρχείου κατά την διαδικασίες θεσμοθέτησης της Ορθόδοξης Εκκλησίας στη Λιθουανία υπό δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου. Άρθρο 4 Διαβουλεύσεις Τα μέρη διενεργούν διαβουλεύσεις για κάθε θέμα που σχετίζεται με την αίτηση ή εφαρμογή της παρούσας συμφωνίας. Άρθρο 5 Τελικές Διατάξεις 1. Η παρούσα συμφωνία δεν δημιουργεί δικαιώματα και υποχρεώσεις στα συμβαλλόμενα μέρη βάσει διεθνές δίκαιο. 2. Η παρούσα συμφωνία δεν επηρεάζει την αναγνώριση από το κράτος ή το νομικό καθεστώς του άλλες θρησκευτικές κοινότητες και ενώσεις της Λιθουανίας. 3. Η παρούσα συμφωνία τίθεται σε ισχύ την ημέρα της υπογραφής της και παραμένει σε ισχύ ισχύει επ' αόριστον εκτός εάν τερματιστεί με αμοιβαία γραπτή συναίνεση των Μερών ή από κάποιο από τα δύο μέρη Μέρος ανά πάσα στιγμή το οποίο θα ενημερώσει εγγράφως το άλλο μέρος τρεις μήνες πριν από την προβλεπόμενη ημέρα λήξης. 4. Η καταγγελία της παρούσας συμφωνίας δεν επηρεάζει τις τρέχουσες δραστηριότητες και έργα για τα οποία και τα δύο μέρη έχουν ήδη αποφασίσει πριν από τον τερματισμό του, εκτός εάν Τα μέρη συμφωνούν αμοιβαία διαφορετικά. 5. Η παρούσα συμφωνία μπορεί να τροποποιηθεί με αμοιβαία γραπτή συναίνεση των μερών. Το οι τροποποιήσεις τίθενται σε ισχύ σύμφωνα με την παράγραφο 3 του παρόντος άρθρου και αποτελούν αναπόσπαστο μέρος της παρούσας Συμφωνίας. ΣΕ ΠΙΣΤΩΣΗ ΤΩΝ ΑΝΩΤΕΡΩ, οι κάτωθι υπογεγραμμένοι υπέγραψαν την παρούσα Συμφωνία σε δύο πρωτότυπα, το καθένα στη λιθουανική και την αγγλική γλώσσα, και τα δύο κείμενα είναι εξίσου αυθεντικά. Σε περίπτωση απόκλισης, υπερισχύει το αγγλικό κείμενο. ΕΓΙΝΕ στο Βίλνιους την 21η ημέρα του μήνα Μαρτίου του έτους 2023. Για την Κυβέρνηση του Για το Οικουμενικό Πατριαρχείο του Δημοκρατία της Λιθουανίας Κωνσταντινούπολη _________________________________ ________________________________ Πρωθυπουργός Ingrida Šimonytė + ΒΑΡΘΟΛΟΜΑΙΟΣ Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως-Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης

ДОГОВІР МІЖ УРЯД ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПРО СПІВПРАЦЮ Уряд Литовської Республіки (далі – «Литва») в особі Прем’єр-міністра Литовської Республіки Його Є.В. пані Інгріда Шимоніте та Вселенський Константинопольський Патріархат (далі іменований «Вселенський Патріархат»), представлений Його Всесвятістю Варфоломієм, Архієпископ Константинополя-Нового Риму та Вселенський Патріарх (далі разом іменуються «Сторони» та окремо «Сторона»); Визнаючи глибоке історичне коріння Православ'я в Литві, яке йде ще до 13 ст., а також внесок православної церкви в духов традиції, історичний розвиток, культурні надбання та різноманітність релігійних конфесій складаючи невід’ємну частину литовської ідентичності протягом століть, а також сьогодні; Зважаючи на те, що в XIV столітті православний митрополит в Литва, що перебуває під юрисдикцією Константинопольського Вселенського Патріархату, здійснила діяльність у Великому князівстві Литовському, і що з XIV ст Литовські православні були частиною Київської православної митрополії всієї Русі, яка визнавала Константинопольську Церкву своєю Матір'ю і була під юрисдикцією Святішого Апостольського Престолу Константинополя, визнаючи церковна влада Вселенського Патріарха; Беручи до уваги реорганізацію Київської Митрополії в Константинополь у 1458 році, після чого залишився Вільнюс і нинішня територія Литви в межах Київської, Галицької і всієї Руської митрополії під церк юрисдикція Вселенського Патріархату; Беручи до уваги те, що після 1596 р. православні братства і монастирі Литовського Православного Союзу, що мав Ставропігію Церков Унії, зберігав вірність Матері-Церкви Константинополя та Вселенської Патріарх; Беручи до уваги канонічні недоліки Патріаршого і Синодального акту («Грамота») 1686 р., яка надала Московському патріарху лише дозвіл. висвятити обраного митрополита Київського, як це передбачено Томосом про автокефалію р. Польська православна церква 13 листопада 1924 р.; і вітаючи скасування грамота 1686 року, видана Святим і Священним Синодом Вселенського Патріархату 9-11 жовтня 2018 р.; Підтримуючи прагнення групи литовських православних священиків і віруючих представники різних етнічних спільнот у Литві слідувати своїй совісті та до відновити історичну справедливість, сповідуючи свою релігію в церкві під юрисдикцією Вселенський патріархат; Усвідомлюючи і в повній мірі відданий праву на свободу совісті та релігії, закріпленої в Конституції Литовської Республіки, Загальній декларації прав людини та Енцикліка Святого і Великого Собору Православних 2016 р Церкви на Криті, а також необхідність підтримки права литовських православних віруючі здійснювати богослужіння вільно і згідно зі своєю совістю; Визнаючи той факт, що, здійснюючи свою релігійну та громадську діяльність, Православна Церква сприяє збереженню відповідних рідних мов і культурні цінності національних меншин, історично пов'язані з їх Матір'ю-Церквою; Покладаючись на висловлену волю та готовність Вселенського Патріархату до відновити свою діяльність у Литві, а також з урахуванням виняткових обставини для відновлення діяльності православної церкви в Литві під юрисдикції Вселенського Патріархату та з метою створення умов для а плавний початок своєї діяльності; Бажаючи зміцнювати та розвивати двосторонні відносини між Литвою та Вселенський Патріархат, Домовилися про таке: Стаття 1 Мета Договору Метою цієї Угоди є зміцнення та розвиток відносин і співробітництво між Сторінами у сферах, що становлять взаємний інтерес, у тому числі з питань щодо заснування, інституціоналізації та діяльності місцевих православних Церква в Литві під юрисдикцією Вселенського Патріархату і цим до сприяти реалізації свободи совісті та віросповідання для віруючих Православне сповідання, яке прагне сповідувати свою релігію в Православній Церкві під юрисдикції Вселенського патріархату. Стаття 2 Відносини між сторонами 1. Сторони визнають, що правові відносини між Литвою та Вселенський Патріархат та/або будь-яка юридична особа під його юрисдикцією, заснована в Литовська Республіка керується Конституцією Литовської Республіки, Закон про релігійні громади та об'єднання Литовської Республіки, інше законами та постановами, а також канонічною традицією Східної Православної Церкви, та з урахуванням міжнародних зобов'язань Литовської Республіки. 2. Литва визнає Православну Церкву традиційною релігійною спільноти в Литві, яка буде складати частину історичної, духовної та соціальної спадщини, а також мати право на свою діяльність на державне фінансування, передбачене для всіх традиційних релігійні громади та об'єднання в Литовській Республіці відповідно до відповідні закони та нормативні акти. 3. Положення цієї Угоди поширюються на релігійні громади та асоціації під юрисдикцією Вселенського Патріархату після їх заснування та включення в установленому порядку до Реєстру юридичних осіб в законодавстві. Литва забезпечить для релігійних громад і об'єднань під юрисдикції Вселенського Патріархату однакові права, переваги державного захисту та інші умови, необхідні для їх діяльності, як ті, що надаються іншим традиційним релігійним громад та асоціацій у Литві відповідно до положень Закону про реліг Громади та асоціації Литовської Республіки, інші закони та нормативні акти, і міжнародні зобов'язання, включаючи, але не обмежуючись: a) право на вільну організацію на основі своєї ієрархічної та інституційної структури, і керують своїм внутрішнім життям відповідно до своїх канонів, статутів та інших норм; б) можливість отримувати фінансову та іншу підтримку від держави та міських бюджетів у порядку, встановленому законами та нормативні акти; в) право вільного відправлення релігійних обрядів і церемоній у будинках молитви та в інших приватних і громадських місцях, як визначено у відповідних законодавства, якщо ці обряди не порушують громадський порядок, здоров’я людей та мораль або права і свободи інших осіб; г) можливість мати на праві власності молитовні будинки, житлові будинків та інших будівель і споруд, а також іншого майна, необхідного для діяльність; такі активи будуть управлятися, використовуватися та розпоряджатися відповідно із законами Литовської Республіки; ґ) можливість мати власні конфесійні цвинтарі чи власну територію на них загальні кладовища в порядку, визначеному а муніципалітет; е) право викладання православної релігії в молитовних будинках, державних, муніципальних і недержавні навчальні заклади, а також інші приміщення та місця розташування відповідно до ст відповідні нормативно-правові акти; є) право засновувати і мати загальноосвітні та інші школи заклади культури, а також школи для підготовки священнослужителів і реліг вчителів у порядку, встановленому законами та нормативно-правовими актами; з) можливість займатися благодійністю, брати участь у благодійній діяльності, а також право займатися видавничою, виробничою та господарською діяльністю в у встановленому законодавством порядку; і) право засновувати засоби масової інформації, медичні установи, благодійні організації, фондів та інших організацій у порядку встановлені законами; й) оподаткування доходів релігійних громад, об'єднань і центрів (вищ органи управління), а також створені ними підприємства (організації). як дохід духовенства, служителів релігійних обрядів та обслуговуючого персоналу монашества громади, асоціації та центри (вищі органи управління) відповідно у порядку, встановленому податковим законодавством Литовської Республіки; л) соціальне та медичне страхування священнослужителів та інших осіб, визначених відповідними законами надається за рахунок державних ресурсів у порядку та умови, встановлені законодавством, а також соціальне та медичне страхування особи, найняті релігійними громадами за трудовим договором та об’єднань, наданих у порядку та на умовах встановлені законодавством пільги, які надаються таким особам відповідно до законодавства; л) право самостійно встановлювати і підтримувати міжнародні відносини і контакти, брати участь у діяльності міжнародних організацій та їх органи, обмінюються інформацією, отримують предмети релігійної потреби, літературу та благодійність від іноземних держав, міжнародних організацій та приватних осіб; можливості посилати членів до інших держав для навчання, організовувати духовенство та паломницьких подорожей за кордон, а також іншим чином співпрацювати з монаш організації, розташовані за кордоном. 4. З урахуванням виняткових обставин для поновлення діяльності в Православна Церква в Литві під юрисдикцією Вселенського Патріархату та з метою створення умов для безперебійного початку своєї діяльності Уряд Литовської Республіки на прохання Вселенського Патріархат, по можливості, докладає всіх необхідних зусиль, щоб діяти згідно із законами, що регулюють питання управління об'єктами державної власності або його передачу за безоплатне користування, а також умови та порядок, що зазвичай застосовуються до передачі таке майно, встановлене Урядом, релігійними громадами та асоціаціями під юрисдикцією Вселенського патріархату надаються майно в Литві, у тому числі землі та будівлі, необхідні для здійснення своїх прав, зокрема тих зазначених у пунктах (c) і (e) пункту 3 цієї статті. Стаття 3 Сфери співробітництва 1. Сторони співпрацюватимуть у сферах взаємного інтересу, які включають зокрема, але не обмежуючись цим: а) питання становлення та інституціоналізації Православної Церкви в Литва під юрисдикцією Вселенського патріархату; б) питання про відносини між відповідними органами державної влади та православними релігійних організацій, а також обмін інформацією про існуючі кращ практики різних країн; в) підтримання діалогу та обмін інформацією про актуальну релігію становище в світі та литовського православ'я; d) внесок у соціальні, культурні та освітні проекти, які можуть бути ініційовані Сторонами для виконання Договору в межах їх компетентність; д) проведення інших спільних заходів, спрямованих на реалізацію Договір; f) координація будь-якої іншої спільної чи індивідуальної діяльності в рамках Договору, якщо така потреба може виникнути. 2. Сторони консультуються одна з одною для визначення пріоритетного співробітництва областях та інших можливих сферах співпраці, що становлять взаємний інтерес. 3. Відповідно до положень цієї Угоди Литва, маючи оцінив виняткові обставини для відновлення діяльності Православної Церкви в Литві під юрисдикцією Вселенського Патріархату та принципом рівності: а) забезпечити право віруючих на здійснення свободи совісті та віросповідання православного віросповідання, які прагнуть сповідувати свою релігію в православній церкві під юрисдикцією Вселенського Патріархату, а також умови сприяє створенню та функціонуванню своїх релігійних громад і об'єднання в порядку, встановленому законодавством; b) надавати, де це необхідно, інституційну підтримку представникам Вселенський Патріархат у процесі придбання необхідної інформації щодо міграції документи відповідно до положень Закону про правовий статус Іноземці та інші відповідні закони та нормативні акти; c) надавати підтримку, відповідно до відповідних законів і правил, для збереження та реставрація пам'яток, творів мистецтва та інших цінностей культурної спадщини, що належить православній церкві в Литві під юрисдикцією Вселенського патріархату. 4. Відповідно до положень Угоди, Екумен Патріархат: а) сприяти інституціалізації Православної Церкви в Литві під юрисдикції Вселенського Патріархату після його створення, на осн канонічно встановлені рішення Вселенського Патріархату; б) сприяти активній співпраці Православної Церкви в Литві під юрисдикції Вселенського Патріархату з представниками в Православні Церкви в інших країнах та представники інших конфесій громади та асоціації в Литві; в) представляє інтереси та позицію Вселенського Патріархату під час процеси інституціоналізації православної церкви в Литві під юрисдикції Вселенського патріархату. Стаття 4 Консультації Сторони проводять консультації з будь-якого питання, що стосується заявки або виконання цієї Угоди. Стаття 5 Прикінцеві положення 1. Ця Угода не створює жодних прав і обов'язків для Сторін згідно з міжнародне право. 2. Ця Угода не впливає на визнання державою чи правовий статус інші релігійні громади та об'єднання Литви. 3. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє діють на невизначений термін, якщо не буде припинено за взаємною письмовою згодою Сторін або будь-яким іншим Сторона в будь-який час, яка повинна повідомити іншу Сторону в письмовій формі за три місяці до дати передбачуваний день припинення. 4. Припинення дії цієї Угоди не впливає на поточну діяльність і проекти, щодо яких обидві Сторони вже прийняли рішення до його припинення, якщо тільки Сторони взаємно домовляються про інше. 5. До цієї Угоди можуть бути внесені зміни за взаємною письмовою згодою Сторін. The зміни набирають чинності відповідно до пункту 3 цієї статті та є невід'ємною частиною цього Договору. НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані підписали цю Угоду у двох частинах оригінали, кожен литовською та англійською мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними. У разі розбіжностей перевагу матиме текст англійською мовою. ВЧИНЕНО у Вільнюсі 21 числа березня 2023 року. За Уряд За Вселенський Патріархат Литовська Республіка Константинополь _______________________________ ________________________________ Прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте + ВАРФОЛОМІЙ Архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

СОГЛАШЕНИЕ МЕЖДУ ПРАВИТЕЛЬСТВО ЛИТОВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ И ВСЕЧЕНСКИЙ ПАТРИАРХАТ КОНСТАНТИНОПОЛЯ О СОТРУДНИЧЕСТВЕ Правительство Литовской Республики (далее именуемое «Литва»), в лице Премьер-министра Литовской Республики Е.П. г-жа Ингрида Шимоните и Константинопольский Вселенский Патриархат (далее именуемый «Вселенским Патриархатом»), в лице Его Всесвятейшества Варфоломея, Архиепископ Константинопольско-Новый Рим и Вселенский Патриарх (далее совместно именуемые «Стороны» и отдельно «Сторона»); Признавая глубокие исторические корни православия в Литве, которые уходят еще в XIII веке, а также вклад Православной Церкви в духовное традиции, историческое развитие, культурное наследие и разнообразие религиозных конфессий составляющие неотъемлемую часть литовской идентичности на протяжении веков, как и сегодня; Учитывая тот факт, что в XIV веке православный митрополит в Литва, находящаяся под юрисдикцией Вселенского Константинопольского Патриархата, осуществила деятельность в Великом княжестве Литовском, и что с XIV в. Литовские православные верующие входили в состав Киевской православной митрополии и вся Русь, признавшая Константинопольскую Церковь своей Матери-Церковью и под юрисдикцией Святейшего Апостольского Престола Константинополя, признавая церковная власть Вселенского Патриарха; В связи с реорганизацией Киевской митрополии Константинополь в 1458 году, после чего остался Вильнюс и нынешняя территория Литвы. в пределах Киевской, Галичской и всей Русской митрополии под церковным начальством. юрисдикция Вселенского Патриархата; Учитывая тот факт, что после 1596 г. православные братства и монастыри Литовского Православного Союза, имевшего Ставропигию Духовного унии, остался верен Константинопольской Матери-Церкви и Вселенской Церкви. Патриарх; Принимая во внимание канонические недостатки Патриаршего и Синодального акта. («Выпускная грамота») 1686 г., давшая Московскому Патриарху разрешение только рукоположить избранного митрополита Киевского, как это предусмотрено Томосом об автокефалии Киева. Православная церковь Польши 13 ноября 1924 г.; и приветствуя отмену Эмиссионная грамота 1686 года Святейшего и Священного Синода Вселенского Патриархата 9-11 октября 2018 г.; Поддерживая стремление группы литовских православных священников и верующих представляющие различные этнические общины в Литве, чтобы следовать своей совести и восстановить историческую справедливость, исповедуя свою религию в церкви, находящейся под юрисдикцией Вселенский Патриархат; Памятуя и полностью приверженные праву на свободу совести и религия закреплена в Конституции Литовской Республики, Всеобщей декларации прав человека и Энциклика Святого и Великого Собора Православных 2016 г. Церковь на Крите, а также необходимость поддержки прав литовских православных верующие могут поклоняться свободно и в соответствии со своей совестью; Признавая тот факт, что, осуществляя свою религиозную и общественную деятельность, Православная Церковь способствует сохранению родных языков и культурные ценности национальных меньшинств, исторически связанных со своей Матери-Церковью; Опираясь на выраженную волю и готовность Вселенского Патриархата восстановить свою деятельность в Литве, а также принимая во внимание исключительную обстоятельства для возобновления деятельности Православной Церкви в Литве под юрисдикции Вселенского Патриархата и с целью создания условий для плавный старт своей деятельности; Желая укреплять и развивать двусторонние отношения между Литвой и Вселенский Патриархат, Договорились о следующем: Статья 1 Цель Соглашения Целью настоящего Соглашения является укрепление и развитие отношений и сотрудничество Сторон в сферах, представляющих взаимный интерес, в том числе по вопросам относительно создания, институционализации и деятельности местных православных Церковь в Литве под юрисдикцией Вселенского Патриархата и настоящим способствовать реализации свободы совести и религии для верующих Православное исповедание, стремящееся исповедовать свою религию в Православной Церкви под юрисдикция Вселенского Патриархата. Статья 2 Отношения между Сторонами 1. Стороны признают, что правоотношения между Литвой и Вселенский Патриархат и/или любое юридическое лицо, находящееся под его юрисдикцией, учрежденное в Литовская Республика руководствуется Конституцией Литовской Республики. Закон о религиозных общинах и объединениях Литовской Республики, другие законами и постановлениями, а также канонической традицией Восточной Православной Церкви, и с учетом международных обязательств Литовской Республики. 2. Литва признает Православную Церковь как традиционную религиозную организацию. община Литвы, которая составляет часть исторической, духовной и социального наследия и иметь право за свою деятельность на государственное финансирование, предусмотренное для всех традиционных религиозные общины и объединения в Литовской Республике в соответствии с соответствующие законы и правила. 3. Положения настоящего Соглашения применяются к религиозным общинам. и объединения, находящиеся под юрисдикцией Вселенского Патриархата при их создании и включение в реестр юридических лиц в установленном порядке в законодательстве. Литва обеспечит религиозные общины и объединения под юрисдикции Вселенского Патриархата те же права, льготы государственной защиты и другие условия, необходимые для их функционирования, аналогичные тем, которые предоставляются другим традиционным религиозным организациям. общины и объединения в Литве в соответствии с положениями Закона о религиозных Общины и объединения Литовской Республики, другие законы и постановления, и международные обязательства, включая, помимо прочего: а) право свободно организовываться на основе своей иерархической и институциональной структуры, и управлять своей внутренней жизнью по своим канонам, уставам и другим нормам; б) возможность получения финансовой и иной поддержки со стороны государства и муниципальные бюджеты в порядке, установленном законами и правила; в) право на свободное совершение религиозных обрядов и церемоний в домах молитва и в других частных и общественных местах, как определено в соответствующих законодательства, если эти обряды не нарушают общественный порядок, здоровье людей и мораль или права и свободы других людей; г) возможность владеть на праве собственности молитвенными домами, жилыми домами дома и другие здания и сооружения, а также иное имущество, необходимое для деятельность; такие активы будут управляться, использоваться и распоряжаться в соответствии с с законами Литовской Республики; д) возможность иметь собственные конфессиональные кладбища или собственную территорию в пределах общие кладбища в порядке, установленном законодательством муниципалитет; е) право преподавания православной религии в молитвенных домах, государственных, муниципальных и негосударственные школы, а также иные помещения и места в соответствии с соответствующие правила; ж) право создавать и иметь общеобразовательные школы и другие школы и учреждения культуры, а также школы для подготовки духовенства и религии преподаватели в порядке, установленном законами и нормативными актами; з) возможность заниматься благотворительностью, участвовать в благотворительной деятельности, а также право заниматься издательской, производственной и экономической деятельностью в в порядке, установленном законами; и) право создавать средства массовой информации, медицинские учреждения, благотворительные организации, фонды и другие организации в соответствии с порядком установленные законами; к) налогообложение доходов религиозных общин, объединений и центров (высшая органы управления), а также созданные ими предприятия (организации), а также как доход духовенства, служителей религиозных обрядов и обслуживающего персонала религиозных сообщества, ассоциации и центры (высшие органы управления) в соответствии в порядке, установленном налоговым законодательством Литовской Республики; л) социальное и медицинское страхование священнослужителей и других лиц, предусмотренных соответствующими законами. предоставляются за счет государственных средств в порядке и условиях, установленных законодательством, а также социальное и медицинское страхование лица, работающие по трудовым договорам с религиозными общинами и объединениям, предоставляемым в порядке и на условиях установленные законами льготы, предоставляемые таким лицам в соответствии с законодательством; м) право самостоятельно устанавливать и поддерживать международные отношения и контакты, участвовать в деятельности международных организаций и их органов, обмениваются информацией, получают предметы религиозного назначения, литературу и благотворительность. от иностранных государств, международных организаций и частных лиц; возможности отправлять членов в другие государства для обучения, организовывать духовенство и паломнические поездки за границу, а также иным образом сотрудничают с религиозными организации, находящиеся за рубежом. 4. Принимая во внимание исключительные обстоятельства для возобновления деятельности Православная Церковь в Литве под юрисдикцией Вселенского Патриархата и в целях создания условий для плавного начала своей деятельности, Правительство Литовской Республики по требованию Вселенского Патриархат, по возможности, прилагает все необходимые усилия, чтобы, действуя в соответствии с законами, регулирующими управление государственным имуществом или его передачу в безвозмездного использования, а также условия и порядок, общеприменимые к передаче такое имущество, установленное Правительством, религиозными общинами и объединениями находящиеся под юрисдикцией Вселенского Патриархата, обеспечены имуществом в Литве, включая землю и здания, необходимые для реализации своих прав, в частности тех, которые указанных в пунктах (в) и (д) пункта 3 настоящей статьи. Статья 3 Области сотрудничества 1. Стороны сотрудничают в областях, представляющих взаимный интерес, включая в частности, помимо прочего, следующее: а) вопросы становления и институционализации Православной Церкви в Литва под юрисдикцией Вселенского Патриархата; б) вопросы взаимоотношений соответствующих органов государственной власти и православных религиозных организаций, а также обмен информацией о существующих лучших практика разных стран; в) поддержание диалога и обмена информацией о текущей религиозной ситуации ситуация в мире и литовское православие; г) вклад в социальные, культурные и образовательные проекты, которые могут быть инициированы. Сторонами для реализации Соглашения в пределах своих полномочий. компетентность; д) проведение иных совместных мероприятий, направленных на реализацию Соглашение; е) координация любой другой совместной или индивидуальной деятельности в рамках Соглашения, когда может возникнуть такая необходимость. 2. Стороны проводят консультации друг с другом для определения приоритетных направлений сотрудничества. области и другие возможные области сотрудничества, представляющие взаимный интерес. 3. В соответствии с положениями настоящего Соглашения Литва, имея оценил исключительные обстоятельства для возобновления деятельности Православной Церкви в Литве под юрисдикцией Вселенского Патриархата и принципом равенства: а) обеспечить право верующих на осуществление свободы совести и религии православных конфессий, стремящихся исповедовать свою религию в Православной Церкви под юрисдикцией Вселенского Патриархата, а также на условиях благоприятствует созданию и функционированию своих религиозных общин и объединения в порядке, установленном законодательством; б) оказывать, где это необходимо, институциональную поддержку представителям Вселенский Патриархат в процессе приобретения необходимых миграционных знаний документы в соответствии с положениями Закона о правовом статусе Иностранцы и другие соответствующие законы и правила; в) оказывать поддержку в соответствии с соответствующими законами и правилами для сохранение и реставрация памятников, произведений искусства и других ценностей культурное наследие, принадлежащее Православной Церкви в Литве под юрисдикцией Вселенского Патриархата. 4. В соответствии с положениями Соглашения Вселенский Патриархат: а) способствовать институционализации Православной Церкви в Литве под юрисдикция Вселенского Патриархата после его учреждения на основании канонически предписанные решения Вселенского Патриархата; б) содействовать активному сотрудничеству Православной Церкви в Литве в рамках юрисдикция Вселенского Патриархата с представителями Православные Церкви других стран и представители других религиозных сообщества и ассоциации в Литве; в) представлять интересы и позицию Вселенского Патриархата во время процессы институционализации Православной Церкви в Литве под юрисдикция Вселенского Патриархата. Статья 4 Консультации Стороны проводят консультации по любому вопросу, касающемуся применения или реализации настоящего Соглашения. Статья 5 Заключительные положения 1. Настоящее Соглашение не создает никаких прав и обязательств Сторон по международное право. 2. Настоящее Соглашение не затрагивает признание государством или правового статуса другие религиозные общины и объединения Литвы. 3. Настоящее Соглашение вступает в силу в день его подписания и действует в силу на неопределенный срок, если не будет прекращено по взаимному письменному согласию Сторон или по любому из Сторона в любое время, которая уведомит другую Сторону в письменной форме за три месяца до предполагаемый день прекращения. 4. Прекращение действия настоящего Соглашения не влияет на текущую деятельность и проекты, по которым обе Стороны уже приняли решение до его прекращения, если только Стороны взаимно договорились об ином. 5. В настоящее Соглашение могут быть внесены изменения по взаимному письменному согласию Сторон. изменения вступают в силу в соответствии с пунктом 3 настоящей статьи и являются неотъемлемой частью настоящего Соглашения. В УДОСТОВЕРЕНИЕ ЧЕГО нижеподписавшиеся подписали настоящее Соглашение в двух экземплярах. оригиналы, каждый на литовском и английском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу. В случае разногласий текст на английском языке имеет преимущественную силу. СОВЕРШЕНО в Вильнюсе 21 марта 2023 года. За Правительство За Вселенский Патриархат Литовская Республика Константинополь _______________________________ ________________________________ Премьер-министр Ингрида Шимоните + ВАРФОЛОМЕЙ Архиепископ Константинопольско-Новый Рим и Вселенский Патриарх

ПАГАДНЕННЕ ПАМІЖ УРАД ЛІТОЎСКАЙ РЭСПУБЛІКІ І ЭКУМЕНІЧНЫ КАНСТАНТЫНОПАЛЬСКІ ПАТРЫЯРХАТ АБ СУПРАЦОЎНІЦТВЕ Урад Літоўскай Рэспублікі (далей – «Літва») у асобе Прэм’ер-міністра Літоўскай Рэспублікі Я.Э. Спадарыня Інгрыда Шыманіце і Канстанцінопальскі Патрыярхат (далей называецца «Экуменічны Патрыярхат»), які прадстаўляе Яго Усесвятасць Варфаламей, Арцыбіскуп Канстанцінопаля — Новага Рыма і Усяленскі Патрыярх (далей разам называюцца «Бакі» і асобна «Бок»); Прызнаючы глыбокія гістарычныя карані праваслаўя ў Літве, якія ідуць да 13 ст., а таксама ўклад праваслаўнай царквы ў дух традыцыі, гістарычнае развіццё, культурныя здабыткі, разнастайнасць рэлігійных канфесій з'яўляючыся неад'емнай часткай літоўскай ідэнтычнасці на працягу стагоддзяў і сёння; Зважаючы на тое, што праваслаўны мітрапаліт у 14 ст Літва, якая знаходзіцца ў юрысдыкцыі Ўсяленскага Канстантынопальскага Патрыярхату, ажыцьцяўляецца з дзейнасці ў Вялікім княстве Літоўскім, і што з 14 ст Літоўскія праваслаўныя былі часткай Кіеўскай праваслаўнай мітраполіі уся Русь, якая прызнавала Царкву Канстанцінопальскую Царквой-Маці і была пад юрысдыкцыяй Найсвяцейшага Апостальскага Прастола Канстанцінопаля, прызнаючы царкоўная ўлада Усяленскага Патрыярха; Зважаючы на рэарганізацыю Кіеўскай мітраполіі ст Канстанцінопаль у 1458 г., пасля чаго засталася Вільня і сённяшняя тэрыторыя Літвы у складзе Кіеўскай, Галіцкай і ўсяе Рускай мітраполіі пры царк юрысдыкцыя Усяленскага Патрыярхату; Улічваючы тое, што пасля 1596 г. праваслаўныя брацтвы і манастыры літоўскай праваслаўнай уніі, якая мела Стаўрапігію царк Уніі, захаваў вернасць Царкве-Маці Канстанцінопальскай і Усяленскай Патрыярх; Улічваючы кананічныя недахопы Патрыяршага і Сінадальнага актаў («Грамата») 1686 г., якая давала Маскоўскаму патрыярху толькі дазвол высьвяціць абранага мітрапаліта Кіеўскага, як гэта прадугледжана ў Томосе аб аўтакефаліі Польскай праваслаўнай царквы 13 лістапада 1924 г.; і вітаючы адмену грамата 1686 г. Сьвятога і Сьвяцейшага Сіноду Ўсяленскага Патрыярхату 9-11 кастрычніка 2018 г.; Падтрымліваючы імкненне групы літоўскіх праваслаўных святароў і вернікаў прадстаўнікі розных этнічных супольнасцей у Літве кіравацца сваім сумленнем і да аднавіць гістарычную справядлівасць, вызнаючы сваю рэлігію ў царкве пад юрысдыкцыяй Усяленскі Патрыярхат; Памятаючы пра права на свабоду сумлення і ў поўнай яго адданасці рэлігіі, замацаванай у Канстытуцыі Літоўскай Рэспублікі, Усеагульнай дэкларацыі правоў чалавека і Энцыкліка Святога і Вялікага Сабора Праваслаўных 2016 г Царквы на Крыце, а таксама неабходнасць падтрымкі права літоўскіх праваслаўных вернікі свабодна адпраўляць набажэнствы і згодна са сваім сумленнем; Прызнаючы той факт, што, выконваючы сваю рэлігійную і грамадскую дзейнасць Праваслаўная Царква спрыяе захаванню адпаведных родных моў і культурныя каштоўнасці нацыянальных меншасцей, гістарычна звязаныя з Царквой-Маці; Абапіраючыся на выяўленую волю і гатоўнасць Усяленскага Патрыярхату да аднавіць сваю дзейнасць у Літве, а таксама з улікам выключ абставіны для аднаўлення дзейнасці праваслаўнай царквы ў Літве пад юрысдыкцыі Сусветнага Патрыярхату і з мэтай стварэння ўмоў для а плаўны пачатак сваёй дзейнасці; Жадаючы ўмацоўваць і развіваць двухбаковыя адносіны паміж Літвой і Літвой Экуменічны Патрыярхат, Дамовіліся аб наступным: Артыкул 1 Мэта Пагаднення Мэтай гэтага Пагаднення з'яўляецца ўмацаванне і развіццё адносін і супрацоўніцтва Бакоў у сферах, якія ўяўляюць узаемны інтарэс, у тым ліку па пытаннях аб стварэнні, інстытуцыяналізацыі і дзейнасці мясцовых праваслаўных Касцёл у Літве пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату і гэтым да садзейнічаць рэалізацыі свабоды сумлення і веравызнання для вернікаў Праваслаўная канфесія імкнецца спавядаць сваю рэлігію ў праваслаўнай царкве пад юрысдыкцыя Усяленскага Патрыярхату. Артыкул 2 Адносіны паміж Бакамі 1. Бакi прызнаюць, што прававыя адносiны памiж Лiтвой i Экуменічны Патрыярхат і/ці любая юрыдычная асоба пад яго юрысдыкцыяй, створаная ў Літоўская Рэспубліка кіруецца Канстытуцыяй Літоўскай Рэспублікі, Закон аб рэлігійных суполках і аб'яднаннях Літоўскай Рэспублікі, інш законамі і пастановамі, а таксама кананічнай традыцыяй Усходняй Праваслаўнай Царквы, і з улікам міжнародных абавязацельстваў Літоўскай Рэспублікі. 2. Літва прызнае праваслаўную царкву традыцыйнай веравызнаннем супольнасць у Літве, якая будзе складаць частку гістарычнай, духоўнай і сацыяльнай спадчыны, а таксама мець права на сваю дзейнасць на дзяржаўнае фінансаванне, прадугледжанае для ўсіх традыцый рэлігійныя абшчыны і аб'яднанні ў Літоўскай Рэспубліцы ў адпаведнасці з адпаведныя законы і правілы. 3. Палажэннi гэтага Пагаднення распаўсюджваюцца на рэлiгiйныя суполкi і асацыяцыі ў юрысдыкцыі Усяленскага Патрыярхату пасля іх стварэння і ўключэнне ў рэестр юрыдычных асоб ва ўстаноўленым парадку у заканадаўстве. Літва забяспечыць для рэлігійных суполак і аб'яднанняў пад юрысдыкцыі Ўсяленскага Патрыярхату аднолькавыя правы, перавагі дзяржаўнай аховы і іншыя ўмовы, неабходныя для іх дзейнасці, як і тыя, што прадастаўляюцца іншым традыцыйным рэлігійным культам суполак і аб'яднанняў у Літве ў адпаведнасці з палажэннямі Закона аб рэліг Суполкі і асацыяцыі Літоўскай Рэспублікі, іншыя законы і правілы, і міжнародныя абавязацельствы, уключаючы, але не абмяжоўваючыся імі: а) права свабодна арганізоўвацца на аснове сваёй іерархічнай і інстытуцыйнай структуры, і кіруюць сваім унутраным жыццём паводле сваіх канонаў, статутаў і іншых нормаў; б) магчымасць атрымання фінансавай і іншай падтрымкі з боку дзяржавы і муніцыпальныя бюджэты ва ўстаноўленым законамі парадку і рэгламент; в) права на бясплатнае выкананне рэлігійных абрадаў і цырымоній у дамах в малітвы і ў іншых прыватных і грамадскіх месцах, як гэта вызначана ў адпаведных заканадаўства, калі гэтыя абрады не парушаюць грамадскі парадак, здароўе людзей і маральнасці, правоў і свабод іншых асоб; г) магчымасць утрымліваць на праве ўласнасці малітоўныя дамы, жылыя жылых дамоў і іншых будынкаў і збудаванняў, а таксама іншай маёмасці, неабходнай для дзейнасць; такія актывы будуць кіравацца, выкарыстоўвацца і распараджацца ў адпаведнасці з законамі Літоўскай Рэспублікі; д) магчымасць мець уласныя канфесійныя могілкі або ўласную тэрыторыю на іх агульныя могілкі ў парадку, вызначаным а муніцыпалітэт; е) права выкладання праваслаўнай рэлігіі ў малітоўных дамах, дзяржаўных, муніцыпальных і недзяржаўныя школы, а таксама іншыя памяшканні і месцы ў адпаведнасці з п адпаведныя нарматыўныя акты; ж) права ствараць і мець агульнаадукацыйныя школы і іншыя школы і культурныя ўстановы, а таксама школы па падрыхтоўцы духавенства і рэліг настаўнікаў у парадку, устаноўленым заканадаўчымі і нарматыўнымі актамі; з) магчымасць займацца дабрачыннасцю, удзельнічаць у дабрачыннай дзейнасці, а таксама права займацца выдавецкай, вытворчай і гаспадарчай дзейнасцю ў ва ўстаноўленым законам парадку; і) права на стварэнне сродкаў масавай інфармацыі, медыцынскіх устаноў, дабрачынных арганізацый, фонды і іншыя арганізацыі ў парадку устаноўлены законамі; к) падаткаабкладанне даходаў рэлігійных суполак, аб'яднанняў і цэнтраў (выш органы кіравання), а таксама створаныя імі прадпрыемствы (арганізацыі). як даход духавенства, служыцеляў абрадаў і абслуговага персаналу духавенства суполак, аб’яднанняў і цэнтраў (вышэйшых органаў кіравання) у адпаведнасці у парадку, устаноўленым падатковым заканадаўствам Літоўскай Рэспублікі; к) сацыяльнае і медыцынскае страхаванне духавенства і іншых асоб, вызначаных адпаведнымі законамі забяспечваюцца за кошт дзяржаўных сродкаў у парадку і устаноўленых заканадаўствам умовах, а таксама сацыяльнага і медыцынскага страхавання асобы, занятыя па працоўным дагаворы рэлігійнымі суполкамі і аб'яднанняў, прадастаўленых у парадку і на ўмовах устаноўленыя заканадаўчымі актамі льготы, якія прадастаўляюцца гэтым асобам у адпаведнасці з заканадаўствам; л) права самастойна ўстанаўліваць і падтрымліваць міжнародныя адносіны і кантакты, удзельнічаць у дзейнасці міжнародных арганізацый і іх органаў, абменьвацца інфармацыяй, атрымліваць рэлігійныя патрэбы, літаратуру і дабрачыннасць ад замежных дзяржаў, міжнародных арганізацый і прыватных асоб; магчымасці накіравання членаў у іншыя дзяржавы для навучання, арганізацыі духавенства і пілігрымкі за мяжу, а таксама іншым чынам супрацоўнічаць з законнікамі арганізацыі, размешчаныя за мяжой. 4. Улічваючы выключныя абставіны для аднаўлення дзейнасці в Праваслаўная Царква ў Літве пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату і з мэтай стварэння ўмоў для бесперашкоднага пачатку яе дзейнасці, ст Урад Літоўскай Рэспублікі па просьбе Экуменічнага Патрыярхат, па магчымасці, прыкладае ўсе неабходныя намаганні, каб дзейнічаць у адпаведнасці з законамі, якія рэгулююць кіраванне маёмасцю, якая знаходзіцца ў дзяржаўнай уласнасці, або яе перадачу за бязвыплатнае выкарыстанне, а таксама ўмовы і парадак, якія звычайна прымяняюцца да перадачы такая ўласнасць, устаноўленая ўрадам, рэлігійнымі суполкамі і аб'яднаннямі у юрысдыкцыі Ўсяленскага Патрыярхату забясьпечваюцца маёмасьцю ў Літве, у тым ліку зямлю і будынкі, неабходныя для ажыццяўлення іх правоў, у прыватнасці тых згаданых у пунктах (c) i (e) пункта 3 гэтага артыкула. Артыкул 3 Напрамкі супрацоўніцтва 1. Бакi супрацоўнiчаюць у галiнах, якiя ўяўляюць узаемны iнтарэс, якiя ўключаюць у прыватнасці, але не абмяжоўваючыся імі, наступнае: а) пытанні стварэння і інстытуцыяналізацыі праваслаўнай царквы ў в Літва пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату; б) пытанні аб узаемаадносінах адпаведных дзяржаўных органаў і праваслаўных рэлігійных арганізацый, а таксама абмен інфармацыяй аб існуючых лепш практыкі розных краін; в) падтрыманне дыялогу і абмен інфармацыяй аб сучаснай рэлігіі сітуацыя ў свеце і літоўскім праваслаўі; г) унёсак у сацыяльныя, культурныя і адукацыйныя праекты, якія могуць быць ініцыяваныя Бакамі для рэалізацыі Пагаднення ў межах іх кампетэнтнасць; д) правядзенне іншых сумесных мерапрыемстваў, накіраваных на рэалізацыю Пагадненне; f) каардынацыя любой іншай сумеснай або індывідуальнай дзейнасці ў рамках Пагаднення, калі такая неабходнасць можа ўзнікнуць. 2. Бакi праводзяць кансультацыi адзiн з адным для вызначэння прыярытэтаў супрацоўнiцтва вобласці і іншыя магчымыя сферы супрацоўніцтва, якія ўяўляюць узаемную цікавасць. 3. У адпаведнасцi з палажэннямi гэтага Пагаднення Лiтва, маючы ацэньваў выключныя абставіны для аднаўлення дзейнасці праваслаўнай царквы у Літве пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату і прынцыпам роўнасці: а) забяспечваць вернікам права на свабоду сумлення і веравызнання праваслаўнага веравызнання, якія імкнуцца вызнаваць сваю рэлігію ў праваслаўнай царкве пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату, а таксама ўмовы спрыяе стварэнню і функцыянаванню сваіх рэлігійных суполак і аб'яднанні ў парадку, устаноўленым заканадаўствам; б) аказваць, дзе неабходна, інстытуцыйную падтрымку прадстаўнікам Экуменічны Патрыярхат у працэсе набыцця неабходных міграцыйных адносін дакументы ў адпаведнасці з палажэннямі Закона аб прававым становішчы Замежнікі і іншыя адпаведныя законы і правілы; c) забяспечваць падтрымку, у адпаведнасці з адпаведнымі законамі і правіламі, для захаванне i рэстаўрацыя помнiкаў, твораў мастацтва i iншых каштоўнасцей культурная спадчына, якая належыць праваслаўнай царкве ў Літве пад юрысдыкцыяй Усяленскага Патрыярхату. 4. У адпаведнасці з палажэннямі Пагаднення, Экумен Патрыярхат: а) спрыяць інстытуцыяналізацыі праваслаўнай царквы ў Літве пад юрысдыкцыі Усяленскага Патрыярхату пасля яго заснавання, на аснове кананічна прадпісаныя рашэнні Усяленскага Патрыярхату; б) спрыяць актыўнаму супрацоўніцтву праваслаўнай царквы ў Літве пад юрысдыкцыі Усяленскага Патрыярхату з прадстаўнікамі в Праваслаўныя Цэрквы ў іншых краінах і прадстаўнікі іншых рэлігій суполкі і асацыяцыі ў Літве; в) прадстаўляе інтарэсы і пазіцыю Ўсяленскага Патрыярхату падчас працэсы інстытуцыяналізацыі праваслаўнай царквы ў Літве пад юрысдыкцыя Усяленскага Патрыярхату. Артыкул 4 Кансультацыі Бакі будуць праводзіць кансультацыі па любым пытанні, якое датычыцца заяўкі або выкананне гэтага Пагаднення. Артыкул 5 Заключныя палажэнні 1. Гэта Пагадненне не стварае ніякіх правоў і абавязкаў для Бакоў у адпаведнасці з міжнароднае права. 2. Гэта Пагадненне не закранае прызнанне дзяржавай або прававы статус іншыя рэлігійныя суполкі і аб'яднанні Літвы. 3. Дадзенае Пагадненне ўступае ў сiлу з дня яго падпiсання i дзейнічае у сілу на нявызначаны час, калі толькі не будзе спынена па ўзаемнай пісьмовай згодзе Бакоў або адным з іх Бок у любы час, які павінен паведаміць другі Бок у пісьмовай форме за тры месяцы да меркаваны дзень спынення. 4. Спыненне дзеяння гэтага Пагаднення не ўплывае на бягучую дзейнасць і праекты, па якіх абодва Бакі ўжо прынялі рашэнне да яго спынення, калі не Бакі ўзаемна дамаўляюцца аб іншым. 5. Дапаўненні ў гэтае Пагадненне могуць быць унесены па ўзаемнай пісьмовай згодзе Бакоў. The папраўкі ўступаюць у сілу ў адпаведнасці з пунктам 3 гэтага артыкула і з'яўляюцца неад'емнай часткай гэтага Пагаднення. У пацверджанне чаго ніжэйпадпісаныя падпісалі гэта Пагадненне ў двух частках арыгіналы, кожны на літоўскай і англійскай мовах, прычым абодва тэксты аднолькава аўтэнтычныя. У выпадку рознагалоссяў перавагу мае тэкст на англійскай мове. Здзейснена ў Вільні 21 сакавіка месяца 2023 года. За Урад За Усяленскі Патрыярхат Літоўскай Рэспублікі Канстанцінопаль _______________________________ ________________________________ Прэм'ер-міністр Інгрыда Шыманіце + ВАРФАЛАМЕЙ Арцыбіскуп Канстанцінопаля — Новага Рыма і Усяленскі Патрыярх

ACORD ÎNTRE GUVERNUL REPUBLICII LITUANIA ȘI PATRIARHATUL ECUMENIC AL CONSTANTINOPULUI DESPRE COOPERARE Guvernul Republicii Lituania (denumit în continuare „Lituania”), reprezentată de Primul Ministru al Republicii Lituania S.E. dna Ingrida Šimonytė și Patriarhia Ecumenica a Constantinopolului (denumită în continuare denumită „Patriarhia Ecumenica”), reprezentată de Preasfinția Sa Bartolomeu, Arhiepiscop al Constantinopolului-Noua Roma și Patriarh Ecumenic (denumit în continuare împreună denumite „Părțile” și separat ca „Partea”); Recunoașterea rădăcinilor istorice profunde ale Ortodoxiei din Lituania care merg înapoi în secolul al XIII-lea, precum și contribuția Bisericii Ortodoxe la spiritual tradiție, dezvoltare istorică, patrimoniu cultural și diversitatea confesiunilor religioase constituind o parte inalienabilă a identității lituaniene de secole, precum și astăzi; Având în vedere faptul că în secolul al XIV-lea Mitropolitul Ortodox în Lituania, aflată sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice a Constantinopolului, a purtat a desfășurat activitățile din Marele Ducat al Lituaniei și că din secolul al XIV-lea Credincioșii ortodocși lituanieni au făcut parte din Mitropolia Ortodoxă de la Kiev și din întreaga Rusă, care a recunoscut Biserica Constantinopolului ca Biserica ei Mamă și a fost sub jurisdicția Preasfântului Tron Apostolic al Constantinopolului, recunoscându-se pe autoritatea bisericească a Patriarhului Ecumenic; Având în vedere reorganizarea Mitropoliei Kievului de către Constantinopol în 1458, după care Vilnius și teritoriul actual al Lituaniei au rămas în Kiev, Halich și întreaga eparhie mitropolitană Rusă sub conducerea bisericească jurisdicția Patriarhiei Ecumenice; Având în vedere faptul că după 1596 frăţiile şi mănăstirile ortodoxe a Uniunii Ortodoxe Lituaniene, care avea Stavropegionia Bisericii Unirii, a rămas loial Bisericii Mamă din Constantinopol și Ecumenicului Patriarhul; Ținând cont de lipsurile canonice ale Actului patriarhal și sinodal („Scrisoarea de emisiune”) din 1686 care a acordat Patriarhului Moscovei numai permisiunea să hirotonească Mitropolitul ales al Kievului, așa cum este stipulat în Tomosul autocefaliei din Biserica Ortodoxă a Poloniei la 13 noiembrie 1924; și salutând revocarea Scrisoarea emisă din 1686 de către Sfântul și Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice în perioada 9-11 octombrie 2018; Sprijinirea aspirației grupului de preoți și credincioși ortodocși lituanieni reprezentând diverse comunități etnice din Lituania să-și urmeze conștiința și să restabili dreptatea istorică prin practicarea religiei lor într-o biserică aflată sub jurisdicția Patriarhia Ecumenica; Conștient și în deplin angajament față de dreptul la libertatea de conștiință și religie consacrată în Constituția Republicii Lituania, Declarația Universală al Drepturilor Omului și Enciclica Sfântului și Marelui Sinod al Ortodocșilor din 2016 Biserica din Creta, precum și necesitatea susținerii dreptului ortodocșilor lituanieni credincioșii să se închine liber și în conformitate cu conștiința lor; Recunoscând faptul că prin desfășurarea activităților sale religioase și publice Biserica Ortodoxă contribuie la păstrarea limbilor materne respective și valorile culturale ale minorităților naționale legate istoric de Biserica lor Mamă; Bazându-se pe voința și disponibilitatea exprimată a Patriarhiei Ecumenice de a restabilirea activităților sale în Lituania precum și ținând cont de excepționalul împrejurări pentru reînnoirea activităţilor Bisericii Ortodoxe din Lituania în temeiul jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice şi în vederea creării condiţiilor pentru a începerea fără probleme a activităților acestora; Dorind să consolideze și să dezvolte relațiile bilaterale dintre Lituania și Patriarhia Ecumenica, Au convenit după cum urmează: Articolul 1 Scopul acordului Scopul prezentului acord este consolidarea și dezvoltarea relațiilor și cooperarea între părți în domeniile de interes reciproc, inclusiv în probleme privind înființarea, instituționalizarea și funcționarea ortodocșilor locali Biserica din Lituania aflată sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice și prin prezenta să faciliteze implementarea libertății de conștiință și religie pentru credincioșii din Mărturisirea ortodoxă căutând să-și practice religia în Biserica Ortodoxă sub jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice. Articolul 2 Relațiile dintre părți (1) Părțile recunosc că relațiile juridice dintre Lituania și Patriarhia Ecumenica si/sau orice entitate juridica aflata sub jurisdictia sa stabilita in Republica Lituania este guvernată de Constituția Republicii Lituania, Legea privind comunitățile și asociațiile religioase din Republica Lituania, altele legi și reglementări, precum și prin tradiția canonică a Bisericii Ortodoxe Răsăritene, și ținând cont de obligațiile internaționale ale Republicii Lituania. 2. Lituania va recunoaște Biserica Ortodoxă ca religioasă tradițională comunitatea din Lituania, care va cuprinde o parte din istoricul, spiritualul și moștenire socială, și să aibă dreptul pentru activitățile sale la finanțare de la stat asigurată pentru toate tradiționale comunitățile și asociațiile religioase din Republica Lituania în conformitate cu legi și reglementări relevante. 3. Prevederile prezentului acord se aplică comunităților religioase și asociațiile aflate sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice la înființarea lor și includerea în Registrul persoanelor juridice în conformitate cu procedura stabilită in legislatie. Lituania va asigura pentru comunitățile și asociațiile religioase sub jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice aceleaşi drepturi, beneficii de protecţie de stat şi alte conditii necesare functionarii lor precum cele acordate altor religioase traditionale comunități și asociații din Lituania în conformitate cu prevederile Legii cu privire la cult Comunitățile și Asociațiile Republicii Lituania, alte legi și reglementări, și obligații internaționale, inclusiv, dar fără a se limita la: a) dreptul de a se organiza liber pe baza structurii lor ierarhice și instituționale; și își gestionează viața interioară conform canoanelor, statutelor și altor norme; b) posibilitatea de a primi sprijin financiar și de altă natură din partea statului și bugetele municipale în conformitate cu procedura stabilită prin legi şi reglementări; c) dreptul la efectuarea liberă a ritualurilor și ceremoniilor religioase în casele de rugăciune și în alte locații private și publice, așa cum sunt definite în documentele relevante legislația, dacă acele rituri nu încalcă ordinea publică, sănătatea oamenilor și moralitatea sau drepturile și libertățile altor persoane; d) posibilitatea de a deţine prin dreptul de proprietate case de rugăciune, de locuit case si alte cladiri si structuri, precum si alte bunuri necesare pt activitățile; astfel de active vor fi gestionate, utilizate și eliminate în conformitate cu legile Republicii Lituania; e) posibilitatea de a avea cimitire confesionale proprii sau teritoriu propriu în interior cimitire comune în conformitate cu procedura prevăzută de a municipiul; f) dreptul de a preda religia ortodoxă în case de rugăciune, de stat, municipale și scoli non-statale, precum si alte sedii si locatii in conformitate cu reglementările relevante; g) dreptul de a înfiinţa şi de a avea şcoli de învăţământ general şi alte şcoli şi unități culturale, precum și școli de formare a clerului și religiei cadrele didactice în conformitate cu procedura stabilită prin legi și regulamente; h) posibilitatea de a se angaja în activități caritabile, de a participa la activități binevoitoare precum și dreptul de a se angaja în activități editoriale, de producție și economice în în conformitate cu procedura stabilită prin legi; i) dreptul de a înființa mass-media, instituții medicale, organisme de caritate, fundații și alte organizații în conformitate cu procedura stabilite prin legi; j) impozitarea veniturilor comunităților, asociațiilor și centrelor religioase (mai mare organele de conducere), precum și întreprinderile (organizațiile) înființate de acestea ca venitul clerului, slujitorilor la ritualuri religioase și personalului de serviciu al religioșilor comunități, asociații și centre (organisme superioare de conducere) în conformitate cu procedura prevăzută în legislația fiscală a Republicii Lituania; k) asigurările sociale și de sănătate ale clerului și ale altor persoane specificate în legile în vigoare furnizate prin intermediul resurselor de stat în conformitate cu procedura și condiţiile stabilite de legi precum şi asigurările sociale şi de sănătate ale persoanele angajate in baza contractelor de munca de catre comunitatile religioase și asociații prevăzute în conformitate cu procedura și condițiile stabilite prin legi, beneficiile disponibile acestor persoane conform legilor; l) dreptul de a stabili și menține în mod independent relații internaționale și contacte, participa la activitățile organizațiilor internaționale și ale acestora organismele, schimbă informații, primesc necesitățile religioase, literatură și caritate din state străine, organizații internaționale și persoane fizice; posibilităţi de a trimite membri în alte state pentru instruire, de organizare a clerului şi călătoriile pelerini în străinătate, precum și, în alte moduri, cooperarea cu religioșii organizații situate în străinătate. 4. Ținând cont de circumstanțele excepționale de reînnoire a activităților de Biserica Ortodoxă din Lituania aflată sub jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice şi în vederea creării condițiilor pentru un început fără probleme a activităților acestuia, the Guvernul Republicii Lituania va, la cererea Ecumenicului Patriarhia, ori de câte ori este posibil, depune toate eforturile necesare pentru ca să acţioneze în conformitate cu legile care reglementează gestionarea proprietății de stat sau transferul acesteia pt utilizarea gratuită, precum și condițiile și procedura aplicabile în general transferului de asemenea proprietăți stabilite de Guvern, comunitățile și asociațiile religioase aflate sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice sunt furnizate cu proprietăți în Lituania, inclusiv terenuri și clădiri, necesare pentru îndeplinirea drepturilor lor, în special cele menționate la alineatul (3) literele (c) și (e) din prezentul articol. Articolul 3 Domenii de cooperare (1) Părțile cooperează în domeniile de interes reciproc, care includ în special, dar fără a se limita la, următoarele: a) probleme privind înființarea și instituționalizarea Bisericii Ortodoxe în Lituania sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice; b) aspecte privind relaţiile dintre autorităţile publice competente şi ortodocşi organizațiile religioase, precum și schimbul de informații despre cele mai bune existente practicile diferitelor țări; c) menţinerea dialogului şi schimbului de informaţii cu privire la religios actual situația în lume și ortodoxia lituaniană; d) contribuția la proiecte sociale, culturale și educaționale care ar putea fi inițiate de către părți pentru realizarea Acordului, în sfera de aplicare a acestora competență; e) desfășurarea altor activități comune care vizează implementarea Acord; f) coordonarea oricăror alte activități comune sau individuale în cadrul acordului, atunci când poate apărea o astfel de nevoie. (2) Părțile se consultă între ele pentru a identifica cooperarea prioritară domenii și alte posibile domenii de cooperare de interes reciproc. 3. În conformitate cu prevederile prezentului acord, Lituania va avea a evaluat circumstanțele excepționale de reînnoire a activităților Bisericii Ortodoxe în Lituania, sub jurisdicția Patriarhiei Ecumenice și a principiului egalității: a) să asigure credincioşilor dreptul de a exercita libertatea de conştiinţă şi religie de confesiune ortodoxă căutând să-și practice religia în Biserica Ortodoxă sub jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice precum şi condiţii favorabile înfiinţării şi funcţionării comunităţilor sale religioase şi asociații în conformitate cu procedura prevăzută de legislație; b) acordă, acolo unde este nevoie, sprijin instituțional reprezentanților Patriarhia Ecumenica in procesul de dobandire necesar legat de migratie documente în conformitate cu prevederile Legii cu privire la statutul juridic al Străini și alte legi și reglementări relevante; c) să ofere sprijin, în conformitate cu legile și reglementările relevante, pentru conservarea și restaurarea monumentelor, operelor de artă și a altor valori ale moștenire culturală deținută de Biserica Ortodoxă din Lituania aflată sub jurisdicție al Patriarhiei Ecumenice. 4. În conformitate cu prevederile Acordului, Ecumenica Patriarhia va: a) să promoveze instituționalizarea Bisericii Ortodoxe din Lituania în temeiul jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice după înfiinţarea acesteia, pe baza hotărârile prescrise canonic ale Patriarhiei Ecumenice; b) să promoveze cooperarea activă a Bisericii Ortodoxe din Lituania în temeiul jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice cu reprezentanţii Bisericile Ortodoxe din alte țări și reprezentanții altor religioase comunități și asociații din Lituania; c) reprezintă interesele şi poziţia Patriarhiei Ecumenice în perioada procesele de instituţionalizare a Bisericii Ortodoxe din Lituania sub jurisdicţia Patriarhiei Ecumenice. Articolul 4 Consultatii Părțile vor organiza consultări cu privire la orice problemă legată de cerere sau implementarea prezentului acord. Articolul 5 Dispoziții finale (1) Prezentul acord nu creează niciun drept și obligație părților în temeiul drept international. 2. Prezentul acord nu afectează recunoașterea de către stat sau statutul juridic al alte comunități și asociații religioase din Lituania. (3) Prezentul acord intră în vigoare în ziua semnării sale și rămâne în vigoare vigoare pe termen nelimitat, cu excepția cazului în care încetează prin acordul scris reciproc al părților sau de către oricare dintre părți Parte în orice moment, care va notifica celeilalte părți în scris cu trei luni înainte de ziua prevăzută de încetare. 4. Încetarea prezentului acord nu afectează activitățile în curs și proiecte pe care ambele părți le-au decis deja înainte de încetarea acesteia, cu excepția cazului în care Părțile convin de comun acord altfel. 5. Prezentul acord poate fi modificat prin acordul reciproc scris al părților. The modificările intră în vigoare în conformitate cu paragraful 3 al prezentului articol și constituie parte integrantă a prezentului acord. DREPT CARE, subsemnații au semnat prezentul Acord în două originale, fiecare în limbile lituaniană și engleză, ambele texte fiind la fel de autentice. În caz de divergență, textul în limba engleză va prevala. FĂCUT la Vilnius în această zi de 21 a lunii martie a anului 2023. Pentru Guvernul de Pentru Patriarhia Ecumenica a Republica Lituania Constantinopol ________________________________ ________________________________ Prim-ministrul Ingrida Šimonytė + BARTHOLOMEW Arhiepiscop de Constantinopol-Noua Roma și Patriarh Ecumenic