LT

Ganytojiškas laiškas Gedulo ir vilties dienos proga

VISUOTINIS PATRIARCHATAS
LIETUVOS EGZARCHATAS

GANYTOJIŠKAS LAIŠKAS
Lietuvos egzarchato dvasininkams ir tikintiesiems

Mylimieji tėvai ir brangūs vaikai Viešpatyje,

Birželio 14-ąją Lietuvos tauta pagerbia tuos, kurie patyrė tremties, išskyrimo ir laisvės netekties skausmą. Šią dieną Lietuva prisimena masinių represijų ir trėmimų aukas – įvykius, kurie giliai paženklino šalies istoriją ir paliko neišdildomą žymę tūkstančių šeimų gyvenime.

1941 metų vasarą ir vėlesniais metais vyrai, moterys ir vaikai buvo prievarta atplėšti nuo savo namų, atskirti nuo artimųjų ir ištremti į tolimus bei atšiaurius kraštus, kur patyrė kančias, nepriteklių ir žmogaus jėgas viršijančius išbandymus. Šių įvykių atminimas išlieka gyvas tautos sąmonėje ir perduodamas iš kartos į kartą kaip brangus istorinės atminties ir atsakomybės paveldas.

Kristaus Bažnyčia, lydinti žmogų tiek džiaugsme, tiek kančioje, nepamiršta tautų skausmo ir istorijos aukų. Ji meldžiasi už mirusiuosius, užjaučia tuos, kurie iki šiol nešioja šių tragedijų žaizdas savo širdyse, ir primena, kad tikrasis atminimas visuomet turi būti lydimas maldos, atleidimo ir vilties.

Ši diena yra gedulo, bet kartu ir vilties diena. Krikščionių tikėjimas mus moko, kad jokie išbandymai negali nugalėti Dievo meilės. Mūsų Viešpats Jėzus Kristus savo Kryžiumi ir Prisikėlimu pavertė liūdesį džiaugsmu, kančią – paguoda, o mirtį – amžinuoju gyvenimu.

Šia dvasia Lietuvos egzarchatas, kurio gretose tarnauja bei meldžiasi ir buvę tremtiniai bei jų palikuonys, taip pat sergėja šią istorinę atmintį ir reiškia savo maldingą artumą visiems, išgyvenusiems šį tragišką laikotarpį.

Praeities kančių atminimas kviečia mus visus nepaliaujamai darbuotis dėl taikos, teisingumo ir tautų susitaikymo. Bažnyčia meldžiasi, kad naujosios kartos mokytųsi iš praeities tragedijų ir kad tokie skaudūs žmonijos istorijos puslapiai niekada daugiau nepasikartotų.

Todėl kviečiu visus jus – dvasininkus ir pasauliečius – vieningai melstis Gailestingumo ir Meilės Dievui, kad Jis suteiktų amžinąjį atilsį represijų ir trėmimų aukoms, paguostų kenčiančiuosius ir dovanotų taiką, santarvę bei susitaikymo dvasią Lietuvai ir visam pasauliui.

Dėl šios priežasties laiminame, kad birželio 14 dieną, po Dieviškosios Liturgijos, visose Lietuvos egzarchato parapijose būtų giedama trumpa gedulinė malda už represijų, kalinimų ir trėmimų aukas, kaip mūsų krikščioniškosios atminties ir maldos ženklas.

Amžinas atminimas visoms aukoms!

Tegul mūsų tikėjimas ir viltis išlieka nepajudinami.

Su tėviška meile ir maldomis Viešpatyje,

† Tamiso vyskupas Panaretas
Visuotinio patriarchato egzarchas Lietuvoje

Vilnius, 2026 m. birželio 14 d.

EN

Pastoral Letter on the Occasion of the Day of Mourning and Hope

ECUMENICAL PATRIARCHATE
PATRIARCHAL EXARCHATE IN LITHUANIA

PASTORAL LETTER
To the clergy and faithful of the Patriarchal Exarchate in Lithuania

Beloved Fathers and dear children in the Lord,

On 14 June, the Lithuanian nation honours those who endured the pain of deportation, separation and the loss of freedom. On this day, Lithuania remembers the victims of mass repression and deportation – events that profoundly marked the history of the country and left an indelible wound in the lives of thousands of families.

In the summer of 1941 and the years that followed, men, women and children were forcibly torn from their homes, separated from their loved ones and deported to distant and inhospitable regions, where they endured suffering, deprivation and trials beyond human strength. The memory of these events remains alive in the consciousness of the nation and is passed down from generation to generation as a precious legacy of historical remembrance and responsibility.

The Church of Christ, which accompanies humanity in both joy and suffering, does not forget the pain of nations or the victims of history. She prays for the departed, shares the sorrow of those who still bear the wounds of these tragedies in their hearts, and reminds us that true remembrance must always be accompanied by prayer, forgiveness and hope.

This is a day of mourning, but also a day of hope. The Christian faith teaches us that no trial can overcome the love of God. Through His Cross and Resurrection, our Lord Jesus Christ transformed sorrow into joy, suffering into consolation and death into eternal life.

In this spirit, the Patriarchal Exarchate in Lithuania, among whose clergy and faithful are former deportees and their descendants, also preserves this historical memory and expresses its prayerful closeness to all who lived through this tragic period.

The remembrance of past suffering calls all of us to labour unceasingly for peace, justice and reconciliation among nations. The Church prays that new generations may learn from the tragedies of the past and that such painful chapters in human history may never be repeated.

Therefore, I call upon all of you – clergy and laity alike – to pray with one heart to the God of Mercy and Love, that He may grant eternal rest to the victims of repression and deportation, console those who suffer, and bestow peace, concord and a spirit of reconciliation upon Lithuania and the whole world.

For this reason, we give our blessing that on 14 June, following the Divine Liturgy, a brief memorial prayer for the victims of repression, imprisonment and deportation be offered in every parish of the Patriarchal Exarchate in Lithuania as a sign of our Christian remembrance and prayer.

May the memory of all the victims be eternal!

May our faith and hope remain unshaken.

With paternal love and prayers in the Lord,

† Bishop Panaretos of Tamisos
Patriarchal Exarch in Lithuania

Vilnius, 14 June 2026

GR

Ποιμαντορική Επιστολή για την Ημέρα Πένθους και Ελπίδας

ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟ
ΠΑΤΡΙΑΡΧΙΚΗ ΕΞΑΡΧΙΑ ΛΙΘΟΥΑΝΙΑΣ

ΠΟΙΜΑΝΤΟΡΙΚΗ ΕΠΙΣΤΟΛΗ
Προς τον ιερό κλήρο και τους πιστούς της Πατριαρχικής Εξαρχίας Λιθουανίας

Αγαπητοί πατέρες και προσφιλή τέκνα εν Κυρίω,

Τη 14η Ιουνίου, ο λαός της Λιθουανίας τιμά όλους όσοι βίωσαν τον πόνο της εξορίας, του αποχωρισμού και της στερήσεως της ελευθερίας. Την ημέρα αυτή, η Λιθουανία θυμάται τα θύματα των μαζικών διώξεων και εκτοπίσεων – γεγονότων που σημάδεψαν βαθιά την ιστορία της χώρας και άφησαν ανεξίτηλο αποτύπωμα στη ζωή χιλιάδων οικογενειών.

Το καλοκαίρι του 1941 και κατά τα επόμενα έτη, άνδρες, γυναίκες και παιδιά αποσπάστηκαν βίαια από τις οικίες τους, χωρίστηκαν από τους οικείους τους και εκτοπίστηκαν σε μακρινές και αφιλόξενες περιοχές, όπου υπέστησαν οδύνη, στερήσεις και δοκιμασίες που υπερέβαιναν τις ανθρώπινες δυνάμεις. Η μνήμη αυτών των γεγονότων παραμένει ζωντανή στη συνείδηση του έθνους και μεταδίδεται από γενεά σε γενεά ως πολύτιμη παρακαταθήκη ιστορικής μνήμης και ευθύνης.

Η Εκκλησία του Χριστού, η οποία συνοδεύει τον άνθρωπο τόσο στη χαρά όσο και στην οδύνη, δεν λησμονεί τον πόνο των λαών και τα θύματα της ιστορίας. Προσεύχεται για τους κεκοιμημένους, συμπάσχει με όσους εξακολουθούν να φέρουν στις καρδιές τους τις πληγές αυτών των τραγωδιών και υπενθυμίζει ότι η αληθινή μνήμη πρέπει πάντοτε να συνοδεύεται από προσευχή, συγχώρηση και ελπίδα.

Η ημέρα αυτή είναι ημέρα πένθους, αλλά συγχρόνως και ημέρα ελπίδας. Η χριστιανική πίστη μάς διδάσκει ότι καμία δοκιμασία δεν μπορεί να νικήσει την αγάπη του Θεού. Ο Κύριός μας Ιησούς Χριστός, διά του Σταυρού και της Αναστάσεώς Του, μετέβαλε τη λύπη σε χαρά, την οδύνη σε παρηγορία και τον θάνατο σε αιώνια ζωή.

Μέσα σε αυτό το πνεύμα, η Πατριαρχική Εξαρχία Λιθουανίας, μεταξύ των κληρικών και των πιστών της οποίας συγκαταλέγονται πρώην εξόριστοι και απόγονοί τους, διαφυλάσσει και αυτή την ιστορική μνήμη και εκφράζει την προσευχητική εγγύτητά της προς όλους όσοι έζησαν αυτή την τραγική περίοδο.

Η μνήμη των παθημάτων του παρελθόντος καλεί όλους μας να εργαζόμαστε ακατάπαυστα για την ειρήνη, τη δικαιοσύνη και τη συμφιλίωση των λαών. Η Εκκλησία προσεύχεται ώστε οι νέες γενεές να διδαχθούν από τις τραγωδίες του παρελθόντος και να μην επαναληφθούν ποτέ ξανά τόσο οδυνηρές σελίδες της ανθρώπινης ιστορίας.

Γι’ αυτό καλώ όλους εσάς – κληρικούς και λαϊκούς – να προσευχηθείτε με μία καρδιά προς τον Θεό του Ελέους και της Αγάπης, ώστε να χαρίσει αιώνια ανάπαυση στα θύματα των διώξεων και των εκτοπίσεων, να παρηγορήσει όσους υποφέρουν και να δωρίσει ειρήνη, ομόνοια και πνεύμα συμφιλιώσεως στη Λιθουανία και σε ολόκληρο τον κόσμο.

Για τον λόγο αυτό ευλογούμε, όπως τη 14η Ιουνίου, μετά τη Θεία Λειτουργία, αναπέμπεται σε όλες τις ενορίες της Πατριαρχικής Εξαρχίας Λιθουανίας σύντομη επιμνημόσυνη δέηση υπέρ αναπαύσεως των θυμάτων των διώξεων, των φυλακίσεων και των εκτοπίσεων, ως σημείο της χριστιανικής μνήμης και προσευχής μας.

Αιωνία η μνήμη όλων των θυμάτων!

Είθε η πίστη και η ελπίδα μας να παραμένουν ακλόνητες.

Με πατρική αγάπη και προσευχές εν Κυρίω,

† Ο Ταμισού Πανάρετος
Πατριαρχικός Έξαρχος Λιθουανίας

Βίλνιους, 14 Ιουνίου 2026

UA

Пастирське послання з нагоди Дня жалоби і надії

ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
ПАТРІАРШИЙ ЕКЗАРХАТ У ЛИТВІ

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ
Духовенству і вірянам Патріаршого екзархату в Литві

Возлюблені отці та дорогі діти в Господі,

14 червня литовський народ вшановує тих, хто зазнав болю заслання, розлуки та втрати свободи. Цього дня Литва згадує жертв масових репресій і депортацій – подій, які глибоко позначили історію країни та залишили незгладимий слід у житті тисяч родин.

Улітку 1941 року та в наступні роки чоловіків, жінок і дітей насильно виривали з їхніх домівок, розлучали з рідними й депортували до далеких і суворих країв, де вони зазнавали страждань, нестатків і випробувань, що перевищували людські сили. Пам’ять про ці події залишається живою у свідомості народу й передається з покоління в покоління як дорогоцінна спадщина історичної пам’яті та відповідальності.

Церква Христова, яка супроводжує людину як у радості, так і в стражданні, не забуває болю народів і жертв історії. Вона молиться за спочилих, співчуває тим, хто й досі носить у своїх серцях рани цих трагедій, і нагадує, що справжня пам’ять завжди повинна супроводжуватися молитвою, прощенням і надією.

Цей день є днем жалоби, але водночас і днем надії. Християнська віра навчає нас, що жодні випробування не можуть перемогти Божої любові. Наш Господь Ісус Христос Своїм Хрестом і Воскресінням перетворив смуток на радість, страждання – на розраду, а смерть – на вічне життя.

У цьому дусі Патріарший екзархат у Литві, серед духовенства і вірян якого є колишні депортовані та їхні нащадки, також зберігає цю історичну пам’ять і засвідчує свою молитовну близькість до всіх, хто пережив цей трагічний період.

Пам’ять про страждання минулого закликає всіх нас невпинно працювати заради миру, справедливості та примирення народів. Церква молиться, щоб нові покоління навчалися на трагедіях минулого і щоб такі болісні сторінки людської історії ніколи більше не повторилися.

Тому закликаю всіх вас – духовенство і мирян – однодушно молитися Богові Милосердя і Любові, щоб Він дарував вічний спокій жертвам репресій і депортацій, утішив стражденних і дарував мир, злагоду та дух примирення Литві й усьому світові.

З цієї причини благословляємо, щоб 14 червня після Божественної літургії в усіх парафіях Патріаршого екзархату в Литві була звершена коротка заупокійна молитва за жертв репресій, ув’язнень і депортацій як знак нашої християнської пам’яті та молитви.

Вічна пам’ять усім жертвам!

Нехай наші віра і надія залишаються непохитними.

З батьківською любов’ю і молитвами в Господі,

† Єпископ Таміський Панарет
Патріарший екзарх у Литві

Вільнюс, 14 червня 2026 року

RU

Архипастырское послание по случаю Дня скорби и надежды

ВСЕЛЕНСКИЙ ПАТРИАРХАТ
ПАТРИАРШИЙ ЭКЗАРХАТ В ЛИТВЕ

АРХИПАСТЫРСКОЕ ПОСЛАНИЕ
Духовенству и верующим Патриаршего экзархата в Литве

Возлюбленные отцы и дорогие дети в Господе,

14 июня литовский народ чтит тех, кто пережил боль ссылки, разлуки и утраты свободы. В этот день Литва вспоминает жертв массовых репрессий и депортаций – событий, глубоко отметивших историю страны и оставивших неизгладимый след в жизни тысяч семей.

Летом 1941 года и в последующие годы мужчин, женщин и детей насильно отрывали от родных домов, разлучали с близкими и депортировали в далёкие и суровые края, где они переносили страдания, лишения и испытания, превышавшие человеческие силы. Память об этих событиях остаётся живой в сознании народа и передаётся из поколения в поколение как драгоценное наследие исторической памяти и ответственности.

Церковь Христова, сопровождающая человека как в радости, так и в страдании, не забывает боли народов и жертв истории. Она молится об усопших, сострадает тем, кто до сих пор носит в своих сердцах раны этих трагедий, и напоминает, что истинная память всегда должна сопровождаться молитвой, прощением и надеждой.

Этот день является днём скорби, но одновременно и днём надежды. Христианская вера учит нас, что никакие испытания не могут победить любовь Божию. Наш Господь Иисус Христос Своим Крестом и Воскресением обратил печаль в радость, страдание – в утешение, а смерть – в вечную жизнь.

В этом духе Патриарший экзархат в Литве, среди духовенства и верующих которого есть бывшие депортированные и их потомки, также хранит эту историческую память и выражает свою молитвенную близость ко всем, кто пережил этот трагический период.

Память о страданиях прошлого призывает всех нас неустанно трудиться ради мира, справедливости и примирения народов. Церковь молится, чтобы новые поколения учились на трагедиях прошлого и чтобы подобные болезненные страницы человеческой истории никогда больше не повторились.

Поэтому призываю всех вас – духовенство и мирян – единодушно молиться Богу Милосердия и Любви, чтобы Он даровал вечный покой жертвам репрессий и депортаций, утешил страждущих и даровал мир, согласие и дух примирения Литве и всему миру.

По этой причине благословляем, чтобы 14 июня после Божественной литургии во всех приходах Патриаршего экзархата в Литве была совершена краткая заупокойная молитва о жертвах репрессий, заключений и депортаций как знак нашей христианской памяти и молитвы.

Вечная память всем жертвам!

Да пребудут наша вера и надежда непоколебимыми.

С отеческой любовью и молитвами в Господе,

† Епископ Тамисский Панарет
Патриарший экзарх в Литве

Вильнюс, 14 июня 2026 года

BY

Архіпастырскае пасланне з нагоды Дня жалобы і надзеі

УСЯЛЕНСКІ ПАТРЫЯРХАТ
ПАТРЫЯРШЫ ЭКЗАРХАТ У ЛІТВЕ

АРХІПАСТЫРСКАЕ ПАСЛАННЕ
Духавенству і вернікам Патрыяршага экзархату ў Літве

Узлюбленыя айцы і дарагія дзеці ў Госпадзе,

14 чэрвеня літоўскі народ ушаноўвае тых, хто перажыў боль высылкі, разлукі і страты свабоды. У гэты дзень Літва ўспамінае ахвяр масавых рэпрэсій і дэпартацый – падзей, якія глыбока пазначылі гісторыю краіны і пакінулі незгладжальны след у жыцці тысяч сем’яў.

Улетку 1941 года і ў наступныя гады мужчын, жанчын і дзяцей гвалтоўна адрывалі ад родных дамоў, разлучалі з блізкімі і дэпартавалі ў далёкія і суровыя краі, дзе яны цярпелі пакуты, нястачы і выпрабаванні, якія перавышалі чалавечыя сілы. Памяць пра гэтыя падзеі застаецца жывой у свядомасці народа і перадаецца з пакалення ў пакаленне як каштоўная спадчына гістарычнай памяці і адказнасці.

Царква Хрыстова, якая суправаджае чалавека як у радасці, так і ў пакутах, не забывае болю народаў і ахвяр гісторыі. Яна моліцца за памерлых, спачувае тым, хто дагэтуль носіць у сэрцах раны гэтых трагедый, і нагадвае, што сапраўдная памяць заўсёды павінна суправаджацца малітвай, прабачэннем і надзеяй.

Гэты дзень з’яўляецца днём жалобы, але адначасова і днём надзеі. Хрысціянская вера вучыць нас, што ніякія выпрабаванні не могуць перамагчы Божую любоў. Наш Госпад Іісус Хрыстос Сваім Крыжам і Уваскрасеннем ператварыў смутак у радасць, пакуты – у суцяшэнне, а смерць – у вечнае жыццё.

У гэтым духу Патрыяршы экзархат у Літве, сярод духавенства і вернікаў якога ёсць былыя дэпартаваныя і іх нашчадкі, таксама захоўвае гэтую гістарычную памяць і выказвае сваю малітоўную блізкасць да ўсіх, хто перажыў гэты трагічны перыяд.

Памяць пра пакуты мінулага заклікае ўсіх нас няспынна працаваць дзеля міру, справядлівасці і прымірэння народаў. Царква моліцца, каб новыя пакаленні вучыліся на трагедыях мінулага і каб такія балючыя старонкі чалавечай гісторыі ніколі больш не паўтарыліся.

Таму заклікаю ўсіх вас – духавенства і свецкіх вернікаў – аднадушна маліцца Богу Міласэрнасці і Любові, каб Ён дараваў вечны супакой ахвярам рэпрэсій і дэпартацый, суцешыў тых, хто пакутуе, і дараваў мір, згоду і дух прымірэння Літве ды ўсяму свету.

З гэтай прычыны благаслаўляем, каб 14 чэрвеня пасля Боскай літургіі ва ўсіх парафіях Патрыяршага экзархату ў Літве была здзейснена кароткая памінальная малітва за ахвяр рэпрэсій, зняволенняў і дэпартацый як знак нашай хрысціянскай памяці і малітвы.

Вечная памяць усім ахвярам!

Няхай нашы вера і надзея застаюцца непахіснымі.

З бацькоўскай любоўю і малітвамі ў Госпадзе,

† Епіскап Таміскі Панарэт
Патрыяршы экзарх у Літве

Вільня, 14 чэрвеня 2026 года