VISUOTINIO PATRIARCHATO EGZARCHATO LIETUVOJE ĮSTATAI

PREAMBULĖ

Remiantis Visuotinio Konstantinopolio patriarchato (Ekumeninio Konstantinopolio patriarchato) ir Lietuvos Respublikos vyriausybės 2023 m. kovo 21 d. susitarimu dėl bendradarbiavimo, Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas, vadovaudamasis 2023 m. gegužės 1 d. Patriarcho ir Sinodo priimtu steigimo dekretu, kuriame yra nurodytas protokolo numeris 314, įsteigė Egzarchatą Lietuvoje, kurio veikimo principai apibūdinti šiuose įstatuose.
 

I SKYRIUS 

BENDROSIOS NUOSTATOS

1. Visuotinio patriarchato Egzarchatas Lietuvoje (toliau – Bendrija) yra religinė Bendrija, vienijanti Lietuvos Respublikoje veikiančias religines bendruomenes, išpažįstančias krikščionių ortodoksų (stačiatikių) tikėjimą ir paklūstančias Visuotinio patriarchato bažnytinei valdžiai.

2. Bendrija turi antspaudą su savo pavadinimu ir mažiausiai vieną sąskaitą kredito įstaigoje. ANTSPAUDO APRAŠYMAS: antspaudas yra apvalus. Jame yra žodžiai VISUOTINIS PATRIARCHATAS (išoriniame apskritimo krašte) ir LIETUVOS EGZARCHATAS (apskritimo viduje). Abu įrašus apjungia viduryje esantis atvaizdas.

3. Siekdama savo tikslų, Bendrija vadovaujasi Šventaisiais vienos šventos, visuotinės, apaštalinės Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios kanonais, o kilus sunkumams dėl hermeneutinio prasmės supratimo, Bendrija kreipsis į Visuotinį Patriarchatą, prašydama pateikti savo autentišką kanoninį atitinkamų Šventųjų kanonų paaiškinimą, kartu vadovaudamasi Lietuvos Respublikos Konstitucija, Lietuvos Respublikos civiliniu kodeksu, Lietuvos Respublikos religinių bendruomenių ir bendrijų įstatymu, kitais teisės aktais ir šiais įstatais.

4. Bendrija yra ribotos civilinės atsakomybės juridinis asmuo. Pagal savo prievoles Bendrija atsako visu savo turtu, tačiau neatsako už atskirų savo narių prisiimtus įsipareigojimus.

5. Bendrija buvo įsteigta neribotam laikui. Ją reorganizuoti arba likviduoti turi teisę tik Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas.

 

II SKYRIUS

RELIGINIO MOKYMO PAGRINDAI, VEIKLOS KRYPTYS

IR TIKSLAI

6. Bendrijos religinio mokymo pagrindai yra tokie:

6.1. Bendrijos tikėjimo pagrindas yra Šventasis Raštas ir Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios Šventoji Tradicija. Šventoji Tradicija yra tai, ką ortodoksiškai tikintys ir deramai Dievą garbinantys žmonės žodžiu bei gyvenimo pavyzdžiu perduoda vienas kitam ir iš kartos į kartą. Šventoji Tradicija apima tikėjimo doktriną ir dorovinį mokymą, sakramentus ir šventąsias apeigas, ir yra išreikšta Šventajame Rašte, Bažnyčios susirinkimų nutarimuose, ikonografijoje, himnografijoje, hagiografijoje ir Šventųjų Tėvų raštuose.

6.2. Svarbiausioji Šventosios Tradicijos dalis yra Šventasis Raštas (Biblija), kurią sudaro 50 Senojo Testamento ir 27 Naujojo Testamento knygos.

6.3. Visuotinės Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios tikėjimą, kurį išpažįsta Bendrija, glaustai apibrėžia Jos septyni Visuotiniai Bažnyčios susirinkimai (325 m. Nikėjoje, 381 m. Konstantinopolyje, 431 m. Efeze, 451 m. Chalkedone, 553 m. vėl Konstantinopolyje, 680-681 m. Konstantinopolyje ir 787 m. Nikėjoje). Plačiau jis buvo paaiškintas visuotinę galią turinčiuose Didžiuosiuose Bažnyčios susirinkimuose (879-880 m., 1341 m., 1351 m., 1368 m., 1484 m., 1638 m. susirinkimuose Konstantinopolyje, 1642 m. susirinkime Jasuose, 1672 m. - Jeruzalėje, 1691 ir 1872 m. susirinkimuose Konstantinopolyje bei 2016 m. susirinkime Kretoje). Visuotinis Bažnyčios susirinkimas yra ypatingomis progomis sušaukiamas visuotinės Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios organas, kurio sprendimai turi aukščiausią tikėjimo doktrinos ir Bažnytinės drausmės aiškinimo autoritetą. Kaip Visuotinio patriarchato Egzarchatas, Bendrija paklūsta Visuotinio patriarchato autoritetui tikėjimo, dorovės, kanonų teisės ir visais kitais klausimais, susijusiais su Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios gyvenimu ir valdymu, kaip tai buvo reglamentuota minėtų visuotinių ir kitų Bažnyčios susirinkimų, kuriuos sušaukė arba dar sušauks Visuotinis Patriarchas, metu.

6.4. Minėtų Bažnyčios susirinkimų metu buvo priimti nutarimai ne tik tikėjimo ir dorovinio mokymo klausimais, bet ir dėl bažnytinės drausmės (šventųjų kanonų). Be jų metu priimtų kanonų, visuotinė Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčia taip pat pripažįsta apaštališkųjų kanonų, svarbiausiųjų vietos susirinkimų (256 m. Kartaginoje, 314 m. Ankaroje, 314-325 m. Neocezarėjoje, 340 m. Gangroje, 341 m. Antiochijoje, 342-381 m. Laodikėjoje, 343 m. Sardicoje, 394 m. Konstantinopolyje, 419 m. Kartaginoje), Šventųjų Tėvų (Dionizijaus Aleksandriečio, Grigaliaus Stebukladario, Petro Aleksandriečio ir kt.) kanoninių laiškų autoritetą bažnytinės drausmės klausimais. Kaip Visuotinio patriarchato Egzarchatas, Bendrija taip pat vadovaujasi vietinių Visuotinio Patriarchato susirinkimų metu priimtais sprendimais ir paklūsta Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo autoritetui bažnytinės drausmės klausimais.

6.5. Krikščionys ortodoksai (stačiatikiai) tiki vieną Dievą Švenčiausiąją Trejybę (Tėvą, Sūnų ir Šventąją Dvasią), taip pat kad vienas Švenčiausiosios Trejybės asmuo - Dievo Sūnus Jėzus Kristus - dėl mūsų tapo žmogumi, kad mus išganytų, viename asmenyje sujungdamas dvi -dieviškąją ir žmogiškąją - prigimtis, buvo nukryžiuotas, mirė ir buvo palaidotas, prisikėlė ir sugrįš paskutiniais laikais, taip pat kad dievogarboje privaloma naudoti šventąsias ikonas. Doroviniame gyvenime tikintieji yra pašaukti sekti Jėzaus Kristaus bei mūsų Bažnyčios šventųjų mokymu bei pavyzdžiu.

7. Bendrijos veiklos kryptys ir tikslai:

7.1. tenkinti savo bendruomenių narių religinius poreikius, mokyti juos Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios dvasinio gyvenimo pagrindų;

7.2. gauti paramą, teikti labdarą ir paramą Lietuvos Respublikos labdaros ir paramos įstatymo nustatyta tvarka;

7.3. skatinti bendradarbiavimą tarp skirtingų krikščionių bendruomenių Lietuvoje, ir tarptautinį bendradarbiavimą, siekiant šiuose įstatuose nurodytų tikslų;

7.4. puoselėti religines, etines ir kultūros vertybes Lietuvoje;

7.5. platinti krikščionių ortodoksų (stačiatikių) Bendrijos tikėjimo idėjas Lietuvoje.

8. Įgyvendindama įstatuose nurodytus tikslus, Bendrija:

8.1. organizuoja pamaldas, patarnavimus ir kitas šventąsias apeigas savo bendruomenių narių religiniams poreikiams tenkinti;

8.2. skaito viešas paskaitas ir organizuoja kitus viešus renginius Lietuvos Respublikos įstatymų nustatyta tvarka;

 

8.3. gali steigti bendrojo lavinimo mokyklas ir kitokias mokymo, švietimo įstaigas, mokymo centrus (pvz., bažnytinės muzikos mokyklą), skirtus parengti šventąją dvasininkiją ir bendradarbiaujančius pasaulietinius (neįšventintus) atstovus, labdaros ir paramos fondus, įmones, žiniasklaidos priemones ir kitus juridinius asmenis Lietuvos Respublikos įstatymų nustatyta tvarka;

8.4. gali samdyti asmenis šiuose įstatuose numatytai veiklai įgyvendinti;

8.5. gali stoti į tarptautines organizacijas, kurių tikslai ir veikla nepažeidžia Lietuvos Respublikos teisės aktų.

9. Bendrija gali užsiimti ir kitokia veikla, kurios reikia šiuose įstatuose numatytiems tikslams ir uždaviniams pasiekti, išskyrus tą, kurią draudžia Lietuvos Respublikos įstatymai.

 

III SKYRIUS

BENDRIJOS ADMINISTRACINIAI ORGANAI, JŲ KOMPETENCIJA, SKYRIMO IR ATŠAUKIMO TVARKA

10. Bendrija turi šiuos organus:

10.1. Bendrijos egzarchas (toliau – Egzarchas);

10.2. Bendrijos kancleris (toliau – Kancleris);

10.3. Bendrijos taryba (toliau – Taryba);

10.4. Bendrijos bendruomenių (parapijų, vienuolynų ir kt.) atstovų susirinkimas (toliau -Susirinkimas);

10.5. Bendrijos auditorius (toliau – Auditorius).

11. Pagrindinis Bendrijos organas yra Egzarchas.

12. Egzarchas yra vienasmenis Bendrijos valdymo organas. Egzarchą skiria ir atleidžia Visuotinis patriarchas ir Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas.

13. Egzarchas:

13.1. veikia Bendrijos vardu, atstovauja Bendriją santykiuose su kitais asmenimis ir valstybe, sudaro sandorius Bendrijos vardu;

13.2. tvarko ūkinius ir finansinius Bendrijos reikalus, užtikrina, kad būtų vykdoma tvarkinga finansinė apskaita;

13.3. tvarko Bendrijos ūkinės veiklos dokumentus;

13.4. steigia bendruomenes, skiria bei atleidžia jų vadovus (klebonus, abatus ir t. t.), priskiria tarnystei šiuose bendruomenėse ir atleidžia dvasininkus;

13.5. pateikia duomenis ir dokumentus Juridinių asmenų registrui;

13.6. organizuoja Bendrijos veiklą;

13.7. gali keisti Bendrijos registruotosios buveinės adresą;

13.8. skiria į pareigas ir atleidžia Kanclerį;

13.9. šaukia Susirinkimus ir Tarybos posėdžius.

14. Kancleris yra Egzarcho atstovas ir pavaduotojas, kuriam, esant poreikiui, Egzarchas gali deleguoti dalį savo įgaliojimų.

15. Kancleris:

15.1. yra skiriamas į pareigas arba atleidžiamas Egzarcho įsaku;

15.2. Egzarcho atsistatydinimo, mirties arba ligos atvejais, dėl kurių Egzarchas nebegali atlikti savo pareigų, Visuotinis patriarchas ir Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas paskiria Kanclerį arba bet kurį kitą Egzarchato dvasininką eiti Patriarcho įgaliotinio - vikaro pareigas.

16. Taryba ir Susirinkimas yra patariamieji Bendrijos organai.

17. Susirinkimas šaukiamas ne rečiau kaip kartą per metus.

18. Susirinkimą sušaukia Egzarchas.

19. Bendrijos bendruomenių nariai yra informuojami apie susirinkimo vietą ir laiką per Bendrijos bendruomenių pamaldas, iki Susirinkimo likus ne mažiau kaip trims savaitėms.

20. Kiekvieną Bendrijos bendruomenę Bendrijoje atstovauja visi jos įšventinti nariai ir vienas bendruomenės narių išrinktas neįšventintas atstovas.

21. Susirinkimas yra laikomas įvykusiu, jei jame dalyvauja Egzarchas ir nemažiau kaip pusė bendruomenių atstovų. Jei sušauktame susirinkime nebūna kvorumo, pakartotinis Susirinkimas gali būti šaukiamas po dviejų savaičių. Tuomet susirinkimas laikomas įvykusiu nepaisant dalyvių skaičiaus.

22. Susirinkimo pirmininku pagal pareigas yra laikomas Egzarchas; posėdžio pradžioje susirinkimas renka sekretorių, o Egzarchas ir sekretorius pasirašo Susirinkimo protokolą.

23. Susirinkimo sprendimai priimami paprasta balsų dauguma;

24. Susirinkimas:

24.1. nustato esmines Bendrijos religinės ir ūkinės veiklos kryptis;

24.2. siūlo Bendrijos įstatų pakeitimus;

24.3. renka Tarybą;

24.4. renka Auditorių;

24.5. tvirtina metinę Bendrijos veiklos ir Auditoriaus ataskaitą;

24.6. vykdo kitas šiuose įstatuose jam priskirtas funkcijas.

25. Tarybą sudaro penki Susirinkimo atviro balsavimo metu išrinkti Bendrijos įšventinti nariai ir Egzarchas.

26. Taryba yra renkama vieneriems metams, o Tarybos nariai gali būti perrenkami neribotam iš eilės einančių kadencijų skaičiui.

27. Taryba kiekvienais metais atsiskaito Susirinkimui.

28. Tarybos pirmininku pagal pareigas yra laikomas Egzarchas.

29. Tarybos posėdis yra laikomas įvykusiu, jei jame dalyvauja Egzarchas ir bent du Tarybos nariai. Sprendimai priimami atviru balsavimu paprasta balsų dauguma. Jeigu yra lygus balsų skaičius, Egzarcho balsas yra laikomas lemiamu.

30. Tarybos posėdžiai, kuriuos šaukia Egzarchas, vyksta ne rečiau kaip kartą per tris mėnesius. Egzarchas apie busimąjį posėdį praneša Tarybos nariams elektroniniu paštu, Tarybos narių nurodytais el. pašto adresais, iki posėdžio likus ne mažiau kaip dienai. Tarybos posėdžiai yra protokoluojami, o protokolus pasirašo Egzarchas ir Tarybos sekretorius.

31. Jei Egzarcho pareigos yra laisvos arba jei jis ilgą laiką negali atlikti savo pareigų, šiuose jstatuose nurodytas pareigas turi vykdyti Visuotinio patriarcho ir Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo paskirtas asmuo, kuris eitų Egzarchato Patriarcho įgaliotinio – vikaro pareigas.

32. Taryba:

32.1. vieneriems metams išrenka Tarybos sekretorių, kuris protokoluoja Tarybos susirinkimus;

32.2. skiria finansininką, prireikus, nustato jo atlyginimą ir prižiūri, ar finansininkas tinkamai eina savo pareigas;

32.3. vykdo kitas šiuose įstatuose jai priskirtas funkcijas.

33. Bendrijos lėšų naudojimą kontroliuoja Auditorius.

34. Auditorius:

34.1. tikrina Bendrijos ir jos bendruomenių ūkinę ir finansinę veiklą;

34.2. finansiniams metams pasibaigus, atlieka Bendrijos ir jos bendruomenių ūkinės ir finansinės veiklos bei finansinių ataskaitų patikrinimą, jas įvertina ir savo išvadas pateikia Tarybai ir Susirinkimui;

34.3. atlieka neeilinį Bendrijos ir jos bendruomenių ūkinės ir finansinės veiklos patikrinimą, jeigu to reikalauja daugiau kaip trečdalis Susirinkimo narių arba Taryba;

35. Egzarchas ir bendruomenių vadovai privalo pateikti Auditoriui paaiškinimus ir visus patikrinimui atlikti reikalingus dokumentus.

 

IV SKYRIUS

ĮSTATŲ IR PAGRINDINĖS BUVEINĖS KEITIMO TVARKA

36. Bendrijos įstatai gali būti keičiami tik Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo sprendimu.

37. Įstatų pakeitimus gali siūlyti Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas, Bendrijos Susirinkimas, Taryba arba Egzarchas.

38. Bendrijos pagrindinės buveinės adresas gali būti keičiamas Egzarcho sprendimu, atsižvelgiant į Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo pritarimą.

 

V SKYRIUS

BENDRIJOS BENDRUOMENIŲ STEIGIMO, PRIĖMIMO Į BENDRIJĄ, JŲ NUOSTATŲ ARBA ĮSTATŲ PRIĖMIMO IR VEIKLOS NUTRAUKIMO TVARKA

39. Bendrijos nariais yra bendruomenės. Bendrija turi teisę steigti bendruomenes (parapijas, vienuolynus ir kitas Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios kanonų teisėje numatytų tipų bendruomenes). Kiekviena Bendrijos bendruomenė yra laikoma juridiniu asmeniu.

40. Bendruomenių vadovai yra skiriami ir atleidžiami Egzarcho įsaku.

41. Sprendimą dėl bendruomenės steigimo, reorganizavimo, perleidimo kitai Bendrijai arba likvidavimo priima Egzarchas.

42. Visos Bendruomenės vadovaujasi šiais įstatais, Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios kanonų teise, Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo sprendimais ir savo nuostatais arba įstatais.

43. Bendruomenės nuostatai arba įstatai negali prieštarauti Bendrijos įstatams, Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo sprendimams ir Ortodoksų (Stačiatikių) Bažnyčios kanonų teisei.

44. Bendruomenės nuostatus savo sprendimu tvirtina ir keičia Egzarchas.

45. Egzistuojančios religinės bendruomenės, norinčios prisijungti prie Bendrijos, gali būti priimtos po sutarties su Egzarchu pasirašymo. Nuo pasirašymo momento senieji bendruomenės įstatai arba nuostatai tampa negaliojančiais, o bendruomenė pradeda vadovautis sutartyje numatytais įstatais.

46. Bendrijos bendruomenių nekilnojamasis ir kitas vertingas turtas yra įgyjamas ir parduodamas arba perleidžiamas tretiesiems asmenims tik gavus Egzarcho arba jo įgalioto asmens rašytinį sutikimą.

47. Likvidavus bendruomenę, jos turtas ir vertybės yra perleidžiamos Egzarchatui.

 

VI SKYRIUS

BENDRIJAI PRIKLAUSANČIO TURTO VALDYMO,

NAUDOJIMO IR DISPONAVIMO JUO TVARKA

48. Bendrija veda buhalterinę apskaitą, teikia finansinę ir buhalterinę informaciją valstybės institucijoms ir moka mokesčius Lietuvos Respublikos nacionalinių teisės aktų nustatyta tvarka.

49. Bendrijai nuosavybės teise gali priklausyti pastatai, transporto priemonės, įrenginiai ir kitas šiuose įstatuose numatytai veiklai reikalingas turtas. Toks turtas gali būti perkamas Bendrijos sąskaita, o taip pat įgyjamas dovanojimo, paveldėjimo arba kitokiu teisėtu būdu.

50. Bendrijos pajamų šaltiniai:

50.1. fizinių ir juridinių asmenų, labdaros ir paramos fondų dovanotos (paaukotos) lėšos;

50.2. skolinto kapitalo lėšos;

50.3. Bendrijai skirti palikimai pagal testamentą;

50.4. nevyriausybinių organizacijų ir tarptautinių visuomeninių organizacijų dovanotos (paaukotos) lėšos;

50.5. atskaitymai iš įsteigtų įmonių pelno;

50.6. kredito įstaigų mokamos palūkanos už jose laikomus Bendrijos indėlius;

50.7. kitos teisėtai gautos lėšos.

51. Bendrijos lėšos yra naudojamos šiuose įstatuose numatytiems tikslams ir uždaviniams įgyvendinti ir jokia forma negali būti skirstomos Bendrijos nariams, išskyrus Bendrijos dvasininkus ir asmenis, su kuriais Bendrija sudaro darbo sutartis.
 

52. Bendrija turi teisę įdarbinti asmenis, su kuriais yra sudaroma darbo sutartis, Lietuvos Respublikos įstatymų nustatyta tvarka.

53. Bendrijos dvasininkai gali būti išlaikomi iš Bendrijos lėšų pagal jos nustatytą tvarką arba gauti tiesioginę paramą iš tikinčiųjų už religinius patarnavimus.

 

VII SKYRIUS 

BENDRIJOS REORGANIZAVIMO, LIKVIDAVIMO IR PO JOS LIKVIDAVIMO LIKUSIO TURTO PASKIRSTYMO 

TVARKA

54. Bendrija gali būti likviduojama Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo sprendimu. Bendrija gali būti reorganizuojama Visuotinio patriarchato Šventojo Sinodo sprendimu.

55. Likvidavus Bendriją jos turtas ir lėšos, likusios patenkinus visus kreditorių reikalavimus, atsiskaičius su asmenimis, dirbusiais pagal Bendrijos darbo sutartis, yra perleidžiamos kitai religinei Bendrijai arba bendruomenėms, kurių tikslai yra artimi Bendrijos įstatuose deklaruotiems tikslams. Jei tokių religinių bendrijų arba bendruomenių nėra, Bendrijos likęs turtas ir lėšos gali būti perleidžiamos kitoms nevyriausybinėms organizacijoms arba labdaros ir paramos fondams.

56. Sprendimą dėl likviduotos Bendrijos likusio turto ir kapitalo gausiančios(-ų) organizacijos(-ų) priima Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas. Bendrijos Taryba savo vertinimą dėl galimos gavėjos(-ų) teikia Visuotiniam patriarchatui, tačiau Visuotinis patriarchatas tokiu vertinimu neprivalo vadovautis.

Įstatus patvirtino Visuotinio patriarchato Šventasis Sinodas mūsų Viešpaties du tūkstančiai dvidešimt trečių metų gruodžio devynioliktą dieną (2023-12-19), o tai paliudydami ir patvirtindami, mes šį dokumentą pasirašėme

 

Visuotiniame patriarchate, 2024 mūsų Viešpaties metų sausio 11 d.

 

+ BALTRAMIEJUS
Konstantinopolio-Naujosios Romos arkivyskupas ir Visuotinis patriarchas

STATUTES OF THE EXARCHATE OF THE ECUMENICAL PATRIARCHATE IN LITHUANIA

PREAMBLE

Pursuant to the Agreement on cooperation concluded on 21 March 2023 between the Ecumenical Patriarchate of Constantinople and the Government of the Republic of Lithuania, the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate, acting under the Patriarchal and Synodal Decree of Establishment of 1 May 2023, Protocol No. 314, established the Exarchate in Lithuania, the operating principles of which are set out in these Statutes.
 

CHAPTER I

GENERAL PROVISIONS

1. The Exarchate of the Ecumenical Patriarchate in Lithuania (hereinafter, the “Religious Association”) is a religious association uniting religious communities operating in the Republic of Lithuania, professing the Orthodox Christian faith and subject to the ecclesiastical authority of the Ecumenical Patriarchate.

2. The Religious Association shall have a seal bearing its name and at least one account with a credit institution. DESCRIPTION OF THE SEAL: the seal is round. It bears the words ECUMENICAL PATRIARCHATE (around the outer circumference) and EXARCHATE OF LITHUANIA (inside the circle). The two inscriptions are joined by the image in the centre.

3. In pursuing its objectives, the Religious Association shall be guided by the Holy Canons of the One, Holy, Catholic and Apostolic Orthodox Church. Should difficulties arise concerning their hermeneutical interpretation, the Religious Association shall apply to the Ecumenical Patriarchate for its authentic canonical interpretation of the relevant Holy Canons. It shall also be guided by the Constitution of the Republic of Lithuania, the Civil Code of the Republic of Lithuania, the Law of the Republic of Lithuania on Religious Communities and Associations, other legal acts, and these Statutes.

4. The Religious Association is a limited-liability legal person. It shall be liable for its obligations with all its assets, but shall not be liable for obligations assumed by its individual members.

5. The Religious Association has been established for an indefinite period. Only the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate shall have the right to reorganise or liquidate it.

 

CHAPTER II

FOUNDATIONS OF RELIGIOUS TEACHING, AREAS OF ACTIVITY

AND OBJECTIVES

6. The foundations of the Religious Association’s religious teaching are as follows:

6.1. The foundation of the Religious Association’s faith is Holy Scripture and the Holy Tradition of the Orthodox Church. Holy Tradition is that which Orthodox believers who rightly worship God transmit to one another and from generation to generation by word and example of life. Holy Tradition encompasses the doctrine of faith and moral teaching, the sacraments and sacred rites, and is expressed in Holy Scripture, the decisions of Church Councils, iconography, hymnography, hagiography and the writings of the Holy Fathers.

6.2. The foremost part of Holy Tradition is Holy Scripture (the Bible), comprising 50 books of the Old Testament and 27 books of the New Testament.

6.3. The faith of the universal Orthodox Church, professed by the Religious Association, is concisely defined by its seven Ecumenical Councils (Nicaea in 325, Constantinople in 381, Ephesus in 431, Chalcedon in 451, Constantinople again in 553, Constantinople in 680–681, and Nicaea in 787). It was explained more fully by the Great Councils of universal authority (the Councils of Constantinople in 879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 and 1638, the Council of Iași in 1642, the Council of Jerusalem in 1672, the Councils of Constantinople in 1691 and 1872, and the Council of Crete in 2016). An Ecumenical Council is a body of the universal Orthodox Church convened on special occasions, whose decisions possess the highest authority in interpreting the doctrine of faith and ecclesiastical discipline. As an Exarchate of the Ecumenical Patriarchate, the Religious Association is subject to the authority of the Ecumenical Patriarchate in matters of faith, morals, canon law and all other matters pertaining to the life and governance of the Orthodox Church, as regulated by the aforementioned Ecumenical and other Church Councils convened, or to be convened, by the Ecumenical Patriarch.

6.4. The aforementioned Church Councils adopted decisions not only on matters of faith and moral teaching but also on ecclesiastical discipline (the Holy Canons). In addition to the canons adopted by those Councils, the universal Orthodox Church also recognises, in matters of ecclesiastical discipline, the authority of the Apostolic Canons, the principal local councils (Carthage in 256, Ancyra in 314, Neocaesarea in 314–325, Gangra in 340, Antioch in 341, Laodicea in 342–381, Sardica in 343, Constantinople in 394 and Carthage in 419), and the canonical epistles of the Holy Fathers (Dionysius of Alexandria, Gregory the Wonderworker, Peter of Alexandria, and others). As an Exarchate of the Ecumenical Patriarchate, the Religious Association shall also be guided by decisions adopted by local councils of the Ecumenical Patriarchate and shall be subject to the authority of its Holy Synod in matters of ecclesiastical discipline.

6.5. Orthodox Christians believe in one God, the Most Holy Trinity (Father, Son and Holy Spirit), and that one Person of the Most Holy Trinity—the Son of God, Jesus Christ—became man for our sake in order to save us, uniting in one Person two natures, divine and human; that He was crucified, died and was buried, rose again and will return in the last times; and that holy icons must be used in divine worship. In their moral life, the faithful are called to follow the teaching and example of Jesus Christ and of the saints of our Church.

7. The Religious Association’s areas of activity and objectives are:

7.1. to meet the religious needs of the members of its communities and teach them the foundations of the spiritual life of the Orthodox Church;

7.2. to receive support and provide charity and support in accordance with the procedure established by the Law of the Republic of Lithuania on Charity and Sponsorship;

7.3. to promote cooperation among different Christian communities in Lithuania, and international cooperation, in pursuit of the objectives specified in these Statutes;

7.4. to foster religious, ethical and cultural values in Lithuania;

7.5. to disseminate in Lithuania the tenets of the Orthodox Christian faith professed by the Religious Association.

8. In implementing the objectives specified in these Statutes, the Religious Association:

8.1. organises divine services, religious ministrations and other sacred rites to meet the religious needs of the members of its communities;

8.2. delivers public lectures and organises other public events in accordance with the procedure established by the laws of the Republic of Lithuania;

 

8.3. may establish schools of general education and other teaching and educational institutions and training centres (for example, a school of ecclesiastical music) intended to prepare the sacred clergy and cooperating lay (unordained) representatives, as well as charitable and support foundations, undertakings, media outlets and other legal persons, in accordance with the procedure established by the laws of the Republic of Lithuania;

8.4. may employ persons to carry out the activities provided for in these Statutes;

8.5. may join international organisations whose objectives and activities do not contravene the laws of the Republic of Lithuania.

9. The Religious Association may also engage in any other activities necessary to attain the objectives and tasks provided for in these Statutes, except activities prohibited by the laws of the Republic of Lithuania.

 

CHAPTER III

ADMINISTRATIVE BODIES OF THE RELIGIOUS ASSOCIATION, THEIR COMPETENCE, AND THE PROCEDURE FOR THEIR APPOINTMENT AND REMOVAL

10. The Religious Association shall have the following bodies:

10.1. the Exarch of the Religious Association (hereinafter, the “Exarch”);

10.2. the Chancellor of the Religious Association (hereinafter, the “Chancellor”);

10.3. the Council of the Religious Association (hereinafter, the “Council”);

10.4. the Assembly of representatives of the communities (parishes, monasteries, etc.) of the Religious Association (hereinafter, the “Assembly”);

10.5. the Auditor of the Religious Association (hereinafter, the “Auditor”).

11. The principal body of the Religious Association is the Exarch.

12. The Exarch is the sole governing body of the Religious Association. The Exarch shall be appointed and removed by the Ecumenical Patriarch and the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate.

13. The Exarch:

13.1. acts on behalf of the Religious Association, represents it in relations with other persons and the State, and enters into transactions on its behalf;

13.2. manages the economic and financial affairs of the Religious Association and ensures proper financial accounting;

13.3. manages the documents relating to the economic activities of the Religious Association;

13.4. establishes communities, appoints and removes their heads (parish priests, abbots, etc.), and assigns clergy to, and releases clergy from, ministry in those communities;

13.5. submits data and documents to the Register of Legal Entities;

13.6. organises the activities of the Religious Association;

13.7. may change the address of the registered office of the Religious Association;

13.8. appoints and removes the Chancellor;

13.9. convenes Assemblies and meetings of the Council.

14. The Chancellor is the representative and deputy of the Exarch, to whom the Exarch may delegate part of his powers when necessary.

15. The Chancellor:

15.1. shall be appointed or removed by decree of the Exarch;

15.2. in the event of the Exarch’s resignation, death or illness rendering him unable to perform his duties, the Ecumenical Patriarch and the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate shall appoint the Chancellor or any other clergyman of the Exarchate to serve as Patriarchal Commissioner–Vicar.

16. The Council and the Assembly are advisory bodies of the Religious Association.

17. The Assembly shall be convened at least once a year.

18. The Assembly shall be convened by the Exarch.

19. Members of the communities of the Religious Association shall be informed of the place and time of the Assembly during the divine services of those communities at least three weeks before the Assembly.

20. Each community of the Religious Association shall be represented within the Religious Association by all its ordained members and by one unordained representative elected by the members of the community.

21. The Assembly shall have a quorum if the Exarch and at least half of the representatives of the communities are present. If a convened Assembly lacks a quorum, a repeat Assembly may be convened after two weeks. The repeat Assembly shall then have a quorum irrespective of the number of participants.

22. The Exarch shall be the ex officio chair of the Assembly; at the beginning of the meeting the Assembly shall elect a secretary, and the minutes of the Assembly shall be signed by the Exarch and the secretary.

23. Decisions of the Assembly shall be adopted by a simple majority of votes.

24. The Assembly:

24.1. determines the essential directions of the religious and economic activities of the Religious Association;

24.2. proposes amendments to the Statutes of the Religious Association;

24.3. elects the Council;

24.4. elects the Auditor;

24.5. approves the annual activity report of the Religious Association and the annual report of the Auditor;

24.6. performs other functions assigned to it by these Statutes.

25. The Council shall consist of five ordained members of the Religious Association elected by open ballot at the Assembly, and the Exarch.

26. The Council shall be elected for one year, and its members may be re-elected for an unlimited number of consecutive terms.

27. The Council shall report to the Assembly every year.

28. The Exarch shall be the ex officio chair of the Council.

29. A meeting of the Council shall have a quorum if the Exarch and at least two members of the Council are present. Decisions shall be adopted by open ballot and a simple majority of votes. In the event of an equality of votes, the Exarch shall have the casting vote.

30. Meetings of the Council, convened by the Exarch, shall be held at least once every three months. The Exarch shall notify the members of the Council of the forthcoming meeting by electronic mail, at the e-mail addresses supplied by them, at least one day before the meeting. Minutes shall be taken of Council meetings and shall be signed by the Exarch and the secretary of the Council.

31. If the office of Exarch is vacant or if the Exarch is unable to perform his duties for an extended period, the duties specified in these Statutes shall be performed by a person appointed by the Ecumenical Patriarch and the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate to serve as Patriarchal Commissioner–Vicar of the Exarchate.

32. The Council:

32.1. elects for one year the secretary of the Council, who shall take the minutes of Council meetings;

32.2. appoints a finance officer, determines his or her remuneration where necessary, and supervises the proper performance of the finance officer’s duties;

32.3. performs other functions assigned to it by these Statutes.

33. The use of the funds of the Religious Association shall be supervised by the Auditor.

34. The Auditor:

34.1. audits the economic and financial activities of the Religious Association and its communities;

34.2. after the end of the financial year, audits and evaluates the economic and financial activities and financial statements of the Religious Association and its communities and submits conclusions to the Council and the Assembly;

34.3. conducts an extraordinary audit of the economic and financial activities of the Religious Association and its communities if requested by more than one third of the members of the Assembly or by the Council.

35. The Exarch and the heads of the communities must provide the Auditor with explanations and all documents necessary to conduct the audit.

 

CHAPTER IV

PROCEDURE FOR AMENDING THE STATUTES AND CHANGING THE PRINCIPAL OFFICE

36. These Statutes may be amended only by decision of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate.

37. Amendments to the Statutes may be proposed by the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate, the Assembly, the Council or the Exarch.

38. The address of the principal office of the Religious Association may be changed by decision of the Exarch, subject to the approval of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate.

 

CHAPTER V

PROCEDURE FOR ESTABLISHING COMMUNITIES OF THE RELIGIOUS ASSOCIATION, ADMITTING THEM TO THE RELIGIOUS ASSOCIATION, ADOPTING THEIR REGULATIONS OR STATUTES, AND TERMINATING THEIR ACTIVITIES

39. The members of the Religious Association are communities. The Religious Association shall have the right to establish communities (parishes, monasteries and other types of communities provided for by the canon law of the Orthodox Church). Each community of the Religious Association shall be deemed a legal person.

40. Heads of communities shall be appointed and removed by decree of the Exarch.

41. Decisions concerning the establishment, reorganisation, transfer to another religious association, or liquidation of a community shall be taken by the Exarch.

42. All communities shall be governed by these Statutes, the canon law of the Orthodox Church, decisions of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate, and their own regulations or statutes.

43. The regulations or statutes of a community may not contravene these Statutes, decisions of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate, or the canon law of the Orthodox Church.

44. The regulations of a community shall be approved and amended by decision of the Exarch.

45. Existing religious communities wishing to join the Religious Association may be admitted after signing an agreement with the Exarch. From the moment of signature, the former statutes or regulations of the community shall cease to be valid and the community shall begin to be governed by the statutes provided for in the agreement.

46. Immovable and other valuable property of the communities of the Religious Association shall be acquired and sold or transferred to third persons only with the written consent of the Exarch or a person authorised by him.

47. Upon liquidation of a community, its property and valuables shall be transferred to the Exarchate.

 

CHAPTER VI

PROCEDURE FOR THE MANAGEMENT, USE AND DISPOSAL

OF PROPERTY BELONGING TO THE RELIGIOUS ASSOCIATION

48. The Religious Association shall keep accounts, provide financial and accounting information to State institutions, and pay taxes in accordance with the national laws of the Republic of Lithuania.

49. The Religious Association may own buildings, vehicles, equipment and other property necessary for the activities provided for in these Statutes. Such property may be purchased at the expense of the Religious Association and may also be acquired by gift, inheritance or other lawful means.

50. Sources of income of the Religious Association are:

50.1. funds donated by natural and legal persons and by charitable and support foundations;

50.2. borrowed funds;

50.3. testamentary bequests made to the Religious Association;

50.4. funds donated by non-governmental organisations and international public organisations;

50.5. allocations from the profits of undertakings established by the Religious Association;

50.6. interest paid by credit institutions on deposits of the Religious Association held with them;

50.7. other lawfully received funds.

51. The funds of the Religious Association shall be used to implement the objectives and tasks provided for in these Statutes and may not be distributed in any form among members of the Religious Association, except for its clergy and persons with whom the Religious Association concludes employment contracts.
 

52. The Religious Association shall have the right to employ persons under employment contracts in accordance with the procedure established by the laws of the Republic of Lithuania.

53. The clergy of the Religious Association may be maintained from its funds in accordance with the procedure established by it, or may receive direct support from the faithful for religious ministrations.

 

CHAPTER VII

PROCEDURE FOR THE REORGANISATION AND LIQUIDATION OF THE RELIGIOUS ASSOCIATION AND FOR THE DISTRIBUTION OF PROPERTY REMAINING AFTER ITS LIQUIDATION

54. The Religious Association may be liquidated by decision of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate. It may be reorganised by decision of the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate.

55. Upon liquidation of the Religious Association, its property and funds remaining after satisfaction of all creditors’ claims and settlement with persons employed under employment contracts with the Religious Association shall be transferred to another religious association or to communities whose objectives are similar to those declared in these Statutes. If no such religious associations or communities exist, the remaining property and funds may be transferred to other non-governmental organisations or charitable and support foundations.

56. The decision concerning the organisation or organisations that shall receive the remaining property and capital of the liquidated Religious Association shall be taken by the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate. The Council shall submit to the Ecumenical Patriarchate its assessment concerning the possible recipient or recipients; however, the Ecumenical Patriarchate shall not be bound by that assessment.

These Statutes were approved by the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate on the nineteenth day of December in the year of our Lord two thousand and twenty-three (19 December 2023), and in witness and confirmation thereof we have signed this document.

 

At the Ecumenical Patriarchate, on 11 January in the year of our Lord 2024.

 

+ BARTHOLOMEW
Archbishop of Constantinople–New Rome and Ecumenical Patriarch

ΚΑΤΑΣΤΑΤΙΚΟ ΤΗΣ ΕΞΑΡΧΙΑΣ ΤΟΥ ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟΥ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟΥ ΣΤΗ ΛΙΘΟΥΑΝΙΑ

ΠΡΟΟΙΜΙΟ

Βάσει της από 21 Μαρτίου 2023 Συμφωνίας συνεργασίας μεταξύ του Οικουμενικού Πατριαρχείου Κωνσταντινουπόλεως και της Κυβερνήσεως της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, η Αγία και Ιερά Σύνοδος του Οικουμενικού Πατριαρχείου, δυνάμει της Πατριαρχικής και Συνοδικής Πράξεως ιδρύσεως της 1ης Μαΐου 2023, υπ’ αριθ. πρωτοκόλλου 314, ίδρυσε την Εξαρχία στη Λιθουανία, οι αρχές λειτουργίας της οποίας περιγράφονται στο παρόν Καταστατικό.
 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ I

ΓΕΝΙΚΕΣ ΔΙΑΤΑΞΕΙΣ

1. Η Εξαρχία του Οικουμενικού Πατριαρχείου στη Λιθουανία (εφεξής «Θρησκευτική Ένωση») είναι θρησκευτική ένωση η οποία συνενώνει τις θρησκευτικές κοινότητες που λειτουργούν στη Δημοκρατία της Λιθουανίας, ομολογούν την Ορθόδοξη χριστιανική πίστη και υπάγονται στην εκκλησιαστική δικαιοδοσία του Οικουμενικού Πατριαρχείου.

2. Η Θρησκευτική Ένωση διαθέτει σφραγίδα με την επωνυμία της και τουλάχιστον έναν λογαριασμό σε πιστωτικό ίδρυμα. ΠΕΡΙΓΡΑΦΗ ΤΗΣ ΣΦΡΑΓΙΔΑΣ: η σφραγίδα είναι κυκλική. Φέρει τις λέξεις ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟ (στην εξωτερική περιφέρεια) και ΕΞΑΡΧΙΑ ΛΙΘΟΥΑΝΙΑΣ (εντός του κύκλου). Τις δύο επιγραφές συνδέει η παράσταση στο κέντρο.

3. Για την επίτευξη των σκοπών της, η Θρησκευτική Ένωση διέπεται από τους Ιερούς Κανόνες της Μίας, Αγίας, Καθολικής και Αποστολικής Ορθοδόξου Εκκλησίας. Σε περίπτωση δυσχερειών ως προς την ερμηνευτική κατανόησή τους, απευθύνεται στο Οικουμενικό Πατριαρχείο ζητώντας την αυθεντική κανονική ερμηνεία των οικείων Ιερών Κανόνων. Διέπεται επίσης από το Σύνταγμα της Δημοκρατίας της Λιθουανίας, τον Αστικό Κώδικα, τον Νόμο περί Θρησκευτικών Κοινοτήτων και Ενώσεων, τις λοιπές νομοθετικές πράξεις και το παρόν Καταστατικό.

4. Η Θρησκευτική Ένωση είναι νομικό πρόσωπο περιορισμένης ευθύνης. Ευθύνεται για τις υποχρεώσεις της με το σύνολο της περιουσίας της, δεν ευθύνεται όμως για υποχρεώσεις που ανέλαβαν τα επιμέρους μέλη της.

5. Η Θρησκευτική Ένωση ιδρύθηκε για αόριστο χρόνο. Μόνον η Αγία και Ιερά Σύνοδος του Οικουμενικού Πατριαρχείου δικαιούται να την αναδιοργανώσει ή να τη λύσει.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ II

ΒΑΣΕΙΣ ΤΗΣ ΘΡΗΣΚΕΥΤΙΚΗΣ ΔΙΔΑΣΚΑΛΙΑΣ, ΤΟΜΕΙΣ ΔΡΑΣΤΗΡΙΟΤΗΤΑΣ

ΚΑΙ ΣΚΟΠΟΙ

6. Οι βάσεις της θρησκευτικής διδασκαλίας της Θρησκευτικής Ενώσεως είναι οι εξής:

6.1. Θεμέλιο της πίστεώς της είναι η Αγία Γραφή και η Ιερά Παράδοση της Ορθοδόξου Εκκλησίας. Ιερά Παράδοση είναι ό,τι οι ορθοδόξως πιστεύοντες και ορθώς λατρεύοντες τον Θεό μεταδίδουν μεταξύ τους και από γενεά σε γενεά με τον λόγο και το παράδειγμα της ζωής. Περιλαμβάνει το δόγμα και την ηθική διδασκαλία, τα μυστήρια και τις ιερές τελετές και εκφράζεται στην Αγία Γραφή, στις αποφάσεις των Εκκλησιαστικών Συνόδων, στην εικονογραφία, την υμνογραφία, την αγιογραφία και τα συγγράμματα των Αγίων Πατέρων.

6.2. Το σπουδαιότερο μέρος της Ιεράς Παραδόσεως είναι η Αγία Γραφή (Βίβλος), αποτελούμενη από 50 βιβλία της Παλαιάς και 27 της Καινής Διαθήκης.

6.3. Η πίστη της ανά την οικουμένη Ορθοδόξου Εκκλησίας, την οποία ομολογεί η Θρησκευτική Ένωση, ορίζεται συνοπτικά από τις επτά Οικουμενικές Συνόδους (Νίκαια 325, Κωνσταντινούπολη 381, Έφεσος 431, Χαλκηδόνα 451, Κωνσταντινούπολη 553, Κωνσταντινούπολη 680–681 και Νίκαια 787). Αναπτύχθηκε περαιτέρω στις Μεγάλες Συνόδους οικουμενικού κύρους (Κωνσταντινουπόλεως 879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 και 1638, Ιασίου 1642, Ιεροσολύμων 1672, Κωνσταντινουπόλεως 1691 και 1872 και Κρήτης 2016). Οικουμενική Σύνοδος είναι όργανο της ανά την οικουμένη Ορθοδόξου Εκκλησίας που συγκαλείται σε εξαιρετικές περιστάσεις και οι αποφάσεις του οποίου έχουν την ύψιστη αυθεντία στην ερμηνεία του δόγματος και της εκκλησιαστικής πειθαρχίας. Ως Εξαρχία του Οικουμενικού Πατριαρχείου, η Θρησκευτική Ένωση υπάγεται στην αυθεντία του Οικουμενικού Πατριαρχείου σε θέματα πίστεως, ήθους, κανονικού δικαίου και σε κάθε άλλο ζήτημα ζωής και διοικήσεως της Ορθοδόξου Εκκλησίας, όπως ρυθμίστηκε από τις ανωτέρω Οικουμενικές και λοιπές Συνόδους που συγκάλεσε ή θα συγκαλέσει ο Οικουμενικός Πατριάρχης.

6.4. Οι ανωτέρω Σύνοδοι εξέδωσαν αποφάσεις όχι μόνο περί πίστεως και ηθικής διδασκαλίας αλλά και περί εκκλησιαστικής πειθαρχίας (Ιεροί Κανόνες). Πέραν αυτών, η ανά την οικουμένη Ορθόδοξη Εκκλησία αναγνωρίζει σε θέματα εκκλησιαστικής πειθαρχίας το κύρος των Αποστολικών Κανόνων, των σημαντικότερων τοπικών Συνόδων (Καρχηδόνα 256, Άγκυρα 314, Νεοκαισάρεια 314–325, Γάγγρα 340, Αντιόχεια 341, Λαοδίκεια 342–381, Σαρδική 343, Κωνσταντινούπολη 394, Καρχηδόνα 419) και των κανονικών επιστολών των Αγίων Πατέρων (Διονυσίου Αλεξανδρείας, Γρηγορίου Θαυματουργού, Πέτρου Αλεξανδρείας κ.ά.). Ως Εξαρχία του Οικουμενικού Πατριαρχείου, η Θρησκευτική Ένωση διέπεται επίσης από τις αποφάσεις των τοπικών Συνόδων του Οικουμενικού Πατριαρχείου και υπάγεται στην αυθεντία της Αγίας και Ιεράς Συνόδου του σε θέματα εκκλησιαστικής πειθαρχίας.

6.5. Οι Ορθόδοξοι χριστιανοί πιστεύουν σε έναν Θεό, την Παναγία Τριάδα (Πατέρα, Υιό και Άγιο Πνεύμα), και ότι ένα Πρόσωπο της Παναγίας Τριάδος, ο Υιός του Θεού Ιησούς Χριστός, έγινε για χάρη μας άνθρωπος ώστε να μας σώσει, ενώνοντας σε ένα Πρόσωπο δύο φύσεις, θεία και ανθρώπινη· ότι σταυρώθηκε, πέθανε και ετάφη, αναστήθηκε και θα επιστρέψει κατά τους εσχάτους χρόνους· και ότι στη θεία λατρεία πρέπει να χρησιμοποιούνται οι ιερές εικόνες. Στην ηθική ζωή οι πιστοί καλούνται να ακολουθούν τη διδασκαλία και το παράδειγμα του Ιησού Χριστού και των Αγίων της Εκκλησίας μας.

7. Τομείς δραστηριότητας και σκοποί:

7.1. η ικανοποίηση των θρησκευτικών αναγκών των μελών των κοινοτήτων και η διδασκαλία των βάσεων της πνευματικής ζωής της Ορθοδόξου Εκκλησίας·

7.2. η λήψη ενισχύσεων και η παροχή φιλανθρωπίας και υποστηρίξεως κατά τη διαδικασία του Νόμου της Δημοκρατίας της Λιθουανίας περί Φιλανθρωπίας και Υποστηρίξεως·

7.3. η προώθηση συνεργασίας μεταξύ των διαφόρων χριστιανικών κοινοτήτων στη Λιθουανία και διεθνούς συνεργασίας για την επίτευξη των σκοπών του παρόντος·

7.4. η καλλιέργεια θρησκευτικών, ηθικών και πολιτιστικών αξιών στη Λιθουανία·

7.5. η διάδοση στη Λιθουανία των αρχών της Ορθοδόξου χριστιανικής πίστεως της Θρησκευτικής Ενώσεως.

8. Προς υλοποίηση των σκοπών του παρόντος, η Θρησκευτική Ένωση:

8.1. οργανώνει ιερές ακολουθίες, ιεροπραξίες και άλλες ιερές τελετές για τις θρησκευτικές ανάγκες των μελών των κοινοτήτων της·

8.2. πραγματοποιεί δημόσιες διαλέξεις και άλλες δημόσιες εκδηλώσεις κατά τη διαδικασία που ορίζει η νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας·

 

8.3. δύναται να ιδρύει σχολεία γενικής παιδείας και άλλα διδακτικά και εκπαιδευτικά ιδρύματα και κέντρα καταρτίσεως (π.χ. σχολή εκκλησιαστικής μουσικής), προορισμένα για την κατάρτιση του ιερού κλήρου και συνεργαζόμενων λαϊκών (μη χειροτονημένων) στελεχών, καθώς και φιλανθρωπικά και υποστηρικτικά ιδρύματα, επιχειρήσεις, μέσα ενημερώσεως και άλλα νομικά πρόσωπα κατά τη νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας·

8.4. δύναται να προσλαμβάνει πρόσωπα για τις προβλεπόμενες δραστηριότητες·

8.5. δύναται να προσχωρεί σε διεθνείς οργανισμούς των οποίων οι σκοποί και οι δραστηριότητες δεν παραβιάζουν τη νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας.

9. Δύναται επίσης να ασκεί κάθε άλλη δραστηριότητα αναγκαία για την επίτευξη των σκοπών και έργων του παρόντος, εκτός από όσες απαγορεύονται από τη νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ III

ΔΙΟΙΚΗΤΙΚΑ ΟΡΓΑΝΑ, ΑΡΜΟΔΙΟΤΗΤΕΣ ΚΑΙ ΔΙΑΔΙΚΑΣΙΑ ΔΙΟΡΙΣΜΟΥ ΚΑΙ ΠΑΥΣΕΩΣ ΤΟΥΣ

10. Η Θρησκευτική Ένωση έχει τα ακόλουθα όργανα:

10.1. τον Έξαρχο (εφεξής «Έξαρχος»)·

10.2. τον Καγκελλάριο (εφεξής «Καγκελλάριος»)·

10.3. το Συμβούλιο (εφεξής «Συμβούλιο»)·

10.4. τη Συνέλευση εκπροσώπων των κοινοτήτων (ενοριών, μονών κ.λπ.) (εφεξής «Συνέλευση»)·

10.5. τον Ελεγκτή (εφεξής «Ελεγκτής»).

11. Κύριο όργανο είναι ο Έξαρχος.

12. Ο Έξαρχος είναι το μονοπρόσωπο διοικητικό όργανο. Διορίζεται και παύεται από τον Οικουμενικό Πατριάρχη και την Αγία και Ιερά Σύνοδο του Οικουμενικού Πατριαρχείου.

13. Ο Έξαρχος:

13.1. ενεργεί στο όνομα και εκπροσωπεί τη Θρησκευτική Ένωση έναντι άλλων προσώπων και του Κράτους και συνάπτει συναλλαγές στο όνομά της·

13.2. διαχειρίζεται τις οικονομικές και χρηματοοικονομικές υποθέσεις και εξασφαλίζει την ορθή τήρηση λογιστικών βιβλίων·

13.3. διαχειρίζεται τα έγγραφα οικονομικής δραστηριότητας·

13.4. ιδρύει κοινότητες, διορίζει και παύει τους προϊσταμένους τους (εφημερίους, ηγουμένους κ.λπ.) και τοποθετεί ή αποδεσμεύει κληρικούς από τη διακονία σε αυτές·

13.5. υποβάλλει στοιχεία και έγγραφα στο Μητρώο Νομικών Προσώπων·

13.6. οργανώνει τις δραστηριότητες·

13.7. δύναται να αλλάζει τη διεύθυνση της καταστατικής έδρας·

13.8. διορίζει και παύει τον Καγκελλάριο·

13.9. συγκαλεί τη Συνέλευση και τις συνεδριάσεις του Συμβουλίου.

14. Ο Καγκελλάριος είναι εκπρόσωπος και αναπληρωτής του Εξάρχου, στον οποίο ο Έξαρχος δύναται, όταν απαιτείται, να μεταβιβάζει μέρος των αρμοδιοτήτων του.

15. Ο Καγκελλάριος:

15.1. διορίζεται ή παύεται με διάταγμα του Εξάρχου·

15.2. σε περίπτωση παραιτήσεως, θανάτου ή ασθενείας του Εξάρχου που τον καθιστά ανίκανο να ασκήσει τα καθήκοντά του, ο Οικουμενικός Πατριάρχης και η Αγία και Ιερά Σύνοδος διορίζουν τον Καγκελλάριο ή άλλον κληρικό της Εξαρχίας ως Πατριαρχικό Επίτροπο–Βικάριο.

16. Το Συμβούλιο και η Συνέλευση είναι γνωμοδοτικά όργανα.

17. Η Συνέλευση συγκαλείται τουλάχιστον άπαξ ετησίως.

18. Τη Συνέλευση συγκαλεί ο Έξαρχος.

19. Τα μέλη των κοινοτήτων ενημερώνονται για τον τόπο και χρόνο της Συνελεύσεως κατά τις ακολουθίες των κοινοτήτων, τουλάχιστον τρεις εβδομάδες πριν.

20. Κάθε κοινότητα εκπροσωπείται από όλα τα χειροτονημένα μέλη της και έναν μη χειροτονημένο εκπρόσωπο εκλεγμένο από τα μέλη της.

21. Η Συνέλευση έχει απαρτία εφόσον παρίστανται ο Έξαρχος και τουλάχιστον οι μισοί εκπρόσωποι των κοινοτήτων. Ελλείψει απαρτίας, δύναται να συγκληθεί επαναληπτική Συνέλευση μετά δύο εβδομάδες, η οποία έχει απαρτία ανεξαρτήτως αριθμού συμμετεχόντων.

22. Πρόεδρος της Συνελεύσεως είναι αυτοδικαίως ο Έξαρχος· κατά την έναρξη εκλέγεται γραμματέας και τα πρακτικά υπογράφονται από τον Έξαρχο και τον γραμματέα.

23. Οι αποφάσεις λαμβάνονται με απλή πλειοψηφία.

24. Η Συνέλευση:

24.1. καθορίζει τις βασικές κατευθύνσεις της θρησκευτικής και οικονομικής δραστηριότητας·

24.2. προτείνει τροποποιήσεις του Καταστατικού·

24.3. εκλέγει το Συμβούλιο·

24.4. εκλέγει τον Ελεγκτή·

24.5. εγκρίνει την ετήσια έκθεση δραστηριότητας και την έκθεση του Ελεγκτή·

24.6. ασκεί τις λοιπές λειτουργίες που της ανατίθενται από το παρόν.

25. Το Συμβούλιο αποτελείται από πέντε χειροτονημένα μέλη εκλεγόμενα με φανερή ψηφοφορία από τη Συνέλευση και τον Έξαρχο.

26. Εκλέγεται για ένα έτος και τα μέλη του δύνανται να επανεκλέγονται για απεριόριστο αριθμό διαδοχικών θητειών.

27. Το Συμβούλιο λογοδοτεί ετησίως στη Συνέλευση.

28. Πρόεδρος του Συμβουλίου είναι αυτοδικαίως ο Έξαρχος.

29. Η συνεδρίαση έχει απαρτία εφόσον παρίστανται ο Έξαρχος και τουλάχιστον δύο μέλη. Οι αποφάσεις λαμβάνονται με φανερή ψηφοφορία και απλή πλειοψηφία. Σε ισοψηφία υπερισχύει η ψήφος του Εξάρχου.

30. Οι συνεδριάσεις, συγκαλούμενες από τον Έξαρχο, πραγματοποιούνται τουλάχιστον ανά τρίμηνο. Ο Έξαρχος ειδοποιεί τα μέλη με ηλεκτρονικό ταχυδρομείο στις δηλωθείσες διευθύνσεις τουλάχιστον μία ημέρα πριν. Τηρούνται πρακτικά, υπογραφόμενα από τον Έξαρχο και τον γραμματέα του Συμβουλίου.

31. Εάν η θέση του Εξάρχου είναι κενή ή αυτός αδυνατεί επί μακρόν να ασκήσει τα καθήκοντά του, τα καθήκοντα του παρόντος ασκεί πρόσωπο διορισμένο από τον Οικουμενικό Πατριάρχη και την Αγία και Ιερά Σύνοδο ως Πατριαρχικός Επίτροπος–Βικάριος της Εξαρχίας.

32. Το Συμβούλιο:

32.1. εκλέγει για ένα έτος γραμματέα, ο οποίος τηρεί τα πρακτικά·

32.2. διορίζει οικονομικό υπεύθυνο, καθορίζει εφόσον απαιτείται την αμοιβή του και εποπτεύει την προσήκουσα άσκηση των καθηκόντων του·

32.3. ασκεί τις λοιπές λειτουργίες του παρόντος.

33. Τη χρήση των πόρων ελέγχει ο Ελεγκτής.

34. Ο Ελεγκτής:

34.1. ελέγχει την οικονομική και χρηματοοικονομική δραστηριότητα της Θρησκευτικής Ενώσεως και των κοινοτήτων της·

34.2. μετά το τέλος του οικονομικού έτους ελέγχει και αξιολογεί τις οικονομικές και χρηματοοικονομικές δραστηριότητες και καταστάσεις και υποβάλλει τα πορίσματά του στο Συμβούλιο και τη Συνέλευση·

34.3. διενεργεί έκτακτο έλεγχο εφόσον το ζητήσει άνω του ενός τρίτου των μελών της Συνελεύσεως ή το Συμβούλιο.

35. Ο Έξαρχος και οι προϊστάμενοι των κοινοτήτων υποχρεούνται να παρέχουν στον Ελεγκτή εξηγήσεις και όλα τα αναγκαία έγγραφα.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ IV

ΔΙΑΔΙΚΑΣΙΑ ΤΡΟΠΟΠΟΙΗΣΕΩΣ ΤΟΥ ΚΑΤΑΣΤΑΤΙΚΟΥ ΚΑΙ ΑΛΛΑΓΗΣ ΤΗΣ ΚΥΡΙΑΣ ΕΔΡΑΣ

36. Το Καταστατικό τροποποιείται μόνο με απόφαση της Αγίας και Ιεράς Συνόδου του Οικουμενικού Πατριαρχείου.

37. Τροποποιήσεις δύνανται να προτείνουν η Αγία και Ιερά Σύνοδος, η Συνέλευση, το Συμβούλιο ή ο Έξαρχος.

38. Η διεύθυνση της κύριας έδρας δύναται να αλλάξει με απόφαση του Εξάρχου, κατόπιν εγκρίσεως της Αγίας και Ιεράς Συνόδου.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ V

ΔΙΑΔΙΚΑΣΙΑ ΙΔΡΥΣΕΩΣ ΚΟΙΝΟΤΗΤΩΝ, ΕΝΤΑΞΕΩΣ ΤΟΥΣ, ΕΓΚΡΙΣΕΩΣ ΤΩΝ ΚΑΝΟΝΙΣΜΩΝ Ή ΚΑΤΑΣΤΑΤΙΚΩΝ ΤΟΥΣ ΚΑΙ ΠΑΥΣΕΩΣ ΤΗΣ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑΣ ΤΟΥΣ

39. Μέλη της Θρησκευτικής Ενώσεως είναι οι κοινότητες. Η Θρησκευτική Ένωση δικαιούται να ιδρύει κοινότητες (ενορίες, μονές και άλλους τύπους κοινοτήτων προβλεπόμενους από το κανονικό δίκαιο της Ορθοδόξου Εκκλησίας). Κάθε κοινότητα θεωρείται νομικό πρόσωπο.

40. Οι προϊστάμενοι των κοινοτήτων διορίζονται και παύονται με διάταγμα του Εξάρχου.

41. Την απόφαση περί ιδρύσεως, αναδιοργανώσεως, μεταβιβάσεως σε άλλη θρησκευτική ένωση ή λύσεως κοινότητας λαμβάνει ο Έξαρχος.

42. Όλες οι κοινότητες διέπονται από το παρόν, το κανονικό δίκαιο της Ορθοδόξου Εκκλησίας, τις αποφάσεις της Αγίας και Ιεράς Συνόδου και τους δικούς τους κανονισμούς ή καταστατικά.

43. Οι κανονισμοί ή τα καταστατικά κοινότητας δεν δύνανται να αντίκεινται στο παρόν, στις αποφάσεις της Αγίας και Ιεράς Συνόδου ή στο κανονικό δίκαιο.

44. Ο κανονισμός κοινότητας εγκρίνεται και τροποποιείται με απόφαση του Εξάρχου.

45. Υφιστάμενες θρησκευτικές κοινότητες που επιθυμούν να ενταχθούν δύνανται να γίνουν δεκτές κατόπιν υπογραφής συμφωνίας με τον Έξαρχο. Από την υπογραφή, τα προηγούμενα καταστατικά ή κανονισμοί παύουν να ισχύουν και η κοινότητα διέπεται από το καταστατικό που προβλέπει η συμφωνία.

46. Η ακίνητη και άλλη πολύτιμη περιουσία των κοινοτήτων αποκτάται, πωλείται ή μεταβιβάζεται σε τρίτους μόνο με έγγραφη συγκατάθεση του Εξάρχου ή εξουσιοδοτημένου από αυτόν προσώπου.

47. Μετά τη λύση κοινότητας, η περιουσία και τα τιμαλφή της μεταβιβάζονται στην Εξαρχία.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ VI

ΔΙΑΔΙΚΑΣΙΑ ΔΙΑΧΕΙΡΙΣΕΩΣ, ΧΡΗΣΕΩΣ ΚΑΙ ΔΙΑΘΕΣΕΩΣ

ΤΗΣ ΠΕΡΙΟΥΣΙΑΣ ΤΗΣ ΘΡΗΣΚΕΥΤΙΚΗΣ ΕΝΩΣΕΩΣ

48. Η Θρησκευτική Ένωση τηρεί λογιστικά βιβλία, παρέχει χρηματοοικονομικές και λογιστικές πληροφορίες στις κρατικές αρχές και καταβάλλει φόρους κατά την εθνική νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας.

49. Δύναται να έχει στην κυριότητά της κτίρια, οχήματα, εξοπλισμό και άλλη περιουσία αναγκαία για τις δραστηριότητες του παρόντος. Αυτή δύναται να αγοράζεται με δαπάνη της ή να αποκτάται με δωρεά, κληρονομία ή άλλο νόμιμο τρόπο.

50. Πηγές εσόδων:

50.1. δωρεές φυσικών και νομικών προσώπων και φιλανθρωπικών και υποστηρικτικών ιδρυμάτων·

50.2. δανειακά κεφάλαια·

50.3. κληροδοτήματα υπέρ της Θρησκευτικής Ενώσεως·

50.4. δωρεές μη κυβερνητικών και διεθνών κοινωνικών οργανώσεων·

50.5. αποδόσεις από τα κέρδη ιδρυθεισών επιχειρήσεων·

50.6. τόκοι πιστωτικών ιδρυμάτων επί καταθέσεών της·

50.7. άλλα νομίμως αποκτηθέντα κεφάλαια.

51. Οι πόροι χρησιμοποιούνται για τους σκοπούς και τα έργα του παρόντος και δεν δύνανται να διανέμονται καθ’ οιονδήποτε τρόπο στα μέλη, εξαιρουμένων των κληρικών και των προσώπων με τα οποία συνάπτονται συμβάσεις εργασίας.
 

52. Η Θρησκευτική Ένωση δικαιούται να προσλαμβάνει πρόσωπα με σύμβαση εργασίας κατά τη νομοθεσία της Δημοκρατίας της Λιθουανίας.

53. Οι κληρικοί δύνανται να συντηρούνται από τους πόρους της κατά τη διαδικασία που αυτή καθορίζει ή να λαμβάνουν άμεση υποστήριξη από τους πιστούς για θρησκευτικές ιεροπραξίες.

 

ΚΕΦΑΛΑΙΟ VII

ΔΙΑΔΙΚΑΣΙΑ ΑΝΑΔΙΟΡΓΑΝΩΣΕΩΣ, ΛΥΣΕΩΣ ΚΑΙ ΔΙΑΝΟΜΗΣ ΤΗΣ ΠΕΡΙΟΥΣΙΑΣ ΠΟΥ ΑΠΟΜΕΝΕΙ ΜΕΤΑ ΤΗ ΛΥΣΗ

54. Η Θρησκευτική Ένωση δύναται να λυθεί με απόφαση της Αγίας και Ιεράς Συνόδου του Οικουμενικού Πατριαρχείου. Δύναται να αναδιοργανωθεί με απόφαση της ίδιας Συνόδου.

55. Μετά τη λύση, η περιουσία και τα κεφάλαια που απομένουν αφού ικανοποιηθούν όλοι οι πιστωτές και εξοφληθούν τα πρόσωπα που εργάζονταν βάσει συμβάσεων εργασίας μεταβιβάζονται σε άλλη θρησκευτική ένωση ή κοινότητες με σκοπούς συναφείς προς εκείνους του παρόντος. Εάν δεν υπάρχουν τέτοιες ενώσεις ή κοινότητες, η εναπομένουσα περιουσία και τα κεφάλαια δύνανται να μεταβιβασθούν σε άλλες μη κυβερνητικές οργανώσεις ή φιλανθρωπικά και υποστηρικτικά ιδρύματα.

56. Την απόφαση περί του οργανισμού ή των οργανισμών που θα λάβουν την εναπομένουσα περιουσία και το κεφάλαιο λαμβάνει η Αγία και Ιερά Σύνοδος του Οικουμενικού Πατριαρχείου. Το Συμβούλιο υποβάλλει στο Οικουμενικό Πατριαρχείο την εκτίμησή του για τον πιθανό ή τους πιθανούς αποδέκτες, χωρίς όμως το Οικουμενικό Πατριαρχείο να δεσμεύεται από αυτήν.

Το παρόν Καταστατικό εγκρίθηκε από την Αγία και Ιερά Σύνοδο του Οικουμενικού Πατριαρχείου τη δεκάτη ενάτη Δεκεμβρίου του έτους του Κυρίου μας δύο χιλιάδες είκοσι τρία (19-12-2023), σε μαρτυρία δε και επιβεβαίωση τούτου υπογράψαμε το παρόν έγγραφο.

 

Εν τοις Πατριαρχείοις, την 11η Ιανουαρίου του σωτηρίου έτους 2024.

 

+ ΒΑΡΘΟΛΟΜΑΙΟΣ
Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως–Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης

СТАТУТ ЕКЗАРХАТУ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В ЛИТВІ

ПРЕАМБУЛА

На підставі Угоди про співпрацю між Вселенським Константинопольським Патріархатом (Екуменічним Константинопольським Патріархатом) і Урядом Литовської Республіки від 21 березня 2023 року Священний Синод Вселенського Патріархату, керуючись Патріаршим і Синодальним декретом про заснування від 1 травня 2023 року, зареєстрованим за протокольним номером 314, заснував Екзархат у Литві, засади діяльності якого визначено цим Статутом.
 

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Екзархат Вселенського Патріархату в Литві (далі — Об’єднання) є релігійним об’єднанням, що об’єднує релігійні громади, які діють у Литовській Республіці, сповідують православну християнську віру та підпорядковуються церковній владі Вселенського Патріархату.

2. Об’єднання має печатку зі своєю назвою та щонайменше один рахунок у кредитній установі. ОПИС ПЕЧАТКИ: печатка кругла. На ній містяться слова «ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ» (по зовнішньому краю кола) і «ЛИТОВСЬКИЙ ЕКЗАРХАТ» (усередині кола). Обидва написи поєднує зображення, розташоване посередині.

3. Для досягнення своїх цілей Об’єднання керується священними канонами єдиної, святої, соборної й апостольської Православної Церкви; у разі виникнення труднощів щодо герменевтичного розуміння їхнього змісту Об’єднання звертається до Вселенського Патріархату з проханням надати автентичне канонічне тлумачення відповідних священних канонів. Водночас Об’єднання керується Конституцією Литовської Республіки, Цивільним кодексом Литовської Республіки, Законом Литовської Республіки про релігійні громади та об’єднання, іншими нормативно-правовими актами і цим Статутом.

4. Об’єднання є юридичною особою з обмеженою цивільною відповідальністю. За своїми зобов’язаннями Об’єднання відповідає всім належним йому майном, але не відповідає за зобов’язання, взяті на себе окремими його членами.

5. Об’єднання засновано на невизначений строк. Право реорганізувати або ліквідувати його має лише Священний Синод Вселенського Патріархату.

 

РОЗДІЛ II

ОСНОВИ РЕЛІГІЙНОГО ВЧЕННЯ, НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ЦІЛІ

6. Основи релігійного вчення Об’єднання є такими:

6.1. Основою віри Об’єднання є Святе Письмо і Священне Передання Православної Церкви. Священне Передання — це те, що православні вірні, які належно поклоняються Богові, передають одне одному та з покоління в покоління словом і прикладом життя. Священне Передання охоплює віровчення і моральне вчення, таїнства і священнодійства та виражене у Святому Письмі, постановах церковних соборів, іконографії, гімнографії, агіографії і творах Святих Отців.

6.2. Найважливішою частиною Священного Передання є Святе Письмо (Біблія), що складається з 50 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту.

6.3. Віру Вселенської Православної Церкви, яку сповідує Об’єднання, стисло визначили її сім Вселенських Соборів (325 року в Нікеї, 381 року в Константинополі, 431 року в Ефесі, 451 року в Халкідоні, 553 року знову в Константинополі, 680–681 років у Константинополі та 787 року в Нікеї). Докладніше її було роз’яснено на Великих Соборах Церкви, постанови яких мають вселенське значення (на соборах 879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 і 1638 років у Константинополі, 1642 року в Яссах, 1672 року в Єрусалимі, 1691 і 1872 років у Константинополі та 2016 року на Криті). Вселенський Собор є органом Вселенської Православної Церкви, який скликається за особливих обставин і рішення якого мають найвищий авторитет у тлумаченні віровчення та церковної дисципліни. Як Екзархат Вселенського Патріархату, Об’єднання підпорядковується авторитету Вселенського Патріархату в питаннях віри, моралі, канонічного права та в усіх інших питаннях, пов’язаних із життям і управлінням Православної Церкви, відповідно до постанов згаданих Вселенських та інших церковних соборів, скликаних або таких, що будуть скликані Вселенським Патріархом.

6.4. На згаданих церковних соборах було ухвалено постанови не лише з питань віри й морального вчення, а й щодо церковної дисципліни (священні канони). Крім канонів, ухвалених на цих соборах, Вселенська Православна Церква також визнає авторитет Апостольських правил, канонів найважливіших Помісних Соборів (256 року в Карфагені, 314 року в Анкірі, 314–325 років у Неокесарії, 340 року в Гангрі, 341 року в Антіохії, 342–381 років у Лаодикії, 343 року в Сардиці, 394 року в Константинополі, 419 року в Карфагені), а також канонічних послань Святих Отців (Діонісія Александрійського, Григорія Чудотворця, Петра Александрійського та інших) у питаннях церковної дисципліни. Як Екзархат Вселенського Патріархату, Об’єднання також керується рішеннями Помісних Соборів Вселенського Патріархату й підпорядковується авторитету Священного Синоду Вселенського Патріархату в питаннях церковної дисципліни.

6.5. Православні християни вірують в єдиного Бога — Пресвяту Тройцю (Отця, Сина і Святого Духа), а також у те, що одна Особа Пресвятої Тройці — Син Божий Ісус Христос — заради нас став людиною, щоб спасти нас, поєднавши в одній Особі дві природи — божественну і людську; був розп’ятий, помер і був похований, воскрес і знову прийде наприкінці часів; а також у те, що у богослужінні належить використовувати святі ікони. У моральному житті вірні покликані наслідувати вчення і приклад Ісуса Христа та святих нашої Церкви.

7. Напрями діяльності та цілі Об’єднання:

7.1. задовольняти релігійні потреби членів своїх громад, навчати їх основ духовного життя Православної Церкви;

7.2. отримувати пожертви й підтримку, надавати благодійну допомогу та підтримку в порядку, встановленому Законом Литовської Республіки про благодійність і підтримку;

7.3. сприяти співпраці між різними християнськими громадами в Литві та міжнародній співпраці задля досягнення цілей, зазначених у цьому Статуті;

7.4. плекати релігійні, етичні та культурні цінності в Литві;

7.5. поширювати в Литві засади віри православного християнського Об’єднання.

8. Для здійснення визначених цим Статутом цілей Об’єднання:

8.1. організовує богослужіння, треби та інші священнодійства для задоволення релігійних потреб членів своїх громад;

8.2. проводить публічні лекції та організовує інші публічні заходи в порядку, встановленому законодавством Литовської Республіки;

 

8.3. може засновувати загальноосвітні школи та інші навчальні й освітні заклади, навчальні центри (наприклад, школу церковної музики), призначені для підготовки священнослужителів і світських (не висвячених) співпрацівників, благодійні та доброчинні фонди, підприємства, засоби масової інформації та інші юридичні особи в порядку, встановленому законодавством Литовської Республіки;

8.4. може наймати осіб для здійснення діяльності, передбаченої цим Статутом;

8.5. може вступати до міжнародних організацій, цілі та діяльність яких не суперечать нормативно-правовим актам Литовської Республіки.

9. Об’єднання може здійснювати й іншу діяльність, необхідну для досягнення цілей і виконання завдань, передбачених цим Статутом, за винятком діяльності, забороненої законодавством Литовської Республіки.

 

РОЗДІЛ III

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄДНАННЯ, ЇХНЯ КОМПЕТЕНЦІЯ, ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВІДКЛИКАННЯ

10. Об’єднання має такі органи:

10.1. Екзарх Об’єднання (далі — Екзарх);

10.2. Канцлер Об’єднання (далі — Канцлер);

10.3. Рада Об’єднання (далі — Рада);

10.4. Збори представників громад Об’єднання (парафій, монастирів тощо) (далі — Збори);

10.5. Аудитор Об’єднання (далі — Аудитор).

11. Головним органом Об’єднання є Екзарх.

12. Екзарх є одноосібним органом управління Об’єднання. Екзарха призначають і звільняють Вселенський Патріарх та Священний Синод Вселенського Патріархату.

13. Екзарх:

13.1. діє від імені Об’єднання, представляє Об’єднання у відносинах з іншими особами та державою, укладає правочини від імені Об’єднання;

13.2. провадить господарські та фінансові справи Об’єднання, забезпечує належне ведення бухгалтерського обліку;

13.3. веде документацію господарської діяльності Об’єднання;

13.4. засновує громади, призначає і звільняє їхніх настоятелів (парохів, ігуменів тощо), призначає священнослужителів на служіння в цих громадах і звільняє їх;

13.5. подає дані й документи до Реєстру юридичних осіб;

13.6. організовує діяльність Об’єднання;

13.7. може змінювати адресу зареєстрованого місцезнаходження Об’єднання;

13.8. призначає на посаду та звільняє Канцлера;

13.9. скликає Збори і засідання Ради.

14. Канцлер є представником і заступником Екзарха, якому Екзарх за потреби може делегувати частину своїх повноважень.

15. Канцлер:

15.1. призначається на посаду або звільняється указом Екзарха;

15.2. у разі відставки, смерті або хвороби Екзарха, внаслідок якої він більше не може виконувати свої обов’язки, Вселенський Патріарх і Священний Синод Вселенського Патріархату призначають Канцлера або будь-якого іншого священнослужителя Екзархату виконувати обов’язки Патріаршого уповноваженого — вікарія.

16. Рада і Збори є дорадчими органами Об’єднання.

17. Збори скликаються не рідше ніж один раз на рік.

18. Збори скликає Екзарх.

19. Членів громад Об’єднання повідомляють про місце і час проведення Зборів під час богослужінь у громадах Об’єднання не пізніше ніж за три тижні до Зборів.

20. Кожну громаду Об’єднання представляють усі її висвячені члени та один обраний членами громади невисвячений представник.

21. Збори є правомочними, якщо в них беруть участь Екзарх і не менше половини представників громад. Якщо скликані Збори не мають кворуму, повторні Збори можуть бути скликані через два тижні. У такому разі Збори є правомочними незалежно від кількості учасників.

22. Головою Зборів за посадою є Екзарх; на початку засідання Збори обирають секретаря, а протокол Зборів підписують Екзарх і секретар.

23. Рішення Зборів ухвалюються простою більшістю голосів;

24. Збори:

24.1. визначають основні напрями релігійної та господарської діяльності Об’єднання;

24.2. пропонують зміни до Статуту Об’єднання;

24.3. обирають Раду;

24.4. обирають Аудитора;

24.5. затверджують річний звіт про діяльність Об’єднання та звіт Аудитора;

24.6. виконують інші функції, покладені на них цим Статутом.

25. До складу Ради входять п’ять висвячених членів Об’єднання, обраних відкритим голосуванням Зборів, та Екзарх.

26. Раду обирають строком на один рік, а її членів може бути переобрано на необмежену кількість послідовних строків.

27. Рада щороку звітує перед Зборами.

28. Головою Ради за посадою є Екзарх.

29. Засідання Ради є правомочним, якщо в ньому беруть участь Екзарх і щонайменше два члени Ради. Рішення ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів голос Екзарха є вирішальним.

30. Засідання Ради, які скликає Екзарх, проводяться не рідше ніж один раз на три місяці. Екзарх повідомляє членів Ради про майбутнє засідання електронною поштою на вказані ними адреси не пізніше ніж за один день до засідання. Засідання Ради протоколюються, а протоколи підписують Екзарх і секретар Ради.

31. Якщо посада Екзарха є вакантною або він упродовж тривалого часу не може виконувати свої обов’язки, передбачені цим Статутом обов’язки виконує особа, призначена Вселенським Патріархом і Священним Синодом Вселенського Патріархату виконувати обов’язки Патріаршого уповноваженого — вікарія Екзархату.

32. Рада:

32.1. обирає строком на один рік секретаря Ради, який веде протоколи засідань Ради;

32.2. призначає фінансиста, за потреби встановлює розмір його винагороди та здійснює нагляд за належним виконанням ним своїх обов’язків;

32.3. виконує інші функції, покладені на неї цим Статутом.

33. Використання коштів Об’єднання контролює Аудитор.

34. Аудитор:

34.1. перевіряє господарську і фінансову діяльність Об’єднання та його громад;

34.2. після закінчення фінансового року перевіряє господарську і фінансову діяльність та фінансову звітність Об’єднання і його громад, оцінює їх і подає свої висновки Раді та Зборам;

34.3. проводить позапланову перевірку господарської і фінансової діяльності Об’єднання та його громад, якщо цього вимагає понад третина членів Зборів або Рада;

35. Екзарх і керівники громад зобов’язані надати Аудиторові пояснення та всі документи, необхідні для проведення перевірки.

 

РОЗДІЛ IV

ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТУТУ ТА ЗМІНИ ОСНОВНОГО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

36. Статут Об’єднання може бути змінено лише рішенням Священного Синоду Вселенського Патріархату.

37. Зміни до Статуту можуть пропонувати Священний Синод Вселенського Патріархату, Збори Об’єднання, Рада або Екзарх.

38. Адресу основного місцезнаходження Об’єднання може бути змінено рішенням Екзарха за згодою Священного Синоду Вселенського Патріархату.

 

РОЗДІЛ V

ПОРЯДОК ЗАСНУВАННЯ ГРОМАД ОБ’ЄДНАННЯ, ПРИЙНЯТТЯ ДО ОБ’ЄДНАННЯ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЇХНІХ ПОЛОЖЕНЬ АБО СТАТУТІВ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

39. Членами Об’єднання є громади. Об’єднання має право засновувати громади (парафії, монастирі та громади інших типів, передбачених канонічним правом Православної Церкви). Кожна громада Об’єднання є юридичною особою.

40. Керівників громад призначають і звільняють указом Екзарха.

41. Рішення про заснування, реорганізацію, передання іншому Об’єднанню або ліквідацію громади ухвалює Екзарх.

42. Усі громади керуються цим Статутом, канонічним правом Православної Церкви, рішеннями Священного Синоду Вселенського Патріархату та власними положеннями або статутами.

43. Положення або статути громади не можуть суперечити Статуту Об’єднання, рішенням Священного Синоду Вселенського Патріархату та канонічному праву Православної Церкви.

44. Положення громади затверджує та змінює своїм рішенням Екзарх.

45. Чинні релігійні громади, які бажають приєднатися до Об’єднання, можуть бути прийняті після підписання договору з Екзархом. З моменту підписання попередні статути або положення громади втрачають чинність, а громада починає керуватися статутом, передбаченим договором.

46. Нерухоме та інше цінне майно громад Об’єднання придбавається, продається або передається третім особам лише за письмовою згодою Екзарха або уповноваженої ним особи.

47. У разі ліквідації громади її майно та цінності передаються Екзархату.

 

РОЗДІЛ VI

ПОРЯДОК УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ, ЩО НАЛЕЖИТЬ ОБ’ЄДНАННЮ,

ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ НИМ

48. Об’єднання веде бухгалтерський облік, подає фінансову та бухгалтерську інформацію державним органам і сплачує податки в порядку, встановленому національним законодавством Литовської Республіки.

49. На праві власності Об’єднанню можуть належати будівлі, транспортні засоби, обладнання та інше майно, необхідне для діяльності, передбаченої цим Статутом. Таке майно може бути придбане коштом Об’єднання, а також отримане як дарунок, у спадщину або в інший законний спосіб.

50. Джерелами доходів Об’єднання є:

50.1. кошти, подаровані (пожертвувані) фізичними та юридичними особами, благодійними і доброчинними фондами;

50.2. кошти позикового капіталу;

50.3. спадщина, заповідана Об’єднанню;

50.4. кошти, подаровані (пожертвувані) неурядовими організаціями та міжнародними громадськими організаціями;

50.5. відрахування від прибутку заснованих підприємств;

50.6. відсотки, що сплачуються кредитними установами за розміщеними в них депозитами Об’єднання;

50.7. інші кошти, отримані законним шляхом.

51. Кошти Об’єднання використовуються для досягнення цілей і виконання завдань, передбачених цим Статутом, і не можуть у жодній формі розподілятися між членами Об’єднання, за винятком священнослужителів Об’єднання та осіб, з якими Об’єднання укладає трудові договори.
 

52. Об’єднання має право приймати на роботу осіб, з якими укладаються трудові договори, у порядку, встановленому законодавством Литовської Республіки.

53. Священнослужителі Об’єднання можуть утримуватися коштом Об’єднання відповідно до встановленого ним порядку або отримувати безпосередню підтримку від вірних за релігійні треби.

 

РОЗДІЛ VII

ПОРЯДОК РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ОБ’ЄДНАННЯ І РОЗПОДІЛУ МАЙНА, ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ ПІСЛЯ ЙОГО ЛІКВІДАЦІЇ

54. Об’єднання може бути ліквідоване рішенням Священного Синоду Вселенського Патріархату. Об’єднання може бути реорганізоване рішенням Священного Синоду Вселенського Патріархату.

55. У разі ліквідації Об’єднання його майно і кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог кредиторів та розрахунків з особами, які працювали за трудовими договорами з Об’єднанням, передаються іншому релігійному об’єднанню або громадам, цілі яких близькі до цілей, проголошених у Статуті Об’єднання. Якщо таких релігійних об’єднань або громад немає, майно і кошти Об’єднання, що залишилися, можуть бути передані іншим неурядовим організаціям або благодійним і доброчинним фондам.

56. Рішення про організацію (організації), яка (які) отримає (отримають) майно та капітал, що залишилися після ліквідації Об’єднання, ухвалює Священний Синод Вселенського Патріархату. Рада Об’єднання подає Вселенському Патріархату свою оцінку щодо можливого одержувача (можливих одержувачів), однак Вселенський Патріархат не зобов’язаний керуватися такою оцінкою.

Статут затверджено Священним Синодом Вселенського Патріархату дев’ятнадцятого дня грудня року Божого дві тисячі двадцять третього (19.12.2023), на свідчення і підтвердження чого ми підписали цей документ.

 

У Вселенському Патріархаті, 11 січня року Божого 2024.

 

+ ВАРФОЛОМІЙ
Архієпископ Константинополя — Нового Рима і Вселенський Патріарх

УСТАВ ЭКЗАРХАТА ВСЕЛЕНСКОГО ПАТРИАРХАТА В ЛИТВЕ

ПРЕАМБУЛА

На основании Соглашения о сотрудничестве между Вселенским Константинопольским Патриархатом (Экуменическим Константинопольским Патриархатом) и Правительством Литовской Республики от 21 марта 2023 года Священный Синод Вселенского Патриархата, руководствуясь Патриаршим и Синодальным учредительным декретом от 1 мая 2023 года, имеющим протокольный номер 314, учредил Экзархат в Литве, принципы деятельности которого изложены в настоящем Уставе.
 

ГЛАВА I

ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

1. Экзархат Вселенского Патриархата в Литве (далее — Объединение) является религиозным объединением, объединяющим действующие в Литовской Республике религиозные общины, исповедующие православную христианскую веру и подчиняющиеся церковной власти Вселенского Патриархата.

2. Объединение имеет печать со своим наименованием и не менее одного счёта в кредитном учреждении. ОПИСАНИЕ ПЕЧАТИ: печать круглая. На ней помещены слова «ВСЕЛЕНСКИЙ ПАТРИАРХАТ» (по внешнему краю окружности) и «ЭКЗАРХАТ ЛИТВЫ» (внутри окружности). Обе надписи объединяет изображение, находящееся в центре.

3. Для достижения своих целей Объединение руководствуется священными канонами Единой Святой Соборной и Апостольской Православной Церкви, а при возникновении трудностей герменевтического понимания смысла обращается ко Вселенскому Патриархату с просьбой дать аутентичное каноническое разъяснение соответствующих священных канонов; одновременно оно руководствуется Конституцией Литовской Республики, Гражданским кодексом Литовской Республики, Законом Литовской Республики о религиозных общинах и объединениях, иными правовыми актами и настоящим Уставом.

4. Объединение является юридическим лицом с ограниченной гражданской ответственностью. По своим обязательствам оно отвечает всем своим имуществом, но не отвечает по обязательствам, принятым отдельными его членами.

5. Объединение учреждено на неограниченный срок. Право реорганизовать или ликвидировать его имеет исключительно Священный Синод Вселенского Патриархата.

 

ГЛАВА II

ОСНОВЫ ВЕРОУЧЕНИЯ, НАПРАВЛЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ЦЕЛИ

6. Основы вероучения Объединения следующие:

6.1. Основой веры Объединения являются Священное Писание и Священное Предание Православной Церкви. Священное Предание — это то, что православно верующие и должным образом почитающие Бога люди передают друг другу и из поколения в поколение словом и примером жизни. Оно включает вероучение и нравственное учение, таинства и священнодействия и выражено в Священном Писании, постановлениях церковных Соборов, иконографии, гимнографии, агиографии и творениях Святых Отцов.

6.2. Важнейшей частью Священного Предания является Священное Писание (Библия), состоящее из 50 книг Ветхого Завета и 27 книг Нового Завета.

6.3. Веру Вселенской Православной Церкви, исповедуемую Объединением, кратко определили семь Вселенских Соборов (325 г. в Никее, 381 г. в Константинополе, 431 г. в Эфесе, 451 г. в Халкидоне, 553 г. вновь в Константинополе, 680–681 гг. в Константинополе и 787 г. в Никее). Более подробно она была разъяснена Великими Соборами общецерковного значения (879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 и 1638 гг. в Константинополе, 1642 г. в Яссах, 1672 г. в Иерусалиме, 1691 и 1872 гг. в Константинополе и 2016 г. на Крите). Вселенский Собор — созываемый в особых случаях орган Вселенской Православной Церкви, решения которого обладают высшим авторитетом в толковании вероучения и церковной дисциплины. Как Экзархат Вселенского Патриархата, Объединение подчиняется его авторитету в вопросах веры, нравственности, канонического права и во всех иных вопросах жизни и управления Православной Церкви, как это установлено упомянутыми Вселенскими и иными Соборами, созванными или созываемыми Вселенским Патриархом.

6.4. Указанные Соборы принимали постановления не только по вопросам веры и нравственного учения, но и церковной дисциплины (священные каноны). Помимо принятых ими канонов Вселенская Православная Церковь признаёт авторитет Апостольских правил, канонов важнейших Поместных Соборов (256 г. в Карфагене, 314 г. в Анкире, 314–325 гг. в Неокесарии, 340 г. в Гангре, 341 г. в Антиохии, 342–381 гг. в Лаодикии, 343 г. в Сардике, 394 г. в Константинополе, 419 г. в Карфагене), а также канонических посланий Святых Отцов (Дионисия Александрийского, Григория Чудотворца, Петра Александрийского и др.) по вопросам церковной дисциплины. Как Экзархат Вселенского Патриархата, Объединение также руководствуется решениями Поместных Соборов Вселенского Патриархата и подчиняется авторитету его Священного Синода в вопросах церковной дисциплины.

6.5. Православные христиане веруют в единого Бога — Пресвятую Троицу (Отца, Сына и Святого Духа), а также в то, что одно Лицо Пресвятой Троицы — Сын Божий Иисус Христос — ради нас стал человеком, чтобы спасти нас, соединив в одном Лице две природы — Божественную и человеческую; был распят, умер и был погребён, воскрес и вновь придёт в последние времена; а также в обязательность употребления святых икон в богослужении. В нравственной жизни верующие призваны следовать учению и примеру Иисуса Христа и святых нашей Церкви.

7. Направления деятельности и цели Объединения:

7.1. удовлетворять религиозные потребности членов своих общин и обучать их основам духовной жизни Православной Церкви;

7.2. получать поддержку, оказывать благотворительность и поддержку в порядке, установленном Законом Литовской Республики о благотворительности и поддержке;

7.3. содействовать сотрудничеству между различными христианскими общинами Литвы и международному сотрудничеству ради достижения целей настоящего Устава;

7.4. развивать религиозные, этические и культурные ценности в Литве;

7.5. распространять в Литве идеи веры православного христианского Объединения.

8. Осуществляя указанные в Уставе цели, Объединение:

8.1. организует богослужения, требы и иные священнодействия для удовлетворения религиозных потребностей членов своих общин;

8.2. проводит публичные лекции и организует иные публичные мероприятия в порядке, установленном законами Литовской Республики;

 

8.3. вправе учреждать общеобразовательные школы и иные учебные и просветительские учреждения, учебные центры (например, школу церковной музыки), предназначенные для подготовки священнослужителей и сотрудничающих мирян (непосвящённых лиц), благотворительные фонды и фонды поддержки, предприятия, средства массовой информации и иные юридические лица в порядке, установленном законами Литовской Республики;

8.4. вправе нанимать лиц для осуществления предусмотренной настоящим Уставом деятельности;

8.5. вправе вступать в международные организации, цели и деятельность которых не нарушают правовые акты Литовской Республики.

9. Объединение вправе осуществлять и иную деятельность, необходимую для достижения предусмотренных настоящим Уставом целей и задач, кроме запрещённой законами Литовской Республики.

 

ГЛАВА III

ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ ОБЪЕДИНЕНИЯ, ИХ КОМПЕТЕНЦИЯ, ПОРЯДОК НАЗНАЧЕНИЯ И ОТЗЫВА

10. Объединение имеет следующие органы:

10.1. Экзарх Объединения (далее — Экзарх);

10.2. Канцлер Объединения (далее — Канцлер);

10.3. Совет Объединения (далее — Совет);

10.4. Собрание представителей общин Объединения (приходов, монастырей и др.) (далее — Собрание);

10.5. Аудитор Объединения (далее — Аудитор).

11. Главным органом Объединения является Экзарх.

12. Экзарх является единоличным органом управления Объединения. Экзарха назначают и освобождают от должности Вселенский Патриарх и Священный Синод Вселенского Патриархата.

13. Экзарх:

13.1. действует от имени Объединения, представляет его в отношениях с иными лицами и государством, заключает сделки от имени Объединения;

13.2. ведёт хозяйственные и финансовые дела Объединения, обеспечивает надлежащее ведение финансового учёта;

13.3. ведёт документы хозяйственной деятельности Объединения;

13.4. учреждает общины, назначает и освобождает их руководителей (настоятелей, игуменов и т. п.), назначает духовенство на служение в этих общинах и освобождает его;

13.5. представляет сведения и документы Регистру юридических лиц;

13.6. организует деятельность Объединения;

13.7. вправе изменять адрес зарегистрированного местонахождения Объединения;

13.8. назначает и освобождает Канцлера;

13.9. созывает Собрания и заседания Совета.

14. Канцлер является представителем и заместителем Экзарха, которому Экзарх при необходимости вправе делегировать часть своих полномочий.

15. Канцлер:

15.1. назначается или освобождается указом Экзарха;

15.2. в случае отставки, смерти или болезни Экзарха, вследствие которых тот не может исполнять обязанности, Вселенский Патриарх и Священный Синод Вселенского Патриархата назначают Канцлера либо иного клирика Экзархата исполнять обязанности Патриаршего уполномоченного — викария.

16. Совет и Собрание являются совещательными органами Объединения.

17. Собрание созывается не реже одного раза в год.

18. Собрание созывает Экзарх.

19. Члены общин Объединения извещаются о месте и времени Собрания во время богослужений общин не позднее чем за три недели до Собрания.

20. Каждую общину в Объединении представляют все её рукоположённые члены и один избранный членами общины нерукоположённый представитель.

21. Собрание правомочно, если в нём участвуют Экзарх и не менее половины представителей общин. При отсутствии кворума повторное Собрание может быть созвано через две недели и считается правомочным независимо от числа участников.

22. Председателем Собрания по должности является Экзарх; в начале заседания Собрание избирает секретаря, а Экзарх и секретарь подписывают протокол Собрания.

23. Решения Собрания принимаются простым большинством голосов;

24. Собрание:

24.1. определяет основные направления религиозной и хозяйственной деятельности Объединения;

24.2. предлагает изменения Устава;

24.3. избирает Совет;

24.4. избирает Аудитора;

24.5. утверждает годовой отчёт о деятельности Объединения и отчёт Аудитора;

24.6. выполняет иные функции, возложенные на него настоящим Уставом.

25. Совет состоит из пяти рукоположённых членов Объединения, избранных открытым голосованием Собрания, и Экзарха.

26. Совет избирается на один год; его члены могут переизбираться неограниченное число последовательных сроков.

27. Совет ежегодно отчитывается перед Собранием.

28. Председателем Совета по должности является Экзарх.

29. Заседание Совета правомочно, если в нём участвуют Экзарх и не менее двух членов Совета. Решения принимаются открытым голосованием простым большинством. При равенстве голосов голос Экзарха является решающим.

30. Заседания Совета, созываемые Экзархом, проводятся не реже одного раза в три месяца. Экзарх извещает членов Совета о предстоящем заседании по указанным ими адресам электронной почты не позднее чем за один день. Заседания протоколируются; протоколы подписывают Экзарх и секретарь Совета.

31. Если должность Экзарха вакантна или он продолжительное время не может исполнять свои обязанности, указанные в настоящем Уставе обязанности исполняет лицо, назначенное Вселенским Патриархом и Священным Синодом Вселенского Патриархата исполнять обязанности Патриаршего уполномоченного — викария Экзархата.

32. Совет:

32.1. избирает на один год секретаря Совета, который ведёт протоколы заседаний;

32.2. назначает финансиста, при необходимости устанавливает его вознаграждение и контролирует надлежащее исполнение им обязанностей;

32.3. выполняет иные функции, возложенные на него настоящим Уставом.

33. Использование средств Объединения контролирует Аудитор.

34. Аудитор:

34.1. проверяет хозяйственную и финансовую деятельность Объединения и его общин;

34.2. по окончании финансового года проверяет хозяйственную и финансовую деятельность и финансовую отчётность Объединения и его общин, оценивает их и представляет заключения Совету и Собранию;

34.3. проводит внеочередную проверку хозяйственной и финансовой деятельности Объединения и его общин, если этого требует более трети членов Собрания либо Совет;

35. Экзарх и руководители общин обязаны предоставить Аудитору объяснения и все документы, необходимые для проверки.

 

ГЛАВА IV

ПОРЯДОК ИЗМЕНЕНИЯ УСТАВА И АДРЕСА ОСНОВНОГО МЕСТОНАХОЖДЕНИЯ

36. Устав Объединения может быть изменён только решением Священного Синода Вселенского Патриархата.

37. Изменения Устава могут предлагать Священный Синод Вселенского Патриархата, Собрание, Совет или Экзарх.

38. Адрес основного местонахождения Объединения может быть изменён решением Экзарха с согласия Священного Синода Вселенского Патриархата.

 

ГЛАВА V

ПОРЯДОК УЧРЕЖДЕНИЯ ОБЩИН, ПРИНЯТИЯ В ОБЪЕДИНЕНИЕ, УТВЕРЖДЕНИЯ ИХ ПОЛОЖЕНИЙ ИЛИ УСТАВОВ И ПРЕКРАЩЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

39. Членами Объединения являются общины. Объединение вправе учреждать общины (приходы, монастыри и общины иных типов, предусмотренных каноническим правом Православной Церкви). Каждая община Объединения является юридическим лицом.

40. Руководители общин назначаются и освобождаются указом Экзарха.

41. Решение об учреждении, реорганизации, передаче другой религиозной организации либо ликвидации общины принимает Экзарх.

42. Все общины руководствуются настоящим Уставом, каноническим правом Православной Церкви, решениями Священного Синода Вселенского Патриархата и собственными положениями либо уставами.

43. Положение или устав общины не может противоречить Уставу Объединения, решениям Священного Синода Вселенского Патриархата и каноническому праву Православной Церкви.

44. Положение общины утверждает и изменяет своим решением Экзарх.

45. Существующие религиозные общины, желающие присоединиться к Объединению, могут быть приняты после подписания договора с Экзархом. С момента подписания прежний устав или положение общины утрачивает силу, и община начинает руководствоваться уставом, предусмотренным договором.

46. Недвижимое и иное ценное имущество общин приобретается, продаётся или передаётся третьим лицам только с письменного согласия Экзарха либо уполномоченного им лица.

47. После ликвидации общины её имущество и ценности передаются Экзархату.

 

ГЛАВА VI

ПОРЯДОК УПРАВЛЕНИЯ, ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И РАСПОРЯЖЕНИЯ ИМУЩЕСТВОМ ОБЪЕДИНЕНИЯ

48. Объединение ведёт бухгалтерский учёт, предоставляет финансовую и бухгалтерскую информацию государственным учреждениям и уплачивает налоги в порядке, установленном национальными правовыми актами Литовской Республики.

49. Объединению на праве собственности могут принадлежать здания, транспортные средства, оборудование и иное имущество, необходимое для предусмотренной настоящим Уставом деятельности. Такое имущество может приобретаться за счёт Объединения, а также посредством дарения, наследования или иным законным способом.

50. Источники доходов Объединения:

50.1. средства, подаренные (пожертвованные) физическими и юридическими лицами, благотворительными фондами и фондами поддержки;

50.2. заёмные средства;

50.3. имущество, завещанное Объединению;

50.4. средства, подаренные (пожертвованные) неправительственными и международными общественными организациями;

50.5. отчисления от прибыли учреждённых предприятий;

50.6. проценты, выплачиваемые кредитными учреждениями по размещённым в них вкладам Объединения;

50.7. иные законно полученные средства.

51. Средства Объединения используются для осуществления предусмотренных настоящим Уставом целей и задач и ни в какой форме не могут распределяться между членами Объединения, за исключением духовенства Объединения и лиц, с которыми заключены трудовые договоры.
 

52. Объединение вправе принимать на работу лиц по трудовым договорам в порядке, установленном законами Литовской Республики.

53. Духовенство Объединения может содержаться за счёт средств Объединения в установленном им порядке либо получать непосредственную поддержку от верующих за совершение религиозных треб.

 

ГЛАВА VII

ПОРЯДОК РЕОРГАНИЗАЦИИ И ЛИКВИДАЦИИ ОБЪЕДИНЕНИЯ И РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ИМУЩЕСТВА, ОСТАВШЕГОСЯ ПОСЛЕ ЕГО ЛИКВИДАЦИИ

54. Объединение может быть ликвидировано решением Священного Синода Вселенского Патриархата. Объединение может быть реорганизовано решением Священного Синода Вселенского Патриархата.

55. После ликвидации Объединения его имущество и средства, оставшиеся после удовлетворения требований всех кредиторов и расчётов с лицами, работавшими по трудовым договорам Объединения, передаются другому религиозному объединению или общинам, цели которых близки целям, заявленным в Уставе Объединения. Если таких религиозных объединений или общин нет, оставшиеся имущество и средства могут быть переданы иным неправительственным организациям либо благотворительным фондам и фондам поддержки.

56. Решение об организации (организациях), которая получит оставшиеся имущество и капитал ликвидированного Объединения, принимает Священный Синод Вселенского Патриархата. Совет Объединения представляет Вселенскому Патриархату своё заключение относительно возможного получателя (получателей), однако Вселенский Патриархат не обязан им руководствоваться.

Устав утверждён Священным Синодом Вселенского Патриархата девятнадцатого декабря две тысячи двадцать третьего года от Рождества Христова (19.12.2023), в удостоверение и подтверждение чего мы подписали настоящий документ.

 

Во Вселенском Патриархате, 11 января 2024 года от Рождества Христова.

 

+ ВАРФОЛОМЕЙ
Архиепископ Константинополя — Нового Рима и Вселенский Патриарх

СТАТУТ ЭКЗАРХАТА СУСВЕТНАГА ПАТРЫЯРХАТА Ў ЛІТВЕ

ПРЭАМБУЛА

На падставе Пагаднення аб супрацоўніцтве ад 21 сакавіка 2023 г. паміж Сусветным Канстанцінопальскім Патрыярхатам і Урадам Літоўскай Рэспублікі Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата, кіруючыся Патрыяршым і Сінадальным дэкрэтам аб заснаванні ад 1 мая 2023 г., якому прысвоены пратакольны нумар 314, заснаваў Экзархат у Літве, прынцыпы дзейнасці якога вызначаны ў гэтым Статуце.
 

РАЗДЗЕЛ I

АГУЛЬНЫЯ ПАЛАЖЭННІ

1. Экзархат Сусветнага Патрыярхата ў Літве (далей — Рэлігійнае аб’яднанне) з’яўляецца рэлігійным аб’яднаннем, якое аб’ядноўвае рэлігійныя супольнасці, што дзейнічаюць у Літоўскай Рэспубліцы, вызнаюць праваслаўную хрысціянскую веру і падпарадкоўваюцца царкоўнай уладзе Сусветнага Патрыярхата.

2. Рэлігійнае аб’яднанне мае пячатку са сваёй назвай і не менш як адзін рахунак у крэдытнай установе. АПІСАННЕ ПЯЧАТКІ: пячатка круглая. На ёй змешчаны словы СУСВЕТНЫ ПАТРЫЯРХАТ (па вонкавым краі кола) і ЭКЗАРХАТ ЛІТВЫ (унутры кола). Абодва надпісы аб’ядноўвае выява ў цэнтры.

3. Дзеля дасягнення сваіх мэт Рэлігійнае аб’яднанне кіруецца Святымі канонамі адзінай Святой, Саборнай і Апостальскай Праваслаўнай Царквы; пры ўзнікненні цяжкасцяў у тлумачэнні іх сэнсу яно звяртаецца ў Сусветны Патрыярхат па аўтэнтычнае кананічнае тлумачэнне адпаведных Святых канонаў. Адначасова яно кіруецца Канстытуцыяй Літоўскай Рэспублікі, Грамадзянскім кодэксам Літоўскай Рэспублікі, Законам Літоўскай Рэспублікі аб рэлігійных супольнасцях і аб’яднаннях, іншымі прававымі актамі і гэтым Статутам.

4. Рэлігійнае аб’яднанне з’яўляецца юрыдычнай асобай з абмежаванай грамадзянскай адказнасцю. Па сваіх абавязацельствах яно адказвае ўсёй сваёй маёмасцю, але не адказвае па абавязацельствах, прынятых асобнымі яго членамі.

5. Рэлігійнае аб’яднанне створана на неабмежаваны тэрмін. Права рэарганізаваць або ліквідаваць яго мае толькі Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата.

 

РАЗДЗЕЛ II

АСНОВЫ РЭЛІГІЙНАГА ВУЧЭННЯ, НАПРАМКІ ДЗЕЙНАСЦІ

І МЭТЫ

6. Асновы рэлігійнага вучэння Рэлігійнага аб’яднання наступныя:

6.1. Асновай веры Рэлігійнага аб’яднання з’яўляюцца Святое Пісанне і Святое Паданне Праваслаўнай Царквы. Святое Паданне — гэта тое, што праваслаўныя вернікі, якія належным чынам праслаўляюць Бога, перадаюць адно аднаму і з пакалення ў пакаленне словам і прыкладам жыцця. Святое Паданне ахоплівае веравучэнне і маральнае вучэнне, таінствы і святыя абрады і выяўляецца ў Святым Пісанні, пастановах Царкоўных Сабораў, іканаграфіі, гімнаграфіі, агіяграфіі і творах Святых Айцоў.

6.2. Найважнейшай часткай Святога Падання з’яўляецца Святое Пісанне (Біблія), якое складаецца з 50 кніг Старога Запавету і 27 кніг Новага Запавету.

6.3. Веру паўсюднай Праваслаўнай Царквы, якую вызнае Рэлігійнае аб’яднанне, сцісла вызначылі сем Усяленскіх Сабораў (Нікея, 325; Канстанцінопаль, 381; Эфес, 431; Халкідон, 451; Канстанцінопаль, 553; Канстанцінопаль, 680–681; Нікея, 787). Больш падрабязна яна была растлумачана Вялікімі Царкоўнымі Саборамі, якія маюць паўсюдную сілу (Канстанцінопаль, 879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 і 1638; Ясы, 1642; Іерусалім, 1672; Канстанцінопаль, 1691 і 1872; Крыт, 2016). Усяленскі Сабор — орган паўсюднай Праваслаўнай Царквы, які склікаецца ў асаблівых выпадках і рашэнні якога маюць найвышэйшы аўтарытэт у тлумачэнні веравучэння і царкоўнай дысцыпліны. Як Экзархат Сусветнага Патрыярхата, Рэлігійнае аб’яднанне падпарадкоўваецца аўтарытэту Сусветнага Патрыярхата ў пытаннях веры, маралі, кананічнага права і ва ўсіх іншых пытаннях жыцця і кіравання Праваслаўнай Царквой у адпаведнасці з пастановамі згаданых Усяленскіх і іншых Царкоўных Сабораў, скліканых або якія будуць скліканы Сусветным Патрыярхам.

6.4. На згаданых Саборах былі прыняты рашэнні не толькі па пытаннях веры і маралі, але і царкоўнай дысцыпліны (Святыя каноны). Акрамя прынятых імі канонаў, паўсюдная Праваслаўная Царква прызнае ў пытаннях царкоўнай дысцыпліны аўтарытэт Апостальскіх канонаў, найважнейшых памесных Сабораў (Карфаген, 256; Анкіра, 314; Неакесарыя, 314–325; Гангры, 340; Антыёхія, 341; Лаадыкія, 342–381; Сардыка, 343; Канстанцінопаль, 394; Карфаген, 419) і кананічных пасланняў Святых Айцоў (Дыянісія Александрыйскага, Грыгорыя Цудатворца, Пятра Александрыйскага і інш.). Як Экзархат Сусветнага Патрыярхата, Рэлігійнае аб’яднанне таксама кіруецца рашэннямі памесных Сабораў Сусветнага Патрыярхата і падпарадкоўваецца аўтарытэту Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата ў пытаннях царкоўнай дысцыпліны.

6.5. Праваслаўныя хрысціяне вераць у адзінага Бога, Найсвяцейшую Тройцу (Айца, Сына і Святога Духа), а таксама ў тое, што адна з Асоб Найсвяцейшай Тройцы — Сын Божы Ісус Хрыстос — дзеля нас стаўся чалавекам, каб збавіць нас, злучыўшы ў адной Асобе дзве прыроды — Боскую і чалавечую; быў укрыжаваны, памёр і быў пахаваны, уваскрос і прыйдзе зноў у апошнія часы; а таксама што ў богаслужэнні належыць выкарыстоўваць святыя іконы. У маральным жыцці вернікі пакліканы наследаваць вучэнне і прыклад Ісуса Хрыста і святых нашай Царквы.

7. Напрамкі дзейнасці і мэты Рэлігійнага аб’яднання:

7.1. задавальняць рэлігійныя патрэбы членаў сваіх супольнасцяў і навучаць іх асновам духоўнага жыцця Праваслаўнай Царквы;

7.2. атрымліваць падтрымку, аказваць дабрачынную дапамогу і падтрымку ў парадку, устаноўленым Законам Літоўскай Рэспублікі аб дабрачыннасці і падтрымцы;

7.3. спрыяць супрацоўніцтву паміж рознымі хрысціянскімі супольнасцямі ў Літве і міжнароднаму супрацоўніцтву дзеля дасягнення мэт гэтага Статута;

7.4. развіваць рэлігійныя, этычныя і культурныя каштоўнасці ў Літве;

7.5. распаўсюджваць у Літве ідэі веры праваслаўнай хрысціянскай супольнасці.

8. Для ажыццяўлення мэт, вызначаных Статутам, Рэлігійнае аб’яднанне:

8.1. арганізуе богаслужэнні, трэбы і іншыя святыя абрады для задавальнення рэлігійных патрэб членаў сваіх супольнасцяў;

8.2. праводзіць публічныя лекцыі і арганізуе іншыя публічныя мерапрыемствы ў парадку, устаноўленым законамі Літоўскай Рэспублікі;

 

8.3. можа ствараць агульнаадукацыйныя школы і іншыя навучальныя і асветныя ўстановы, навучальныя цэнтры (напрыклад, школу царкоўнай музыкі), прызначаныя для падрыхтоўкі святога духавенства і свецкіх (непасвячоных) супрацоўнікаў, дабрачынныя фонды і фонды падтрымкі, прадпрыемствы, сродкі масавай інфармацыі і іншыя юрыдычныя асобы ў парадку, устаноўленым законамі Літоўскай Рэспублікі;

8.4. можа наймаць асоб для ажыццяўлення дзейнасці, прадугледжанай гэтым Статутам;

8.5. можа ўступаць у міжнародныя арганізацыі, мэты і дзейнасць якіх не супярэчаць прававым актам Літоўскай Рэспублікі.

9. Рэлігійнае аб’яднанне можа займацца і іншай дзейнасцю, неабходнай для дасягнення прадугледжаных гэтым Статутам мэт і задач, акрамя дзейнасці, забароненай законамі Літоўскай Рэспублікі.

 

РАЗДЗЕЛ III

АДМІНІСТРАЦЫЙНЫЯ ОРГАНЫ РЭЛІГІЙНАГА АБ’ЯДНАННЯ, ІХ КАМПЕТЭНЦЫЯ І ПАРАДАК ПРЫЗНАЧЭННЯ І АДКЛІКАННЯ

10. Рэлігійнае аб’яднанне мае наступныя органы:

10.1. Экзарх Рэлігійнага аб’яднання (далей — Экзарх);

10.2. Канцлер Рэлігійнага аб’яднання (далей — Канцлер);

10.3. Рада Рэлігійнага аб’яднання (далей — Рада);

10.4. Сход прадстаўнікоў супольнасцяў Рэлігійнага аб’яднання (парафій, манастыроў і інш.; далей — Сход);

10.5. Аўдытар Рэлігійнага аб’яднання (далей — Аўдытар).

11. Галоўным органам Рэлігійнага аб’яднання з’яўляецца Экзарх.

12. Экзарх з’яўляецца аднаасобным органам кіравання Рэлігійнага аб’яднання. Экзарха прызначаюць і вызваляюць Сусветны Патрыярх і Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата.

13. Экзарх:

13.1. дзейнічае ад імя Рэлігійнага аб’яднання, прадстаўляе яго ў адносінах з іншымі асобамі і дзяржавай, заключае здзелкі ад яго імя;

13.2. вядзе гаспадарчыя і фінансавыя справы і забяспечвае належнае вядзенне фінансавага ўліку;

13.3. вядзе дакументы гаспадарчай дзейнасці;

13.4. засноўвае супольнасці, прызначае і вызваляе іх кіраўнікоў (настаяцеляў, ігуменаў і інш.), прызначае духавенства на служэнне ў гэтых супольнасцях і вызваляе яго;

13.5. падае даныя і дакументы ў Рэестр юрыдычных асоб;

13.6. арганізуе дзейнасць Рэлігійнага аб’яднання;

13.7. можа змяняць адрас зарэгістраванага сядзібнага месца;

13.8. прызначае і вызваляе Канцлера;

13.9. склікае Сходы і пасяджэнні Рады.

14. Канцлер з’яўляецца прадстаўніком і намеснікам Экзарха, якому Экзарх пры неабходнасці можа дэлегаваць частку сваіх паўнамоцтваў.

15. Канцлер:

15.1. прызначаецца або вызваляецца ўказам Экзарха;

15.2. у выпадку адстаўкі, смерці або хваробы Экзарха, з-за якой ён не можа выконваць свае абавязкі, Сусветны Патрыярх і Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата прызначаюць Канцлера або іншага духоўнага Экзархата выконваць абавязкі Патрыяршага ўпаўнаважанага — вікарыя.

16. Рада і Сход з’яўляюцца дарадчымі органамі.

17. Сход склікаецца не радзей як раз на год.

18. Сход склікае Экзарх.

19. Члены супольнасцяў інфармуюцца пра месца і час Сходу падчас богаслужэнняў супольнасцяў не пазней як за тры тыдні да Сходу.

20. Кожную супольнасць прадстаўляюць усе яе пасвячоныя члены і адзін абраны членамі супольнасці непасвячоны прадстаўнік.

21. Сход лічыцца правамоцным, калі ў ім удзельнічаюць Экзарх і не менш за палову прадстаўнікоў супольнасцяў. Пры адсутнасці кворуму паўторны Сход можа быць скліканы праз два тыдні і лічыцца правамоцным незалежна ад колькасці ўдзельнікаў.

22. Экзарх з’яўляецца старшынёй Сходу па пасадзе; на пачатку пасяджэння Сход выбірае сакратара, а пратакол падпісваюць Экзарх і сакратар.

23. Рашэнні Сходу прымаюцца простай большасцю галасоў.

24. Сход:

24.1. вызначае асноўныя напрамкі рэлігійнай і гаспадарчай дзейнасці;

24.2. прапануе змены ў Статут;

24.3. выбірае Раду;

24.4. выбірае Аўдытара;

24.5. зацвярджае гадавую справаздачу аб дзейнасці і справаздачу Аўдытара;

24.6. выконвае іншыя функцыі, ускладзеныя гэтым Статутам.

25. Рада складаецца з пяці пасвячоных членаў Рэлігійнага аб’яднання, абраных Сходам адкрытым галасаваннем, і Экзарха.

26. Рада абіраецца на адзін год; яе члены могуць пераабірацца на неабмежаваную колькасць паслядоўных тэрмінаў.

27. Рада штогод справаздачыцца перад Сходам.

28. Экзарх з’яўляецца старшынёй Рады па пасадзе.

29. Пасяджэнне Рады правамоцнае, калі прысутнічаюць Экзарх і не менш як два члены Рады. Рашэнні прымаюцца адкрытым галасаваннем простай большасцю. Пры роўнасці галасоў голас Экзарха вырашальны.

30. Пасяджэнні Рады, якія склікае Экзарх, праводзяцца не радзей як раз на тры месяцы. Экзарх паведамляе членам Рады пра будучае пасяджэнне электроннай поштай на пададзеныя імі адрасы не пазней як за адзін дзень. Пасяджэнні пратакалююцца; пратаколы падпісваюць Экзарх і сакратар Рады.

31. Калі пасада Экзарха вакантная або ён працяглы час не можа выконваць абавязкі, абавязкі паводле гэтага Статута выконвае асоба, прызначаная Сусветным Патрыярхам і Святым Сінодам Сусветнага Патрыярхата Патрыяршым упаўнаважаным — вікарыем Экзархата.

32. Рада:

32.1. на адзін год выбірае сакратара Рады, які вядзе пратаколы;

32.2. прызначае фінансіста, пры неабходнасці вызначае яго ўзнагароджанне і кантралюе належнае выкананне ім абавязкаў;

32.3. выконвае іншыя функцыі, ускладзеныя гэтым Статутам.

33. Выкарыстанне сродкаў кантралюе Аўдытар.

34. Аўдытар:

34.1. правярае гаспадарчую і фінансавую дзейнасць Рэлігійнага аб’яднання і яго супольнасцяў;

34.2. пасля заканчэння фінансавага года правярае і ацэньвае гаспадарчую і фінансавую дзейнасць і фінансавыя справаздачы, падае высновы Радзе і Сходу;

34.3. праводзіць пазачарговую праверку гаспадарчай і фінансавай дзейнасці, калі гэтага патрабуюць больш як траціна членаў Сходу або Рада.

35. Экзарх і кіраўнікі супольнасцяў абавязаны падаць Аўдытару тлумачэнні і ўсе неабходныя для праверкі дакументы.

 

РАЗДЗЕЛ IV

ПАРАДАК ЗМЯНЕННЯ СТАТУТА І ГАЛОЎНАГА МЕСЦАЗНАХОДЖАННЯ

36. Статут можа быць зменены толькі рашэннем Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата.

37. Змены ў Статут могуць прапаноўваць Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата, Сход, Рада або Экзарх.

38. Адрас галоўнага месцазнаходжання можа быць зменены рашэннем Экзарха са згоды Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата.

 

РАЗДЗЕЛ V

ПАРАДАК ЗАСНАВАННЯ СУПОЛЬНАСЦЯЎ, ПРЫЁМУ Ў РЭЛІГІЙНАЕ АБ’ЯДНАННЕ, ПРЫНЯЦЦЯ ІХ ПАЛАЖЭННЯЎ АБО СТАТУТАЎ І СПЫНЕННЯ ДЗЕЙНАСЦІ

39. Членамі Рэлігійнага аб’яднання з’яўляюцца супольнасці. Яно мае права засноўваць супольнасці (парафіі, манастыры і іншыя тыпы супольнасцяў, прадугледжаныя кананічным правам Праваслаўнай Царквы). Кожная супольнасць з’яўляецца юрыдычнай асобай.

40. Кіраўнікі супольнасцяў прызначаюцца і вызваляюцца ўказам Экзарха.

41. Рашэнне аб заснаванні, рэарганізацыі, перадачы супольнасці іншаму рэлігійнаму аб’яднанню або ліквідацыі прымае Экзарх.

42. Усе супольнасці кіруюцца гэтым Статутам, кананічным правам Праваслаўнай Царквы, рашэннямі Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата і ўласнымі палажэннямі або статутамі.

43. Палажэнне або статут супольнасці не можа супярэчыць гэтаму Статуту, рашэнням Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата і кананічнаму праву Праваслаўнай Царквы.

44. Палажэнне супольнасці зацвярджае і змяняе Экзарх сваім рашэннем.

45. Існуючыя рэлігійныя супольнасці, якія жадаюць далучыцца, могуць быць прыняты пасля падпісання дамовы з Экзархам. З моманту падпісання ранейшы статут або палажэнне супольнасці губляе сілу, а супольнасць пачынае кіравацца статутам, прадугледжаным дамовай.

46. Нерухомая і іншая каштоўная маёмасць супольнасцяў набываецца, прадаецца або перадаецца трэцім асобам толькі з пісьмовай згоды Экзарха або ўпаўнаважанай ім асобы.

47. Пасля ліквідацыі супольнасці яе маёмасць і каштоўнасці перадаюцца Экзархату.

 

РАЗДЗЕЛ VI

ПАРАДАК КІРАВАННЯ, КАРЫСТАННЯ І РАСПАРАДЖЭННЯ МАЁМАСЦЮ РЭЛІГІЙНАГА АБ’ЯДНАННЯ

48. Рэлігійнае аб’яднанне вядзе бухгалтарскі ўлік, падае дзяржаўным установам фінансавую і бухгалтарскую інфармацыю і выплачвае падаткі ў парадку, устаноўленым нацыянальным заканадаўствам Літоўскай Рэспублікі.

49. На праве ўласнасці яму могуць належаць будынкі, транспартныя сродкі, абсталяванне і іншая маёмасць, неабходная для дзейнасці паводле гэтага Статута. Такая маёмасць можа набывацца за яго сродкі, а таксама шляхам дарэння, спадчыны або іншым законным спосабам.

50. Крыніцы даходаў:

50.1. сродкі, падараваныя (ахвяраваныя) фізічнымі і юрыдычнымі асобамі, дабрачыннымі фондамі і фондамі падтрымкі;

50.2. сродкі пазыковага капіталу;

50.3. спадчына паводле завяшчання, прызначаная Рэлігійнаму аб’яднанню;

50.4. сродкі, падараваныя (ахвяраваныя) няўрадавымі і міжнароднымі грамадскімі арганізацыямі;

50.5. адлічэнні з прыбытку заснаваных прадпрыемстваў;

50.6. працэнты крэдытных устаноў па ўкладах Рэлігійнага аб’яднання;

50.7. іншыя законна атрыманыя сродкі.

51. Сродкі выкарыстоўваюцца для дасягнення мэт і задач гэтага Статута і ні ў якой форме не могуць размяркоўвацца паміж членамі, акрамя духавенства і асоб, з якімі заключаны працоўныя дамовы.
 

52. Рэлігійнае аб’яднанне мае права наймаць асоб і заключаць з імі працоўныя дамовы ў парадку, устаноўленым законамі Літоўскай Рэспублікі.

53. Духавенства можа ўтрымлівацца за кошт сродкаў Рэлігійнага аб’яднання ў вызначаным ім парадку або атрымліваць непасрэдную падтрымку вернікаў за рэлігійныя паслугі.

 

РАЗДЗЕЛ VII

ПАРАДАК РЭАРГАНІЗАЦЫІ І ЛІКВІДАЦЫІ РЭЛІГІЙНАГА АБ’ЯДНАННЯ І РАЗМЕРКАВАННЯ МАЁМАСЦІ, ЯКАЯ ЗАСТАЛАСЯ ПАСЛЯ ЛІКВІДАЦЫІ

54. Рэлігійнае аб’яднанне можа быць ліквідавана рашэннем Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата. Яно можа быць рэарганізавана рашэннем Святога Сінода Сусветнага Патрыярхата.

55. Пасля ліквідацыі маёмасць і сродкі, што засталіся пасля задавальнення ўсіх патрабаванняў крэдытораў і разліку з асобамі, якія працавалі паводле працоўных дамоў, перадаюцца іншаму рэлігійнаму аб’яднанню або супольнасцям, мэты якіх блізкія да мэт гэтага Статута. Калі такіх аб’яднанняў або супольнасцяў няма, астатняя маёмасць і сродкі могуць быць перададзены іншым няўрадавым арганізацыям або дабрачынным фондам і фондам падтрымкі.

56. Рашэнне аб арганізацыі або арганізацыях, якія атрымаюць астатнюю маёмасць і капітал ліквідаванага Рэлігійнага аб’яднання, прымае Святы Сінод Сусветнага Патрыярхата. Рада падае Сусветнаму Патрыярхату сваю ацэнку магчымых атрымальнікаў, аднак Сусветны Патрыярхат не абавязаны ёю кіравацца.

Статут зацверджаны Святым Сінодам Сусветнага Патрыярхата дзевятнаццатага дня снежня дзве тысячы дваццаць трэцяга года ад Нараджэння Госпада (19.12.2023), у сведчанне і пацвярджэнне чаго мы падпісалі гэты дакумент.

 

У Сусветным Патрыярхаце, 11 студзеня 2024 года ад Нараджэння Госпада.

 

+ БАРФАЛАМЕЙ
Архіепіскап Канстанцінопаля — Новага Рыма і Сусветны Патрыярх

STATUTUL EXARHATULUI PATRIARHIEI ECUMENICE ÎN LITUANIA

PREAMBUL

În temeiul Acordului de cooperare din 21 martie 2023 dintre Patriarhia Ecumenică a Constantinopolului și Guvernul Republicii Lituania, Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice, în conformitate cu decretul patriarhal și sinodal de înființare din 1 mai 2023, cu numărul de protocol 314, a înființat Exarhatul în Lituania, ale cărui principii de funcționare sunt prevăzute în prezentul statut.
 

CAPITOLUL I

DISPOZIȚII GENERALE

1. Exarhatul Patriarhiei Ecumenice în Lituania (denumit în continuare Comunitatea religioasă) este o comunitate religioasă care reunește comunitățile religioase ce activează în Republica Lituania, mărturisesc credința creștină ortodoxă și se supun autorității bisericești a Patriarhiei Ecumenice.

2. Comunitatea religioasă are un sigiliu cu denumirea sa și cel puțin un cont la o instituție de credit. DESCRIEREA SIGILIULUI: sigiliul este rotund. Acesta conține cuvintele PATRIARHIA ECUMENICĂ (pe marginea exterioară a cercului) și EXARHATUL LITUANIEI (în interiorul cercului). Cele două inscripții sunt unite de imaginea aflată în centru.

3. În vederea realizării scopurilor sale, Comunitatea religioasă se călăuzește după Sfintele Canoane ale Bisericii Ortodoxe celei Una, Sfinte, Sobornicești și Apostolești; în cazul dificultăților de interpretare a sensului lor, aceasta se va adresa Patriarhiei Ecumenice pentru o tâlcuire canonică autentică a Sfintelor Canoane respective. Totodată, Comunitatea religioasă se conduce după Constituția Republicii Lituania, Codul civil al Republicii Lituania, Legea Republicii Lituania privind comunitățile și asociațiile religioase, celelalte acte normative și prezentul statut.

4. Comunitatea religioasă este persoană juridică cu răspundere civilă limitată. Ea răspunde pentru obligațiile sale cu întregul său patrimoniu, dar nu răspunde pentru obligațiile asumate de membrii săi individuali.

5. Comunitatea religioasă este înființată pe durată nedeterminată. Numai Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice are dreptul să o reorganizeze sau să o lichideze.

 

CAPITOLUL II

TEMEIURILE ÎNVĂȚĂTURII RELIGIOASE, DIRECȚIILE DE ACTIVITATE

ȘI SCOPURILE

6. Temeiurile învățăturii religioase a Comunității religioase sunt următoarele:

6.1. Credința Comunității religioase se întemeiază pe Sfânta Scriptură și Sfânta Tradiție a Bisericii Ortodoxe. Sfânta Tradiție este ceea ce credincioșii ortodocși, care Îl slăvesc pe Dumnezeu în chip drept, își transmit unii altora și din generație în generație prin cuvânt și prin exemplul vieții. Sfânta Tradiție cuprinde doctrina de credință și învățătura morală, Tainele și sfintele slujbe și se exprimă în Sfânta Scriptură, hotărârile Sinoadelor Bisericii, iconografie, imnografie, hagiografie și scrierile Sfinților Părinți.

6.2. Partea cea mai importantă a Sfintei Tradiții este Sfânta Scriptură (Biblia), alcătuită din 50 de cărți ale Vechiului Testament și 27 de cărți ale Noului Testament.

6.3. Credința Bisericii Ortodoxe universale, mărturisită de Comunitatea religioasă, este definită pe scurt de cele șapte Sinoade Ecumenice (Niceea, 325; Constantinopol, 381; Efes, 431; Calcedon, 451; Constantinopol, 553; Constantinopol, 680–681; Niceea, 787). Ea a fost explicată mai amplu de Marile Sinoade ale Bisericii cu autoritate universală (Constantinopol, 879–880, 1341, 1351, 1368, 1484 și 1638; Iași, 1642; Ierusalim, 1672; Constantinopol, 1691 și 1872; Creta, 2016). Sinodul Ecumenic este organul Bisericii Ortodoxe universale convocat în împrejurări deosebite, ale cărui hotărâri au cea mai înaltă autoritate în interpretarea doctrinei de credință și a disciplinei bisericești. În calitate de Exarhat al Patriarhiei Ecumenice, Comunitatea religioasă se supune autorității Patriarhiei Ecumenice în chestiuni de credință, morală, drept canonic și în toate celelalte chestiuni privind viața și conducerea Bisericii Ortodoxe, potrivit celor statornicite de Sinoadele Ecumenice și de celelalte sinoade bisericești menționate, convocate sau care vor fi convocate de Patriarhul Ecumenic.

6.4. Sinoadele bisericești menționate au adoptat hotărâri nu numai în chestiuni de credință și morală, ci și de disciplină bisericească (Sfintele Canoane). Pe lângă canoanele adoptate de acestea, Biserica Ortodoxă universală recunoaște autoritatea Canoanelor Apostolice, a principalelor sinoade locale (Cartagina, 256; Ancira, 314; Neocezareea, 314–325; Gangra, 340; Antiohia, 341; Laodiceea, 342–381; Sardica, 343; Constantinopol, 394; Cartagina, 419) și a epistolelor canonice ale Sfinților Părinți (Dionisie al Alexandriei, Grigorie Taumaturgul, Petru al Alexandriei ș.a.) în materie de disciplină bisericească. În calitate de Exarhat al Patriarhiei Ecumenice, Comunitatea religioasă se conduce și după hotărârile sinoadelor locale ale Patriarhiei Ecumenice și se supune autorității Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice în chestiuni de disciplină bisericească.

6.5. Creștinii ortodocși cred într-Unul Dumnezeu, Preasfânta Treime (Tatăl, Fiul și Sfântul Duh), precum și că Unul dintre Persoanele Preasfintei Treimi, Fiul lui Dumnezeu Iisus Hristos, S-a făcut om pentru noi și pentru mântuirea noastră, unind într-o singură Persoană cele două firi, dumnezeiască și omenească; a fost răstignit, a murit și a fost îngropat, a înviat și va veni iarăși la sfârșitul veacurilor; de asemenea, că în cult trebuie folosite sfintele icoane. În viața morală, credincioșii sunt chemați să urmeze învățătura și exemplul lui Iisus Hristos și ale sfinților Bisericii noastre.

7. Direcțiile de activitate și scopurile Comunității religioase:

7.1. satisfacerea nevoilor religioase ale membrilor comunităților sale și instruirea lor în temeiurile vieții duhovnicești a Bisericii Ortodoxe;

7.2. primirea de sprijin, acordarea de binefacere și sprijin în modul stabilit de Legea Republicii Lituania privind binefacerea și sprijinul;

7.3. promovarea cooperării între diferitele comunități creștine din Lituania și a cooperării internaționale în vederea realizării scopurilor prevăzute în prezentul statut;

7.4. cultivarea valorilor religioase, etice și culturale în Lituania;

7.5. răspândirea în Lituania a ideilor de credință ale comunității creștine ortodoxe.

8. Pentru realizarea scopurilor prevăzute în statut, Comunitatea religioasă:

8.1. organizează slujbe dumnezeiești, servicii religioase și alte sfinte rânduieli pentru satisfacerea nevoilor religioase ale membrilor comunităților sale;

8.2. ține prelegeri publice și organizează alte evenimente publice în modul stabilit de legislația Republicii Lituania;

 

8.3. poate înființa școli de învățământ general și alte instituții de instruire și educație, centre de formare (de exemplu, o școală de muzică bisericească), destinate pregătirii sfințitului cler și colaboratorilor laici (nehirotoniți), fonduri de binefacere și sprijin, întreprinderi, instituții mass-media și alte persoane juridice, în modul stabilit de legislația Republicii Lituania;

8.4. poate angaja persoane pentru desfășurarea activităților prevăzute în prezentul statut;

8.5. poate adera la organizații internaționale ale căror scopuri și activități nu încalcă legislația Republicii Lituania.

9. Comunitatea religioasă poate desfășura și orice altă activitate necesară realizării scopurilor și obiectivelor prevăzute în prezentul statut, cu excepția activităților interzise de legislația Republicii Lituania.

 

CAPITOLUL III

ORGANELE ADMINISTRATIVE ALE COMUNITĂȚII RELIGIOASE, COMPETENȚA LOR ȘI PROCEDURA DE NUMIRE ȘI REVOCARE

10. Comunitatea religioasă are următoarele organe:

10.1. Exarhul Comunității religioase (denumit în continuare Exarhul);

10.2. Cancelarul Comunității religioase (denumit în continuare Cancelarul);

10.3. Consiliul Comunității religioase (denumit în continuare Consiliul);

10.4. Adunarea reprezentanților comunităților Comunității religioase (parohii, mănăstiri ș.a.; denumită în continuare Adunarea);

10.5. Auditorul Comunității religioase (denumit în continuare Auditorul).

11. Organul principal al Comunității religioase este Exarhul.

12. Exarhul este organul unipersonal de conducere al Comunității religioase. Exarhul este numit și revocat de Patriarhul Ecumenic și de Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice.

13. Exarhul:

13.1. acționează în numele Comunității religioase, o reprezintă în raporturile cu alte persoane și cu statul și încheie acte juridice în numele ei;

13.2. administrează treburile economice și financiare ale Comunității religioase și asigură ținerea corespunzătoare a contabilității;

13.3. gestionează documentele activității economice a Comunității religioase;

13.4. înființează comunități, numește și revocă conducătorii acestora (parohi, egumeni ș.a.), repartizează clericii la slujire în aceste comunități și îi eliberează din slujire;

13.5. prezintă date și documente Registrului persoanelor juridice;

13.6. organizează activitatea Comunității religioase;

13.7. poate schimba adresa sediului social al Comunității religioase;

13.8. numește și revocă Cancelarul;

13.9. convoacă Adunările și ședințele Consiliului.

14. Cancelarul este reprezentantul și locțiitorul Exarhului, căruia Exarhul îi poate delega, după necesitate, o parte din atribuțiile sale.

15. Cancelarul:

15.1. este numit sau revocat prin decretul Exarhului;

15.2. în caz de demisie, deces sau boală a Exarhului care îl împiedică să-și îndeplinească atribuțiile, Patriarhul Ecumenic și Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice îl desemnează pe Cancelar sau pe oricare alt cleric al Exarhatului să exercite funcția de delegat patriarhal – vicar.

16. Consiliul și Adunarea sunt organe consultative ale Comunității religioase.

17. Adunarea se convoacă cel puțin o dată pe an.

18. Adunarea este convocată de Exarh.

19. Membrii comunităților sunt informați despre locul și data Adunării în cadrul slujbelor comunităților, cu cel puțin trei săptămâni înainte.

20. Fiecare comunitate este reprezentată în Comunitatea religioasă de toți membrii săi hirotoniți și de un reprezentant nehirotonit ales de membrii comunității.

21. Adunarea este statutară dacă participă Exarhul și cel puțin jumătate dintre reprezentanții comunităților. Dacă Adunarea convocată nu întrunește cvorumul, o Adunare repetată poate fi convocată după două săptămâni; aceasta este statutară indiferent de numărul participanților.

22. Exarhul este de drept președintele Adunării; la începutul ședinței Adunarea alege un secretar, iar procesul-verbal este semnat de Exarh și de secretar.

23. Hotărârile Adunării se adoptă cu majoritate simplă de voturi.

24. Adunarea:

24.1. stabilește direcțiile esențiale ale activității religioase și economice a Comunității religioase;

24.2. propune modificări ale statutului Comunității religioase;

24.3. alege Consiliul;

24.4. alege Auditorul;

24.5. aprobă raportul anual de activitate al Comunității religioase și raportul Auditorului;

24.6. îndeplinește celelalte funcții care îi sunt atribuite prin prezentul statut.

25. Consiliul este alcătuit din cinci membri hirotoniți ai Comunității religioase, aleși de Adunare prin vot deschis, și din Exarh.

26. Consiliul este ales pentru un an, iar membrii săi pot fi realeși pentru un număr nelimitat de mandate consecutive.

27. Consiliul raportează anual Adunării.

28. Exarhul este de drept președintele Consiliului.

29. Ședința Consiliului este statutară dacă participă Exarhul și cel puțin doi membri ai Consiliului. Hotărârile se adoptă prin vot deschis, cu majoritate simplă. În caz de egalitate de voturi, votul Exarhului este decisiv.

30. Ședințele Consiliului, convocate de Exarh, au loc cel puțin o dată la trei luni. Exarhul îi înștiințează pe membrii Consiliului despre ședința viitoare prin poștă electronică, la adresele indicate de aceștia, cu cel puțin o zi înainte. Ședințele sunt consemnate în procese-verbale, semnate de Exarh și de secretarul Consiliului.

31. Dacă funcția de Exarh este vacantă sau Exarhul nu își poate îndeplini atribuțiile pentru o perioadă îndelungată, atribuțiile prevăzute în prezentul statut sunt exercitate de persoana desemnată de Patriarhul Ecumenic și Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice să îndeplinească funcția de delegat patriarhal – vicar al Exarhatului.

32. Consiliul:

32.1. alege pentru un an secretarul Consiliului, care întocmește procesele-verbale ale ședințelor;

32.2. numește un responsabil financiar, îi stabilește, după caz, remunerația și supraveghează îndeplinirea corespunzătoare a atribuțiilor sale;

32.3. îndeplinește celelalte funcții atribuite prin prezentul statut.

33. Utilizarea fondurilor Comunității religioase este controlată de Auditor.

34. Auditorul:

34.1. verifică activitatea economică și financiară a Comunității religioase și a comunităților sale;

34.2. după încheierea exercițiului financiar, verifică și evaluează activitatea economică și financiară și situațiile financiare ale Comunității religioase și ale comunităților sale și își prezintă concluziile Consiliului și Adunării;

34.3. efectuează un control extraordinar al activității economice și financiare a Comunității religioase și a comunităților sale dacă acest lucru este solicitat de mai mult de o treime dintre membrii Adunării sau de Consiliu.

35. Exarhul și conducătorii comunităților sunt obligați să prezinte Auditorului explicațiile și toate documentele necesare controlului.

 

CAPITOLUL IV

PROCEDURA DE MODIFICARE A STATUTULUI ȘI A SEDIULUI PRINCIPAL

36. Statutul Comunității religioase poate fi modificat numai prin hotărârea Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice.

37. Modificări ale statutului pot fi propuse de Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice, Adunare, Consiliu sau Exarh.

38. Adresa sediului principal al Comunității religioase poate fi schimbată prin hotărârea Exarhului, cu aprobarea Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice.

 

CAPITOLUL V

PROCEDURA DE ÎNFIINȚARE A COMUNITĂȚILOR, DE PRIMIRE ÎN COMUNITATEA RELIGIOASĂ, DE ADOPTARE A REGULAMENTELOR SAU STATUTELOR LOR ȘI DE ÎNCETARE A ACTIVITĂȚII

39. Membrii Comunității religioase sunt comunitățile. Comunitatea religioasă are dreptul să înființeze comunități (parohii, mănăstiri și alte tipuri de comunități prevăzute de dreptul canonic al Bisericii Ortodoxe). Fiecare comunitate a Comunității religioase este persoană juridică.

40. Conducătorii comunităților sunt numiți și revocați prin decretul Exarhului.

41. Hotărârea privind înființarea, reorganizarea, transferarea unei comunități către o altă comunitate religioasă sau lichidarea ei este luată de Exarh.

42. Toate comunitățile se conduc după prezentul statut, dreptul canonic al Bisericii Ortodoxe, hotărârile Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice și propriile regulamente sau statute.

43. Regulamentul sau statutul unei comunități nu poate contraveni statutului Comunității religioase, hotărârilor Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice ori dreptului canonic al Bisericii Ortodoxe.

44. Regulamentul comunității este aprobat și modificat prin hotărârea Exarhului.

45. Comunitățile religioase existente care doresc să adere la Comunitatea religioasă pot fi primite după semnarea unui acord cu Exarhul. Din momentul semnării, vechiul statut sau regulament al comunității își pierde valabilitatea, iar comunitatea începe să se conducă după statutul prevăzut în acord.

46. Bunurile imobile și celelalte bunuri de valoare ale comunităților sunt dobândite, vândute sau transferate terților numai cu consimțământul scris al Exarhului sau al persoanei împuternicite de acesta.

47. La lichidarea unei comunități, patrimoniul și valorile acesteia se transferă Exarhatului.

 

CAPITOLUL VI

PROCEDURA DE ADMINISTRARE, FOLOSIRE ȘI DISPOZIȚIE

ASUPRA PATRIMONIULUI COMUNITĂȚII RELIGIOASE

48. Comunitatea religioasă ține evidența contabilă, furnizează instituțiilor statului informații financiare și contabile și plătește impozite în modul stabilit de legislația națională a Republicii Lituania.

49. Comunitatea religioasă poate deține cu titlu de proprietate clădiri, mijloace de transport, echipamente și alte bunuri necesare activităților prevăzute în prezentul statut. Aceste bunuri pot fi cumpărate din fondurile Comunității religioase sau dobândite prin donație, moștenire ori în alt mod legal.

50. Sursele de venit ale Comunității religioase:

50.1. fonduri donate de persoane fizice și juridice și de fonduri de binefacere și sprijin;

50.2. fonduri provenite din capital împrumutat;

50.3. legate testamentare făcute Comunității religioase;

50.4. fonduri donate de organizații neguvernamentale și organizații obștești internaționale;

50.5. cote din profitul întreprinderilor înființate;

50.6. dobânzi plătite de instituțiile de credit pentru depozitele Comunității religioase păstrate la acestea;

50.7. alte fonduri dobândite în mod legal.

51. Fondurile Comunității religioase sunt utilizate pentru realizarea scopurilor și obiectivelor prevăzute în prezentul statut și nu pot fi distribuite sub nicio formă membrilor Comunității religioase, cu excepția clericilor și a persoanelor cu care aceasta încheie contracte individuale de muncă.
 

52. Comunitatea religioasă are dreptul să angajeze persoane cu care încheie contracte individuale de muncă, în modul stabilit de legislația Republicii Lituania.

53. Clericii Comunității religioase pot fi întreținuți din fondurile acesteia, potrivit procedurii stabilite de Comunitatea religioasă, sau pot primi sprijin direct de la credincioși pentru serviciile religioase.

 

CAPITOLUL VII

PROCEDURA DE REORGANIZARE ȘI LICHIDARE A COMUNITĂȚII RELIGIOASE ȘI DE DISTRIBUIRE A PATRIMONIULUI RĂMAS DUPĂ LICHIDARE

54. Comunitatea religioasă poate fi lichidată prin hotărârea Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice. Comunitatea religioasă poate fi reorganizată prin hotărârea Sfântului Sinod al Patriarhiei Ecumenice.

55. După lichidarea Comunității religioase, patrimoniul și fondurile rămase după satisfacerea tuturor creanțelor creditorilor și achitarea drepturilor persoanelor care au lucrat în baza contractelor individuale de muncă încheiate cu Comunitatea religioasă se transferă unei alte comunități sau asociații religioase ale cărei scopuri sunt apropiate de cele declarate în prezentul statut. Dacă nu există asemenea comunități sau asociații religioase, patrimoniul și fondurile rămase pot fi transferate altor organizații neguvernamentale ori fonduri de binefacere și sprijin.

56. Hotărârea privind organizația sau organizațiile care vor primi patrimoniul și capitalul rămase ale Comunității religioase lichidate este luată de Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice. Consiliul Comunității religioase prezintă Patriarhiei Ecumenice evaluarea sa cu privire la posibilul beneficiar sau posibilii beneficiari, însă Patriarhia Ecumenică nu este obligată să urmeze această evaluare.

Prezentul statut a fost aprobat de Sfântul Sinod al Patriarhiei Ecumenice în ziua a nouăsprezecea a lunii decembrie a anului Domnului două mii douăzeci și trei (19.12.2023), iar spre mărturie și confirmare am semnat prezentul document.

 

La Patriarhia Ecumenică, la 11 ianuarie, în anul Domnului 2024.

 

+ BARTOLOMEU
Arhiepiscop al Constantinopolului – Noua Romă și Patriarh Ecumenic